Сайт города
СВАТОВО




Герои Великой Отечественной войны


Капустин Степан Елисеевич

Полковник Капустин Степан Елисеевич, уроженец г. Сватово Старожили-сватівчани, ветерани бойових дій Великої Вітчизняної війни добре пам’ятають полковника, командира 24-го прикордонного полку Капустіна Степана Єлисейовича, котрий народився в слободі Сватова Лучка у багатодітній сім’ї робітника у 1909 році.
В 30-ті роки, будучи грамотним (письменним) комсомольцем, він працював у Сватівському райкомі комсомолу, навчав грамоті молодь в лікбезі і відповідав за спортивну та військову патріотичну роботу серед молоді. Військову службу проходив у Червоній Армії в військах НКДБ на кордоні з Румунією в кінній заставі.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, він уже був начальником прикордонної застави, що входила до складу 95-го прикордонного загону, котрий охороняв територію кордону довжиною майже 20 км.
12 днів прикордонники під командуванням Капустіна в оточенні ворога стояли на смерть. На тринадцятий день зуміли вибратись з оточення, фронт уже був за 150 км від застави. Через декілька днів з’єднались з радянськими військами.
Прикордонна служба була підпорядкована військам НКДБ, і Капустіну С.Є. було доручено із колишніх прикордонників формувати військовий батальйон, а потім рештки 95-го прикордонного загону в листопаді 1941 року були включені до складу 95-го прикордонного полку особливого призначення військ НКВС СРСР по охороні військ тилу Південного Фронту.
Степан Єлисейович в званні майора був призначений заступником командира 95-го прикордонного полку по стройовій частині. Будучи заступником командира полку, Капустін відзначався сміливістю, рішучістю і в тяжких умовах бою зберігав спокій, прозорливість, умів виявити неабиякі здібності. Він з незмінною майстерністю і холоднокровністю знаходив вихід з тяжких становищ.
22 грудня 1941 року бійці 95 прикордонного полку, після тяжких боїв повністю звільнили м. Дебальцево від фашистських військ і захопили великі трофеї зброї, полонених, розгромили штаб 117-го ворожого піхотного полку і захопили прапор і всю секретну документацію. Протягом 3-х днів і 4-х ночей з безперервними боями, в оточенні, полк утримував місто Дебальцево і тільки після наказу штабу дивізії вийшов з оточення на попередні позиції.
Командир 95-го прикордонного полку майор С.М. Фадєєв був нагороджений орденом Бойового Червоного прапора з присвоєнням звання підполковника, а Степан Єлисейович Капустін був нагороджений орденом Червоної Зірки, згодом призначений командиром 24-го прикордонного полку в званні підполковника.
Із публікації журналу військ НКВС „Пограничник” №9 за травень 1942 р.: „На Північно-Кавказькому фронті почав свої дії 24 прикордонний полк, який прославився в боях на Маничі, в звільненні України, Києва, Корсунь-Шевченківській битві. Воїни цього полку в складі військ Другого фронту під командуванням маршала Радянського Союзу І.С. Конєва першими вийшли на державний кордон — річку Прут.”
Полковник Капустин Степан Елисеевич, уроженец г. Сватово Радянське Інформбюро повідомляло: „Развивая усилинное наступление и громя противника, войска 2-го Украинского фронта 26 марта 1944 года вышли на государственную границу... В числе первых соединений и частей Красной Армии к границе вышел 24 пограничный полк под командованием подполковника Капустина С.Е., принявший здесь же ранним утром 22 июня 1941 года удар немецко-фашистских войск...”
Через декілька днів були звільнені від ворога 400 км західного кордону, а в жовтні 1944 року — повністю Україна. (Із книги Г.О. Кумачева, А.С. Чайковського „Чекисты стояли насмерть”, 1989 р.)
Воїни 24 прикордонного полку ставили прикордонні стовпи на звільненій території, звільняли західні держави, брали участь у штурмі Берліна. Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков в своїх спогадах писав: „О мужестве пограничников могу сказать только одно: я всегда был спокоен за те участки фронта, где пограничники оборонялись или шли в наступление...”
Про бойові подвиги 24 прикордонного полку і його командира Капустіна С.Є. гарно написано в книзі „На охороні кордонів Радянського Союзу” (видавництво НКДБ) та журналі „Радуга” і др.
Після Великої Вітчизняної війни Степан Єлисейович працював в Міністерстві внутрішніх справ України в м. Києві, був частим гостем на Сватівщині, тут жила його велика рідня, 13 братів і сестер. Виступав перед районним активом і жителями міста з лекціями і спогадами про бойові подвиги однополчан, про те, як воїни його полку арештовували генералів у підвалах ставки Гітлера, про мужність, мудрість і талант військових командирів, про любов до свого народу, до рідної Батьківщини, захищаючи яку в роки Вітчизняної війни, воїни і командири не шкодували ні сил, ні здоров’я, ні життя...
А ты бы лег под пулемет, когда бы твой пришел черед.
А ты бы смог, как наш комбат, под танк — со связкою гранат…

За уміле керування полком, мужність і відвагу Степан Єлисейович нагороджений Орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, трьома орденами Великої Вітчизняної війни 1 і 2 ст., орденом Олександра Невського, орденами і медалями західних держав, у звільненні яких брав участь.
В Сватівському краєзнавчому музеї оформлена експозиція, присвячена Капустіну С.Є. Коло неї завжди людно. Ті, хто знав, хто воював чи працював із Степаном Єлисейовичем, відвідуючи музей, зі сльозами на очах цілували його особисті речі.

Галина ПЛЮЩ, краєзнавець.

Полковник Капустин Степан Елисеевич, уроженец г. Сватово Войска 2-го Украинского фронта в рамках Уманско-Ботошанской операции, даже отвлекая часть сил и средств на помощь в ликвидации окруженных танкистов 1-й немецкой танковой армии, успешно решали главную задачу по поражению 8-й немецкой армии группы «А» и выходу на государственную границу. Развивая наступление с плацдармов на реке Днестр, 27-я и 52-я армии фронта совместно с соединениями 2-й и 6-й танковых армий устремились к реке Прут и 26 марта на 85-километровом фронте! Севернее Унгены вышли на государственную границу СССР. А уже через двое суток войска фронта форсировали с ходу реку Прут и перенесли боевые действия на территорию Румынии. Этого события действующая армия, страна, великий многострадальный народ ждали почти три года. Очевидцы рассказывают, что в Москве ликование было не меньшее, чем после победы под Сталинградом! А уж по всем фронтам весть пронеслась, опережая московские салюты и ликующий бас Левитана из студии Совинформбюро. Наконец-то, мы выбили врага с нашей территории, пусть только на одном участке. Лиха беда начало. На границу вернулись пограничники. Интересен такой факт. На свое довоенное место дислокации вернулся 24-й пограничный полк под командование подполковника С.Е. Капустина. 22 июня 1941 года полк, тогда пограничный отряд, принял здесь на себя первый удар немецко-фашистских войск, держал границу вместе с частями Красной Армии несколько недель и даже контратаковал противника с переходом на сопредельную территорию. Было и такое. Потом с боями отступал от Прута до Северного Кавказа, оборонял переправы через Дон, Кубань, Терек, защищал Грозный, участвовал в освобождении Украины и Молдавии. Вообще этот участок границы примечателен тем, что три года назад именно здесь немцы так и не сумели в первые дни прорваться на нашу территорию и получили достойный отпор. И именно здесь наши войска впервые восстановили государственную границу!

(«СНОВА НА ГРАНИЦЕ.
О ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНОЙ ЧАСТИ ОБЩЕГО НАСТУПЛЕНИЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНОЙ УКРАИНЕ»
Полковник Сергей Куличкин)

Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22