Сайт города
СВАТОВО




Известные Сватовчане


Гур'єва Ада Семенівна

Гурьева А.С.  г. Сватово
Вона лише місяця не дожила до свого 85-річного ювілею, адже народилася на Різдво Христове у 1924 році, в селі Озерівка Сожинського району Курської області, в сім’ї службовців. Ще до війни родина переїхала на Сватівщину, де мама й тато (вітчим) стали вчителювати у Коломийчиській семирічці, а Ада з братиком Олександром у ній навчалися. З теплотою в душі згадувала Ада Семенівна Гур’єва своїх однокласників, сільські пейзажі, односельчан. Трохи пізніше вітчима перевели до Сватового — головним редактором районної газети, і сім’я переїхала з ним. А невдовзі почалася Велика Вітчизняна війна, на фронт пішли і батько, й донька.
Батько загинув, а донька після війни повернулася до рідної домівки. З 1946 року і до кінця свого трудового шляху працювала методистом-вихователем у дитячому будинку ім. Н.К. Крупської. Через інвалідність їй не судилося стати матір’ю, але, мабуть, сам Господь Бог поцілував її у маківку, бо подарував їй у сиротинці відразу близько 200 дітей дошкільного віку. Малюки любили своїх вихователів, а найбільше — матусю Аду, яка кожного дня бувала у групах, пестила діточок. І кожен з них намагався потрапити їй на руки, адже це були діти, батьки яких загинули або пропали безвісти у воєнному лихолітті. Теплом, сердечністю і увагою по-материнськи зігрівала їхні маленькі душі ця жінка.
Але треба було дбати і про умови життя для дітей-сиріт. І Ада Семенівна зі своїм вірним соратником, колегою, подругою — директором дитячого будинку Ольгою Василівною Мумрій — ішли по допомогу до райкому партії, райвиконкому, на підприємства, в організації міста, до шефів. І ніде цим двом чарівним жінкам не відмовляли, незважаючи на те, що коштів не вистачало. Це завдяки А.С. Гур’євій і О.В. Мумрій були капітально відремонтовані всі три будівлі дитячого будинку (на жаль, однієї вже тепер немає, друга пристосована під приватне житло, у третій розміщені приватні установи), придбано твердий і м’який інвентар, іграшки, побудовано кухню, ігрові майданчики тощо.
Методкабінет дитячого будинку, який створили ці педагоги, а очолила Ада Семенівна, відігравав велику роль у підготовці педкадрів, особливо для сільських дошкільних закладів — дитсадків та ясел, де не вистачало фахівців. Тому робота, що проводилася методичним кабінетом, — семінари, відкриті заняття, педагогічні читання, розповсюдження передового педагогічного досвіду — суттєво допомагала у вирішенні кадрових проблем дошкільних закладів району. Загалом Сватівський дитячий будинок став одним з найкращих не тільки в області, а й у республіці. Сюди приїздили переймати передовий досвід вихователі з усіх куточків України. Ада Семенівна неодноразово виступала на обласних і республіканських нарадах та семінарах, де охоче ділилася педагогічним досвідом свого колективу. А в 1970 році за плідну працю її було нагороджено орденом Леніна.
Велінням долі я у 1963 році почала працювати інспектором по дошкільному вихованню в районному відділі освіти, і хочу відзначити, що не тільки допомагала вихователям, а й сама навчалася у таких досвідчених педагогів як Ада Семенівна, Ольга Василівна та інших. А службові стосунки з А. С. Гур’євою згодом переросли у дружбу, яка тривала все наше життя. Інтелігентність, тактовність, ліризм, душевна щедрість, доброта, уміння підібрати ключик до кожного, хто з нею спілкувався, вражали і були прикладом не лише для мене. І після виходу на заслужений відпочинок Ада Семенівна продовжувала вести активний спосіб життя: зустрічалася з вихователями і дітьми, ділилася досвідом роботи. У кожній людині вона вбачала якісь особливі родзинки, з повагою ставилася не тільки до дорослих, а й до дітей, і завжди стверджувала, що її оточують лише хороші люди. Такими були для неї і колеги, і друзі, і сусіди, і діти, і просто знайомі. У неї для всіх були відкриті двері, вона завжди була привітна, гостинна, вміла вислухати кожного, дати слушну пораду.
Як у роботі, так і в побуті Ада Семенівна була вимогливою і сумлінною — у її квартирі завжди було охайно, затишно, під’їзд будинку чистий, освітлений, на клумбах у дворі буяли квіти. Це був результат спільної роботи її та сусідів, яких вона дуже поважала, особливо молодят Зою і Сашу Чуніхіних, що жили з нею у дружбі й злагоді. Під час тривалої хвороби Ади Семенівни їй допомагали і піклувалися про неї не тільки окремі люди, а й цілі сім’ї: Гаркавенки В.Р. і Л.С., Мазурко, Долматови, Кравцови, Маневичі, Ігнатенки, Радченки, Шпачинські, Канищі, Гаркавенки Л.І. і В.А., Шовген, Бервено Т.В. (заступник голови райради), лікарі Репа Ю.М., Бурлюк Н.Ю., Тарануха Н.П. і багато інших.
Ада Семенівна Гур’єва — Людина з великої літери. Підтвердженням цьому є її славне життя і рядки з вірша, який вона дуже любила:
Ти знаєш, що ти  —  людина?
Знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя  —  єдина,
Очі твої  —  одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій Землі.
....................................................
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба.
Гляди ж  —  не проспи!

В останні хвилини життя скотилася росинкою прозорою з її очей сльоза. Нехай назавжди залишиться в пам’яті сватівчан образ цієї чудової жінки. Царство Небесне Вам, Адо Семенівно!

Антоніна ОХРІМЧУК, ветеран педагогічної праці.

Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22