Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



Мамини пиріжки

Василеві не виповнилося ще й 16-ти років, коли почалася війна. Фашистська Німеччина, порушивши договір про ненапад, 22 червня 1941 року спрямувала свої війська проти Радянського Союзу. Перед цим вона підкорила ряд країн Європи.

Зухвалий план розробив фашистський генералітет - план "Барбароса". Ним передбачалося блискавично, тобто в стислі строки, підкорити інші країни.

Нашим військам довелося відступати. У Сватовому на вулиці Смальківка зупинився полк прикордонників.

- Візьміть мене в свою частину, - звернувся Василь з таким проханням до командира.

Майор зміряв поглядом невисоку постать хлопця.

- Бажання похвальне, - сказав він. - Але ж ти малий ще, а частина у нас особлива. Потрібні дужі воїни.

Того часу місцева влада та військкомат вирішили евакуювати юнаків у тил країни. Адже це майбутні солдати. Прямували вони до російського міста Чертково. Дістатись до нього не вдалося, бо дорогу перетнули німецькі танки.

Почалися дні окупації. Василь пізнав, що значить "новий порядок", запроваджений фашистами. Примусова робота. Непокора могла скінчитись відправкою в рабство до Німеччини, а то й розстрілом. Хлопець декілька разів ризикував, бо дуже не хотілось коритися.

Отож коли на початку 1943 року радянські війська звільнили Сватове, відразу ж здійснив свій давній намір. Четвертого березня він став солдатом діючої військової частини. Про те навіть матері своїй не повідомив.

- Піду до хлопців, - сказав березневого ранку. - Скоро повернуся.

Того дня додому він не прийшов. Мати стривожилась. Наступного дня поспішила до синових товаришів на вулицю Залізничну.

- Він уже солдат, - сказали їй. - вмостився в кузові "полуторки" і поїхав.

А тепер черга розповісти про мамини пиріжки.

Скрутно жилося людям під час окупації. У Василевої мами була торбинка з борошном. Витрачала його економно. Коли щось пекла, додавала у тісто варений гарбуз. Такий був хліб.

Дістала Євдокія Кирилівна (так звали Василеву маму) зі схованки те борошно і напекла пиріжків з капустою.

Наступного ранку поспішила на вулицю, де квартирували військові. Там дехто з військових ще затримався. Упросила одного з офіцерів знайти Василя і віддати йому пиріжки.

- Добре, - відповів офіцер. - Знайду твого сина, порадую гостинцем. А ти не плач, - додав. - Як видно, хлопець серйозний. І рішення його правильне.

Василя зарахували до роти зв'язку. Він уже був за багато кілометрів від рідного міста.

Його частина зупинилась у невеликому селі. Солдати швидко навели потрібний телефонний зв'язок зі штабом та командним пунктом. Вмінням виконувати завдання бувалі воїни-зв'язківці ділилися з молодим солдатом.

Коли прийшли пізнього вечора у призначену для них хату на відпочинок, офіцер вручив Василеві пакунок.

- Мати твоя передала, - сказав.

Яка ж то була радість. Радів не тільки Василь, а й його нові друзі.

- Я убедился, что украинские хозяйки умеют печь вкусные пироги, - поділився думкою росіянин, сержант Ульяненко. - Вернусь домой, расскажу об этом своей маме.

- А я, скуштувавши пирога, немов побував удома, - сказав рядовий Кардаш із Вінницького краю.

- Напиши своїй мамі, що пиріжки дуже смачні, - подав голос єфрейтор Плужник. - Спасибі велике передай від усіх нас. А ще напиши, - наголосив він, - що від пиріжків нам додалося сили. Дістанеться німцям на горіхи. Відплата буде суворою. Врахуємо те, що нас відірвали від домівки, що примусили воювати. Багато чого врахуємо.

Довго згадували воїни мамини пиріжки. Мабуть, вони й справді мали чудодійну силу. Бо дійшов же Василь зі своїми армійськими побратимами до Берліна. Навіть медаль отримав за його взяття. Як під час війни виконував бойові завдання, свідчать також два ордени, які він одягає тепер, коли йде на свято Перемоги.

Ось тільки перед мамою хлопець завинив. Далекого березневого ранку, йдучи до своїх товаришів, пообіцяв не затримуватись.

Насправді ж повернувся додому через шість років.

Але мама пробачила. Вона розуміла, що Василь діяти інакше не міг. Такої він вдачі. Та й причина затримки була надзвичайно важлива.

Віктор ІРХА.

Обсудить статью в форуме


Яндекс.Метрика