Сайт города
СВАТОВО




Известные Сватовчане


Петровська Любов Константинівна

Петровская Л.К.  г. Сватово
Як ви гадаєте — ким могла стати Любов Петровська? На це запитання кожен, хто не знає достеменно її біографії, відповість однозначно — звичайно ж, тільки артисткою. Бо все в неї є для цього — чудові сценічні дані, уміння володіти аудиторією, прекрасне виконання пісень і театральних ролей. Одним словом, більш ніж за тридцятирічну діяльність на культурній ниві Сватівщини Любов Костянтинівна заслужила повагу і визнання шанувальників її таланту. Такою вона є сьогодні. А в юні роки школярка із Зміївки Люба Горгуц мріяла стати... водієм. Ця, значною мірою, хлоп’яча професія настільки заполонила серце дівчини, що вона серйозно планувала їхати навчатися до школи водіїв в селище Шиповате, що на Харківщині. У ті роки там оволодівали такою професією багато молодих сватівчан.
А ще раніше, коли вона закінчувала восьмий клас, було в Люби бажання стати кондитером. З подругою вже збиралися вони їхати в Сєвєродонецьк — вступати в училище, де готували таких фахівців.
— Відмовила мене від цього, — говорить Любов Костянтинівна, — Валентина Іванівна Никифорова, тодішній завуч першої школи, де я навчалася. Вона сказала, що бути кондитером мене змусить життя, а моє майбутнє — сцена.
А паралельно з цими мріями Люба активно займалася в художній самодіяльності. І не тільки в шкільній, а й у районній — співала в ансамблі „Пролісок”, яким тоді керувала Ангеліна Савеліївна Щмельова, відвідувала танцювальний гурток. У школі Люба була учасницею КВК, театральних вистав. До театральної справи її, як і багатьох учнів, залучив вчитель Георгій Якович Піняков.
— В одній з розмов, — згадує ті роки Любов Костянтинівна, — я поділилася своєю мрією стати водієм. Але Георгій Якович переконливо агітував за те, щоб я після школи вступала до театрального навчального закладу. Він порадив мені їхати до Дніпропетровська, де був технікум такого профілю. Поїхала я туди, але в дорозі настільки засумувала за батьківщиною, що навіть не стала складати іспити, а взяла документи і повернулася у Сватове.
Та захоплення сценою все ж не відпустило дівчину. І Люба знову подала документи, тепер вже до Луганська, стала студенткою театрального відділення культурно-освітнього училища. Викладачі помітили її здібності, і коли навчання наближалося до завершення, її запросили до Луганського українського драматичного театру. З усього курсу такі пропозиції отримали лише двоє студентів — Любов Горгуц та Володимир Саган. Згодом він став відомим режисером, зараз викладає в Луганському інституті культури.
Та знову, як і в Дніпропетровську, перемогло тяжіння до рідного краю. І Люба відмовилася стати артисткою професійного театру, а повернулася додому. Можливо, тоді було втрачено шанс вийти на велику сцену і зіграти знакові ролі.
І все ж вона не порвала з театром. Та не тільки цим жанром обмежувалася діяльність Любові Горгуц на Сватівщині. Тоді, в далекі тепер 70-і роки, активно працювали агітколективи, які бували у найвіддаленіших селах району, дарували цікаві номери художньої самодіяльності трудівникам колгоспів та радгоспів. І жителі відзначали талант молодої артистки. Не тільки пісні у її виконанні подобалися людям, а й майстерно виконані гуморески Павла Глазового. Глядачі завжди прохали Любов Костянтинівну повторити свої номери.
І, звичайно ж, вона була постійною учасницею театральних вистав. Спектаклі „Лимерівна”, „Наймичка”, „Трибунал”, „На першій п’яді України” та багато інших, де Любов Костянтинівна зіграла головні ролі, стали помітним явищем у театральному житті Сватівщини.
Не один рік Любов Костянтинівна та Олексій Омелянович Білоцерківський були дикторами під час проведення урочистостей з нагоди державних свят. І таку роботу виконувала вона на високому професійному рівні.
І сьогодні жоден святковий захід не обходиться без участі Любові Петровської. Пісні у її виконанні — то радість і журба, свято і сум, тобто те, що наповнює людське життя. І саме тому виступи Любові Костянтинівни не залишають байдужими нікого.
Хто бачить її на сцені, мабуть, вважає, що життя у цієї жінки безпроблемне. Але доля склалася для Любові Костянтинівни нелегко. Рано померла мама, і виховувалася вона в родині тітки. Вже в її власному сімейному житті було немало складнощів і непоправних втрат. Трагічно пішов з життя єдиний син, а зовсім недавно не стало і рідної сестри.
Нелегко долати такі життєві незгоди. І в цьому допомагає їй улюблена справа, якій вона віддала десятки років. Завдяки пісням, які вона виконує не лише чудовим голосом, а й серцем і душею, майстерним театральним ролям, а також чуйності у стосунках з людьми, Любов Костянтинівна здобула визнання кількох поколінь сватівчан.
Сьогодні вона працює головним спеціалістом відділу культури райдержадміністрації. Її досвід, висока відповідальність, уміння і, головне, бажання допомогти кожному, створили Любові Костянтинівні високий авторитет не лише серед колег у сфері культури, а й серед багатьох жителів нашого міста і району. 7 січня у Любові Петровської був ювілей. Дві п’ятірки знаменують її життєвий шлях. Шлях талановитої жінки, яка своє життя присвятила тому, щоб дарувати людям прекрасне.
І за це Любов Костянтинівна заслуговує на щирі й добрі слова.

Віктор ВЕРЕЩАГІН.

Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22