Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



Прогноз - дело неблагодарное, но милиции помогает сориентироваться.

Жить в спокойствии и без всяких преступных посягательств, несомненно, хотят все жители нашего государства. Но, к сожалению, не всегда так бывает. И даже в нашем сельскохозяйственном, отдаленном от областного центра районе, час от часу случаются громкие преступления. Что уж говорить о мелких неприятностях, которые довольно часто становятся предметом разбирательства милиции.
Как бороться с преступностью - это целая наука. Один из способов этой науки - прогнозирование. Как бы абсурдно не звучало такое откровение для рядового человека, но число преступлений, оказывается, можно просчитать на основе статистики и анализа ранее совершенных преступлений. Ес-тественно, при этом учитывается и социальная обстановка в стране в целом, и в соответственном регионе. Ведь количество совершенных преступлений зависит от плотности населения, от численности, от социальной среды и оттого, насколько она благополучна в том или ином году. При этом все играет роль: какой-то вопрос хорошо «отпрофилактировала» милиция, а где-то на свободу вышли лица определенной направленности (скажем, больше наркоманов, а воров меньше) и другие условия.
Так вот, проанализировав ситуацию относительно преступности в прежние годы, мы сейчас видим, что по Сватовскому району преступность 2010 года «выходит» на уровень 2006 года. В этот период в районе наблюдался своеобразный всплеск преступлений. То есть, своеобразная закономерность - что-то вроде спираль, с разрывом в 4 года.
В 2006 году у нас было 3 убийства, 2 тяжких телесных повреждения со смертельным исходом. Но самым жестоким годом в отношении убийств на Сватовщине был 2003 год. За год было совершено 8 убийств и 4 случая нанесения тяжких телесных повреждений, повлекших за собой смерть людей. В 2004 г. было 6 случаев тяжких телесных повреждений и 1 убийство, в 2005 году - случилось 2 убийства. Это был самый относительно спокойный год. В 2006 году, как я сказал выше, наблюдался небольшой всплеск, а дальше, до 2009 года, «шел» спад.
В 2009 году вдруг все показатели тяжких преступлений резко увеличились. За этот год случилось 4 убийства и 7 случаев нанесения телесных повреждений, не совместимых с жизнью. То есть по уровню случившегося ситуация была близка к той, которая случилась в 2003 году. Это были - убийства, ножевые ранения, драки, многие из них совершены на бытовой почве. Как видно из анализа, после определенного периода затишья, всегда случается всплеск преступности. Закономерность прослеживается, как правило, к концу года. Даже если убийства отсутствовали в определенные месяцы, то их число все равно увеличивалось к концу года.
Милицию пытаются ругать, за то, что плохая профилактика преступности. Хочу в связи с этим вспомнить убийство на молокозаводе, когда зарезали сторожа. Как можно было предупредить это преступление, если там участвовали трое сватовчан возрастом по 22 года? К тому же, никаких приводов в милицию ранее они не имели.
Одним из способов профилактики считаю информированность населения о работе милиции. Ведь многое то, что мы делаем, остается как бы «за кадром». Вот, к примеру, преступления прошлых лет. Бывает так: человек обратился к нам за помощью, но преступников сразу не удалось разыскать. Естественно, обратившийся считает, что ему не помогли, а значит, милиция работает слабо.
Но все не так, мы продолжаем постоянную работу по данным преступлениям, собирается информация и т. п.
В прошлом году у нас было совершено 6 краж велосипедов. И лишь только в этом году нам удалось выйти на след воров. Но это как бы осталось поза вниманием наших земляков. На сегодняшний день (конец февраля) у нас раскрыто 15 преступлений прошлых лет. К тому же за последние 5 лет работы отдела ни одно убийство не осталось не раскрытым, все преступники были задержаны и понесли должное наказание.
Хотя некоторые преступления раскрыть было очень непросто. Вот в прошлом году была убита бабушка. Нашли ее только через два дня. Милиция в поисках убийцы провела большую работу с кругом знакомых убитой. А оказалось, что убийца совершенно незнакомый парень, который приехал в город из села. Совершил преступление и опять уехал домой. Поэтому раскрывать это преступление пришлось в условиях неочевидности.
Конечно, далеко не все и всегда прогнозируется в милицейской работе, но все же анализ помогает видеть основные тенденции в происходящем, а это важное подспорье в нашей работе.

Андрей Шадлер, начальник Сватовского РО УМВД.

Обсудить статью в форуме



Чи закриють пошти у Ковалівці та Стельмахівці?

До редакції на минулому тижні зателефонували жителі Стельмахівки. Вони були стривожені повідомленням про закриття у селі поштового відділення. Селяни повідомили, що з цього приводу мав відбутися сільський схід, на який чекали і керівника поштовиків Сватівського і Троїцького районів П. Ю. Жовтоножка. Одначе захід чомусь не відбувся. Аби прояснити ситуацію, ми звернулися до Петра Юхимовича і попрохали прокоментувати ситуацію. Ось що розповів керівник поштовиків:
Одразу скажу, що поштові відділення у Стельмахівці, як до речі, і в Ковалівці не планується закривати. До того ж, у Стельмахівці відділення буде працювати на старих засадах до 1 квітня, тому й схід громадян проводити відпала потреба. Просто ми переходимо на іншу форму обслуговування, більш ефективну. Село буде обслуговувати спеціальний автомобіль, оснащений відповідною технікою, комп'ютерізований. Нещодавно ми таке авто отримали. У селі перестане функціонувати лише відділення зв'язку, але люди від цього не постраждають. По-перше, листоноші так і лишаються на своїх робочих місцях. Селяни будуть знати про приїзд автомобілю до села, а тому матимуть змогу і пошту отримати, і сплатити за послуги. Я розумію жителів згаданих сіл, вони переживають, бо пошта завжди в селі була ще й центром спілкування. Та, ясна річ, підприємство сьогодні рахує кожну копійку і думає про те, як оптимізувати роботу поштовиків з мінімальними витратами. А згадані два підприємства приносили збиток районному вузлу зв'язку на 50 тисяч гривень. Можна зрозуміти працівників пошти: у селі зменшилася кількість жителів, зменшилася передплата, існують й інші об'єктивні причини, через які поштовики не виконували плани. Але ж і інші села не в кращих умовах. Приміром, Хомівка теж зовсім невелике село, одначе там пошта працює без збитків.
Інша причина, через які стало важко утримувати поштові відділення у селах, - відсутність опалення. Значна їх частина опалюється «буржуйками». Варто лише уявити в яких умовах працювали люди.
До речі, подібне мобільне обслуговування сіл уже давно запроваджено у Росії та інших країнах. Хотів би заспокоїти селян, щоб не переживали. Ми докладемо усіх зусиль, щоб вчасно і якісно їх обслугувати. Процес змін у роботі поштовиків - це вимоги часу, з яким не можна не рахуватися.

Андрей Крюков.

Обсудить статью в форуме



Про наше життя...

Шановні журналісти «СВ», вважаю, що робите добру справу, намагаючись докликатися до сумління кожного члена нашої громади, викла-даючи, що цінно, безпристрасно їх помисли та прагнення до відома громади, тим формуючи її погляди на сьогодення. Саме Ви тільки фактично боретесь з нинішньою бюрократичною системою, намагаючись якось поліпшити стан взаємовідносин, які склалися саме в громаді між її членами та місцевим самоврядуванням, чиновництвом, а не пливете за течією, як інші ЗМІ громади, що жодним чином не можна назвати рупором громади і для громади.
Бажаю Вам всього найкращого, завжди бути попереду в своєму прагненні слугувати саме інтересам громади, а не окремих осіб, чи партій і партійок, які слугують лише інтересам своїм та своїх кумирів, і тоді, вважаю, в найближчому майбутньому Вам буде забезпечено найбільший тираж, а значить, і більш незалежне економічно майбуття.
З цікавістю ознайомився зі статтею «За кого проголосує водонапірна башта...» в одному з номерів «СВ», і вважаю, що наведені в ній факти мають усі ознаки шахрайства. Подібне може призвести до приходу до всіх гілок влади, всупереч волевиявленню людей, шахраїв, а це не що інше, як загроза безпеці країни. З області фантастики, щоби таким зацікавилися правоохоронні структури. Вони зайняті своїми вже сформованими мафіозними пірамідами, які заробляють гроші, «кришуючи» все, що платить їм та їхнім хазяям — партійним вождям. Головне в тому, що основа цих пірамід - це люди, які знаходяться біля нас в нашій громаді. Ми їх обираємо, возвеличуючи, і вони гребуть під себе все, після того, плюючи на нас же з тієї висоти до послідуючого обрання, намагаючись забезпечити себе та своїх чад на все «оставшиеся». При цьому не розуміючи, що не «получиться», бо сама вершина піраміди, нахапавшись, матиме можливість звалити за «бугор», а вони приречені разом зі своїми нащадками бути поряд з нами.
Вважаю, шановні громадяни, що доки в наших силах обирати громадою того, кого саме нам треба, хто дійсно буде займатися, як і в кожній своїй сім'ї: забезпечувати наше благополуччя, захищати наші Інтереси, піклуватися про нас, наших дітей, онуків, правнуків (а нам це і треба), а не своїх партійних бонз та паханів, а тому і визначати політику місцевих ЗМІ.
Незрозуміле, наприклад, чому наші, так звані громадські видання, порушують звернення до центральних органів влади про захист права двомовності. Це що є наша нагальна потреба? Нам що забороняють спіл-куватися російською мовою, чи вивчати її, чи ми проти російської мови? Подумайте, порахуйте на пальцях, скільки оточує Вас людей, які й справді є російськомовними, є й такі, що навіть не розуміють української? Чи не чистої води це підгравання вождям окремих політичних сил, коли ми не живемо, а з дня на день перебиваємося.
Чому в тих громадських виданнях не порушуються питання, які й справді нас хвилюють? До прикладу - питання приватизації землі. Вважаю тому, що нашим місцевим благодійникам та їх хазяям, які дорвуться до влади, треба буде виконувати всі законні постанови. А це все кошти, та якщо їх роздати, що ж тоді лишиться самим? Навіщо тоді влада, коли не заробиш «лівака» за наш рахунок? До прикладу, може я проґавив, але чомусь ніде не зустрічав в місцевих СМІ обґрунтованого пояснення, чому не видаються приватизаційні акти на землю в районі. Так кому ж слугують, обрані нами й для нас, наші місцеві благодійники, тим, хто їх обирав, чи своїй партії та своєму особистому благоденствію? Чи може уже все поділено?
Чому не ведеться громадської дискусії стосовно приватизації землі, не цих присадибних ділянок, які давно можна було просто законодавче закріпити за власниками, а громадських угідь, орних земель, адже йдеться до того, що через який час ми не зможемо підійти до річки чи повести онука по гриби до лісу, а чи спробувати набрати глини для ремонту, так, як вийде якийсь пан і скаже, що це все — його. Дискусії необхідні для того, щоб нами обрані, не змогли прийняти якогось закону на шкоду нам, адже вони приймаються, начебто, для нашого блага і від нашого імені. Чому не порушується питання нашої історії? Це вже питання до старшого, радянського покоління, адже фактично викинуто з історії все те, що було зроблено нами, нашими батьками, дідами за час існування Радянського Союзу. І тепер при нашому фактичному повному мовчанні, значить з нашої згоди, оббріхують все це перед дітьми, онуками, правну-ками?
Чи можливо взагалі поважати себе і хто буде поважати нас, і всю державу, коли ми дозволяємо оббріхувати себе і своїх предків, коли горе народне — голодомор, репресії, які робилися окремими поплічниками вождя-ката, фактично перетворилися на шабаш, танці на костях загиблих і убієнних для паплюження тих ідей, устремлінь, заради яких жили і працювали ми, наші батьки, діди, для набуття собі політичного капіталу. Щоб прийти і нами ж правити на свій розсуд, для обілення своїх неправедно нажитих капіталів. Це стосується не тільки нашого недавнього філософа-гаранта, а й його по-передників і багатьох теперішніх політиків, чиновників, які виплясують перед своїми хазяями-олігархами для заробітку, і кожен раз після чергових виборів готових розривати на шматки бюджет тої власності, що ще залишилася державною.
Вважаю, шановна громада: в кого є пам'ять, то настав час просинатися, якщо ми окрім себе, думаємо і про майбуття наших наступних поколінь, в ім'я всіх наших попередників, які жили і творили заради нас, нашої держави України.

Від автора: якщо вважатимете за можливе довести листа до відома читачів, то надрукуйте за підписом «Борис М.», так як не бажаю ніякої популярності. При цьому готовий відповісти, як за написане тепер,так і написане в можливому майбутньому.

Від редакції: в листі вказане і реальне прізвище автора, а також реальна адреса, але редакція виконує прохання автора і не називає його.

Борис М.

Обсудить статью в форуме

Язик скоріше доведе до Києва, ніж до Гавриленка

«Доживіть до понеділка, або Може хоч язик до Києва доведе...» - саме під таким заголовком друкувався матеріал в одному з номерів «СВ». В публікації йшлося про те, що голова та секретар Нижньодуванської селищної ради затягували оформлення документів 80-річній жительці тергромади М. В. Тишаковій на присвоєння їй звання «Мати-героїня».
Журналісти звернулися з проханням вплинути на ситуацію до голови рай-ради Ю. Гавриленка, який є головним у структурі районного самоуправління І завжди підкреслює свою готовність прийти на допомогу людям.
Одначе відповідь надійшла не з райради, а з райдержадміністрації. Начальник відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Сватівської райдержадміністрації Світлана Пономарьова у листі до редакції повідомила, що після втручання райдержадміністрації в процес підготовки документів на присвоєння почесного звання «Мати-героїня» кандидата Тишакової Марії Володимирівни, 1930 року народження, яка мешкає у смт. Нижня Дуванка, секретарем селищної ради були надані необхідні документи у відповідності з чинним законодавством до відділу у справах сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрації.
Перший заступник голови райдержадміністрації Л. Русанова негайно підписала відповідне подання на ім'я голови облдержадміністрації О. Антипова. Документи направлено до облдержадміністрації. «СВ» за-безпечить інформаційний супровід цій справі до її вирішення. Сподіваємося, що незабаром буде нагода привітати М.В. Тишкову з присвоєнням заслуженого почесного звання.
В свою чергу, Ю.М. Гавриленко і посадовці з райради ніяк не відреагували на проблему дуванчанки і пальцем не поворушили, щоб допомогти цій людині.

С.В.

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22