Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



ТРАПИВСЯ У НАС КУРЙОЗ — НАМ ЗУСТРІВСЯ ДІД МОРОЗ

Новорічне свято неодмінно асоціюється у кожного з нас з ялинкою, казковими героями, а ще - з радістю та веселощами. І часто саме під Новий рік стаються кумедні випадки. Особливо тоді, коли, як кажуть, свято - в розпалі, а той, хто його святкує, - "під градусом". Та ніхто ніколи не замислювався, мабуть, над тим, що, навіть, скажімо, і Дід Мороз зі Снігуркою, і Баба-Яга з Кікіморою в чудернацькі халепи теж потрапляють. Про це і розповідь наша, власне кажучи…

СЦЕНІЧНА ПАРОЧКА НЕМУШЕНКА ТА ПЕТРОВСЬКОЇ

Валерій Немушенко та Любов Петровська - відомі на Сватівщині люди. Вони - і актори, і співаки, і просто талановиті аматори, з якого боку не глянь. Цій сценічній парочці за їхнє артистичне життя довелося зіграти безліч ролей.
От В. Немушенко вже 18 років (!) Дідморозівського стажу, приміром, має. Каже Валерій Петрович, що вже за цей час дівчатка та хлопчики, до яких він колись ходив Дідом Морозом з подарунками у мішку, тепер запрошують його до своїх малих у Новий рік. Власне, дівчатка вже давно стали тьотями, а Валерій Немушенко так і не скинув бороди та червоного кожуха (а все тому, що посох у Діда Мороза ще ого-го який!)
А Л. Петровська говорить приблизно так: "В своєму творчому житті я пройшла шлях від Снігурки, коли була молодою та привабливою, до Баби-Яги, як постарішала". Ну хіба можна, глядячи на Любов Петровську, назвати її хоч злегка пристаркуватою?! Відповідаємо на репліку нашої улюбленої артистки на весь район, так би мовити: досить називати себе Костянтинівною, бо Ви завжди були і лишаєтесь привабливою Любонькою-голубонькою!

"Вашим салом Вас і замусалим"
Якось на Новорічне свято Л. Петровська була Зимою. Вона мала такий гарний і такий білосніжний костюм! От їхали вони з іншими "казковими персонажами" у бричці містом: людей на святковий концерт біля міської ялинки скликали. А Любонька-Зима біля кучера сиділа, а той - у намасленому чорним кремом кожуху був. От і "закремив" (чи "заклеймив" аби інші не заглядалися на красуню?), як кажуть, кучер Зимоньку своїм чудо-кремом. Ось вже й до ялинки час іти Л. Петровській, щоб гідно роль свою зіграти, а на білосніжному рукаві - чорні плями. Та такі яскраві та помітні! В екстреному порядку довелося оте "клеймо" від кучера відтирати та на мороз з мокрим рукавом йти народ звеселяти. А як на мороз потрапила Любов Петровська, то одразу на справжню "льодяну" Зимоньку перетворилася - мокрий костюм бо бурульками вкрився:))

Потрапила в ерогенну точку
Напередодні Нового року у Будинку культури місцеві артисти давали спектакль. Прем'єра якраз була. Л. Петровська та В. Немушенко грали сімейну пару. За сценарієм жінка мала "осідлати" чоловіка та нагайкою відшмагати. От Люба, як і мало бути, "всілася верхи" на Валєру, сховавши його під своїми юбками. Куди б'є - не бачила, та й бити, власне, не збиралася свого сценічного чоловіка: так - просто імітувала (як це часто трапляється з жінками). Кулаком дружина-Петровська й не дістала до чоловіка-Немушенка, а от нагайка полетіла у найсуттєвішу ерогенну точку чоловічого тіла.
Люба тільки й відчула, що називається, навпомацки, як Валєра під нею скрикнув і "обмяк". Відійшовши від несподіваного "стресу", перетерпівши "наругу" над найсвятішим чоловічим "оберегом", В. Немушенко знайшов нагоду помститися "запеклій дружині" Л. Петровській… Далі за сценарієм він мав випхати свою "половинку" у двері-декорацію. Так от Валерій Петрович так штурхонув Любов Костянтинівну, що "летіла" та крізь "декоративні" двері та аж через справжні до коридору, що понад сценою. "Очухався!" - подумала Л. Петровська, "приземлившись". "Глянь, летить граціозно, мов лебідка!" - потираючи накладну бороду подумав В. Немушенко:))

Нелегка доля у Баби-Яги…
Якось, граючи на новорічному святі Бабу-Ягу, Любов Костянтинівна вибралася заради "ефекту несподіванки" на дах Будинку культури. Феєричний костюм, чудова акторська гра та дах, безперечно, тим самим "ефектом" вразили усіх присутніх! А як Любонька почала мітлою сніг з даху на глядачів змітати, то у них пуза від сміху лускалися. Л. Петровська думала ж тоді лише про одне: "Якби самій разом зі снігом комусь на голову гепнутися!"
А в інший свій театралізований вихід Любов Костянтинівна так міцно (ну, прямо "намертво"!) приліпила ніс Баби-Яги, що коли одідрала його після довгих зусиль, то свого рідного носу не впізнала - той став одним суцільним синцем. Оце дійсне, а не театральне, новорічне перетворення (хоч і тимчасове, відзначимо) з красуні на Бабу-Ягу Любов Костянтинівна запам'ятала на все життя:))

І КОЖЕН МОЖЕ СТАТИ ГЕРОЄМ ПІД НОВИЙ РІК…
Звісна річ, акторське життя дуже насичене різними "рольовими кумедностями". Але й прості люди (не акторського польоту) часто перетворюються у казкових героїв. Особливо під Новий рік…

Як ДАІ-шники гопака "плясали"
Павло Горобець (є такий серед наших земляків) завжди Новий рік зустрічає з друзями і завжди - у ролі Діді Мороза. Позаминулого року вперше до друзів не йшов, а їхав, бо напередодні нарешті "нашкрябав" у кишенях на автомобільку. А їхав Паша вже при повному параді, як мовиться, - у гарному святковому костюмі. А тут бац! - ДАІ-шники на дорозі, та ще й так енергійно паличкою своєю смугастою махають! Зупинився Пашка-Дід Мороз біля охоронців дорожнього порядку, вийшов з автомобілю і ті здатність розмовляти втратили… І що Дід Морозу казати, за що штрафувати - не знають. Та Дід Мороз перший розмову завів:
- Що, хлопці, теж подарунка хочете?
- Т-т-так… - несміливо відповіли ДАІ-шники.
- Ну, тоді віршика чи пісеньку, будьте ласкаві, виконайте! - посміхаючись у накладні вуса й бороду, мовив Дідусь.
- Зараз-зараз… Щось пригадаємо… - промуркотіли троє патрульних.
А потім, несподівано для самого Діда Мороза, почали "хлопці в формі" пісеньку "В лесу родилась елочка" затягувати (тихенько так, боязливо, "фальшивенько").
- Та хіба за такий спів подарунки можна давати! - награно суворим тоном промовив Паша. - Може, затанцюєте Дідусеві?
- Ага, - відповіли ДАІ-шники і почали, як могли, гопака "плясати".
- Добре-добре! - розсміявся Павлик. - Нате вам за танець по "десятці" - на пляшку горілки вистачить!
Тикнув трьом патрульним тридцять гривень, швиденько, поки ті до тями не прийшли, сів в машину і чкурнув світ за очі… Що вже там думали собі працівники ДАІ, коли Дід Мороз їх напризволяще серед дороги покинув, - невідомо. Знаємо лише одне: десять днів поспіль, розвідавши по своїх "каналах", що то за Дід з них "знущався", навідалися "осоромлені" ДАІ-шники до Паші Горобця додому, аби моральну грошову компенсацію отримати. Пашка ж не зізнався ні в чому і грошей не дав: "Порушу правила дорожнього руху - радо заплачу штраф!" Патрульним же ніяк було довести, що Дід Мороз і Павлик Горобець - одна людина.

Я лежатиму в окрошці!
Два товариша - Саша і Юра - підробляють на Новий рік Дід Морозом та Снігуркою "за викликом": себто ходять по хатах, куди запросять, міні-виступ організовують, чарку-іншу в рота виливають та скількись гривень до карману вкидають на додачу. Саня - кремезний хлопець: ну, викапаний Дід Мороз з мультфільмів! А от Юрік - той худенький, невисокий: справжня Снігурка (правда, зі щетиною)!
Зазвичай переодягнені друзі приходять з "концертною програмою" до людей, що ще до кількагодинного настання Нового року вже разів десять встигли його зустріти, перехиливши "за пазуху" і по чарці, і по пляшці… Так було і минулого року. "Клієнти" виявилися добрими знайомими Юрія та Олександра, але ж були вже підпитими до чортиків, як в народі говорять. Давно вже зайвий "градус" на знайомих вплинув неординарно.
- А ми вас покликали, аби ви, як усі живі люди, лицем у салаті поспали! - "розгулялася" компанія.
- Е, ні! Ми про таке не домовлялися! - зарепетували Дід Мороз з "онучкою".
- А ми вам зараз по чарці наллємо, самі впадете обличчям на стіл! - зареготали окосілі друзяки.
Власне кажучи, вдалося "клієнтам" умовити "казкових героїв" сісти до столу, страв новорічних скуштувати та по чарці-десятій випити. Захмелілі вщент Дід Мороз та Снігуронька останнім пам'ятають такий діалог між собою:
- Ти куди падатимеш пикою? В окрошку чи у пюре? - запитав Юрко-Снігурка.
- В окрошку! Бо тобі там незручно буде, а в мене борода ватяна - зайву вологу "всмокче", - відповів Сашко-Дідусь і далі, як говорять, світло у кінці тунелю для обох новорічних персонажів згасло…
Очухалися лише за південь наступного дня. Тікали з "веселої хати" Дід Мороз з "онукою" так, що аж п'яти блищали:))

***
Ось які випадки можуть трапитися з казковими новорічними героями… Тож бажаємо вам таких веселих свят, любі читачі, які б можна було згадувати з посмішкою на обличчі, але без сорому у душі!

Наш кор.

Обсудить статью в форуме


Яндекс.Метрика