Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



Важко дивитися в очі людині і бачити там безпорадність...

Наталія Кузовеніна — відомий на Сватівщині громадський діяч. Громадськість — то є ми всі, саме громадськість грає вирішальну роль у багатьох життєвих процесах. Про проблеми громадського руху на Сватівщині розмовляємо з Наталією Кузовєніною.

- Наші постійні читачі вже знають, що в районі створена громадська організація «Наш дім — Сватівщина». Ви брали активну участь в створенні цієї організації, що Вас «підштовхнуло» зробити цей крок?

- По-перше, досвід, який я особисто отримала від діяльності в проектах міжнародних фондів, направлених на зменшення рівня корупції в Україні і безпосередньо у Сватівському районі. Та разом з цим моя участь в політичному житті міста не дала мені відчуття, що досягнуто кардинальних змін. Велика заполітизованість міської влади, як і вся політична діяльність, не давала бажаного результату, а отже я розуміла, що необхідно переходити на новий, більш результативний рівень. Водночас необхідно продовжувати правозахисну діяльність для різних категорій населення. Спілкуючись з активістами нашого міста, я зрозуміла, що від всіх наших хаотичних рухів ми не досягаємо намічених цілей, а отже необхідно мати системний підхід, працювати пліч о пліч та змушувати владу діяти відповідно до Закону України. Насправді дуже важко дивитися в очі людині і бачити там образу, безпорадність, важку втому, недовіру іноді навіть розпач. Хочеться чимось зарадити, адже ми живемо поруч. Власне тому я стала одним з засновників громадської організації «Наш дім — Сватівщина».

- Так вже склалось, що в нас рбов язково за створенням тієї чи іншої організації стоїть чийсь приватний інтерес або фінанси. Хто стоїть за Вами, хто фінансує Вашу діяльність?
- Важко в наш час знайти фінансування для вирішення однієї конкретної проблеми, не те щоб навіть фінансувати діяльність, нехай поки що і маленької громадської організації. Ми не отримуємо ніякої зарплатні, не отримуємб спонсорської допомоги, ми працюємо на голому ентузіазмі, можливо для когось це є незрозумілим, але це так. Досвідом, який існує в Україні і за кордоном, набутим досвідом, який отримала по життю і безпосередньо в проектній діяльності, я завжди готова поділитися. А якщо ще й поруч зі мною готові поділитися своїм досвідом ще десяток ентузіастів, це ж просто Чудово! З таким ресурсом завжди можна добитися успіху, навіть якщо його на перший погляд не видно. Ми беремо окрему проблему, вивчаємо законодавчу базу і направляємо запит до владної структури. Це не потребує великих фінансів, для цього потрібно лише бажання допомогти та щось змінити в нашому житті.

- Чи багато вдалося змінити громадській організації? Звичайно зрозуміло, що час існування її не такий і великий, та все ж?
- Чому ж? Можливо змінити багато і не вдалося, але певний результат ми вже маємо.
Наприклад, у лютому до нас в організацію завітали підприємці з обу-ре^ням щодо безпідставного підвищення плати за оренду торгівельного місця на одній з частин ринку. Хтось звичайно скаже, знову підприємці, але ми повинні зрозуміти, що підвищення орендної плати для них автоматично спонукає підвищувати ціну на товар, тому це є спільне питання. Також є велика помилка міської влади в не бажанні вести відкритий та чесний діалог з підприємцями на ринку.
Щоби з'ясувати всі обставини, нам довелося за місяць вивчити систему сплати орендної плати протягом де-кількох років, умови договору, які укладаються з ринком, самі договори, дізнатися позицію адміністрації ринку, міської влади, вивчити існуючу законодавчу базу (про виявлені проблеми докладніше читайте на сайті syatpve.info), та направити запити в різні служби, В результаті перевірок МП «Сватівський міський ринок» було з'ясовано, що дійсно, для частини підприємців є завищена орендна плата за модулі.
Директора І.В. Беденка було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 3 177, 81 грн. Ці кошти пішли в бюджет міста. Разом з цим зазначу, що припинились розмови про те, що ринок збитковий і його вкрай необхідно приватизувати. Навіть з'явилось інтерв'ю директора Беденка І.В., що ринок не є збитковим та ніколи не буде приватним. Я переконана, що при вмілому керівництві та ефективному менеджменті МП «Сватівський міський ринок» може бути одним з бюджетоутворюючих підприємств нашого міста.

- Тема підприємців для Вас знайома. Ви — голова Спілки підприємців Сватівського району. Чому не діяти від и імені, чому нова організація?
- Так, на перший погляд складається враження, що я покинула громадську організацію «Спілка підприємців Сватівського району». Насправді я залишаюся головою цієї організації, але організація переживає кризові часи, різні погляди на те, яку позицію повинна займати організація, відсутні спільні цілі та солідарність серед них і як результат - низька активність її членів. Вірю в те, що рано чи пізно активність у членів організації з'явиться і ми разом продовжимо розпочату діяльність. До цього часу проблемні питання підприємництва в Україні і Сватівському районі я можу вирішувати з колегами нової організації до того ж вони зацікавлені в цьому і готові конструктивно діяти.
В громадській організації «Наш дім — Сватівщина» ми намагаємось весь час слідкувати за подіями у середовищі підприємців області і України в цілому. Разом з колегами по організації ми обговорюємо всі нові законопроекти, надсилаємо свої пропозиції. Маємо можливість брати участь у обговореннях різних проблем у раді підприємців при Кабінеті Міністрів України. Наприклад, наприкінці березня я була присутня та мала можливість наголосити на проблемі дотримання регуляторних процедур під час круглого столу - «Покращення бізнес-клі-мату шляхом удосконалення законодавства у сфері дозвільної системи і ліцензування», який відбувався в конференц-залі Верховної Ради України, за присутності М. Бррдського, К. Ля-піної, Н. Королевської. Постійно тримаю зв'язок з підприємцями-правоза-хисниками Красного Луча, Алчевська, Луганська, Старобільська, Кремінної, Троїцька, Сівєродонецька.

- Складається враження, що Ви допомагаєте лише підприємцям. Є ще якісь здобутки Вашої організації?
- Звичайно, наша діяльність не обмежується лише МП «Сватівський міський ринок». До нас надійшло колективне звернення мешканців будинку №30 по пл. 50 років Перемоги м Сватове. Зміст звернення торкається майже всіх багатоповерхівок нашого міста. Будинок потребує капітального ремонту даху, але коштів немає, як завжди. На різноманітні паркани є, а для благополуччя людей - немає. Ми знаємо, що рішенням Сватівської міської ради наприкінці 2008 року було ліквідовано КП «Добробут», яке опікувалось технічним станом житлових будинків. Звичайно, що борги КП «Добробуту» тягнули всі показники вниз, але замість того, щоб його реорганізувати, М.О.Шерстюк разом з міськрадою просто ліквідували дане підприємство та переклали проблему на сватів чан. Цитую «весь тягар за стан будівлі несуть його мешканці». Вивчивши законодавчу базу по даному питанню, ми направили запит до Кабінету Міністрів України та отримали обґрунтоване роз'яснення, зміст якого вказував, що ремонт даної покрівлі необхідно провести за рахунок місцевого бюджету, а отже це не є лише тягарем мешканців багатоповерхівки. На цей час я впевнена, що мешканці цього будинку знаходяться на вірному напрямку у відстоюванні своєї позиції. Також є ще деякі проекти, які знаходяться на різних стадіях втілення, налагоджуємо співпрацю з благодійними фондами України.

- Щоб Ви хотіли побажати сватівчанам?
- Вітаю всіх сватівчан з Днем Великої Перемоги! Від громадської організації низький уклін ветеранам, всім, хто творив, кував та наближав 9 травня. Дякую землякам за розуміння та підтримку. Не залишайтеся байдужими, проявляйте свою громадську свідомість, відстоюйте, вчіться відстоювати свої законні права.
Дякую за інтерв'ю, та бажаю успіхів громадській організації «Наш дім — Сватівщина».

Спілкувалася Дарина Березкіна

Обсудить статью в форуме



Аврал на полях: селяни в тривозі

Сьогодні на полях району склалася непроста ситуація. По виходу з зими вона бачилася не такою тривожною. Що сталося і чому у селян виникли приводи для хвилювання, «СВ» прокоментував керівник управління агропромислового розвитку сватівської райдержадміністрації Валерій Супрун:

- Погодні умови 2009 року, коли практично зовсім не було дощів у серпні, вересні, і пройшли вони тільки у першій декаді жовтня, призвелидотого, що озимі культури (пшениця, жито, третікале, озимий ріпак) пішли в зиму не в тій фазі розвитку, в якій вони мають бути. А тут ще й - безсніжна зима з мо-розами до -28 градусів в повітрі, а на ґрунті -16, -18 градусів. Все це стало результатом того, що озимий ріпак на площі 2700 га загинув повністю, така ж доля і озимого ячменю на площі 3 600 га (залишилося лише 600 га). Та й озимій пшениці добряче перепало. По виході з зими цієї культури загинуло одразу понад 2,5 тисяч га. А ту пшеницю, яка залишилася, знову чекала бездощова весна, з мінімальним запасом вологи з осені. Дощі, які пройшли, мали врятували ситуацію. Селяни зараз не в легкому становищі, бо не знають остаточно, які поля ще доведеться пересівати. Адже вчора все показувало на те, що культура жива й нормальна, а сьогодні уже добре видно, що ця озимина підмерзла, бо лист жовтий, центральне стебло засихає, а значить, колоска не буде.
З 27 тисяч гектарів, які в районі були посіяні на зерно, на сьогодні загинуло уже 6,1 тисяч га (22%). Продовжується обстеження полів господарств. Практично вирішено питання з насінням для пересівання. Де можна було підсіяти, всі уже пересіяли, а тепер лишилися ті поля, де доведеться повністю пересівати пізніми культурами. Зокрема, це - просо, гречка, сорго. Кукурудзу на зерно уже пізнувато пересівати, а от на силос - ще можна. До 5-10 червня можна пересівати поля соняшником.
Вкотре в хід подій вмішується погода. Селяни, здавалося б, усе зробили вчасно: і посіяли, і внесли добрива, але те, що сталося потім, від них уже не залежало. Наші сусіди - Троїцький район -понесли ще більші збитки: з площі 30 тис. га у них загинуло 25 тис. гектарів, бо взимку поля накрила суцільна льодяна шкірка.
Що стосується весняних дощів, тих, що пройшли у травні, то вони теж пройшли «виборочно». По центру району вони почалися з 9 травня, а Райгородське та Дуванське «крило» тільки останні дощі зачепили. От нам здається, що дощі йшли кожного дня, а тому запас вологи уже в землі достатній, а насправді це не так: за даними метеослужби випало у травні тільки 49,5 мл. А це навіть трохи менше за середньомісячну норму. А в грунті взагалі 118 мл під озимою, тоді, коли потрібно 160-170. Так що вологи, як не було, так і немає.

С.В.

Обсудить статью в форуме



"...депутати не збираються знімати мене із посади..."

Останні кілька місяців не вщухають розмови про конфлікт між районною радою та районною державною адміністрацією. Протистояння заважає працювати і виконувати робочі плани. Дійшло навіть до того, що частина депутатів райради вирішила зняти голову райради із посади. Чи позначилося це на роботі районної ради і як голова районної ради сприймає цю ситуацію, ми дізнавалися у Юрія Гавриленка.

Про те, що зроблено і що хотілося б зробити

- Ви кілька останніх років є головою Сватівської районної ради. Який на ваш погляд, найбільш позитивний результат, досягнення вашої роботи?

- Я за професією не політик. Я — господарник. І завжди я хотів лише створювати щось, будувати, аби була користь людям. Усе, що зроблено мною - на виду. Це не лише слова, зроблене приносить користь людям.
За чотири роки, які я проробив на цій посаді, у першу чергу хочу назвати газифікацію адміністративної будівлі районної ради. В результаті, людям у цьому приміщенні тепло, окрім того, це набагато економніше. Далі газифікація — ЗОШ № 8. У тому крилі, де навчається малеча — завжди було дуже холодно. Проводилися скорочені уроки. Ще було збудовано 11 котелень для районної лікарні. Те саме зроблено і у Нижній Дуванці, у лікарні. Зроблено опалення у ЗОШ №1. Це я маю на увазі лише роботу райради. Я не згадую проекти, які були виконані спільно.
У 2009 році ми перевели на індивідуальне опалення школу мистецтв, гімназію, ЗОШ № 7 і районний молодіжний центр. Того ж року ми зробили чудовий кардіологічний блок, де все зроблено за Європейськими стандартами. Придбали відповідне для кардіології приладдя. У хірургічному відділенні була відкрита палата реанімації. Також зроблена під Європу. З державного бюджету було виділено для цього близько мільйона гривень. І вже багато людей завдяки існуванню цієї сучасної палати були «повернуті з того світу». Щодо реанімаційної палати у кардіологічному блоці, то ми отримали багато дзвінків із подякою сватівчан. Якби не ця палата, людей би просто могли не врятувати.

- А що вам не вдалося виконати із того, що було заплановано?
- Ви знаєте, що завжди хочеться дуже багато. Але завжди необхідний матеріальний ресурс. А для цього необхідне бажання не лише одної районної ради, а і багатьох.
Ви знаєте, що сьогодні близько 200 маленьких дітей не може потрапити у дитячий садочок? Бажано було б ще побудувати і дитячий садок. Ми кожного дня отримуємо дзвінки, як і куди прилаштувати цих дітей. Дивимося по матеріальному становищу сім'ї і найбільш обездо-лених прилаштовуємо.

- Які у вас плани на майбутній рік? Є такі задумки, які хочете реалізувати?
- Я ж сказав, садочок би збудувати, оце було б чудово. А ще хочу додати, що сьогодні не до усіх сіл можна доїхати. Маю на увазі погані дороги. Це і Ковалівка, Кругле.
Дуже погана робота автоперевізників. Через це і на нас дуже багато нарікань. Розвалили АТП, а на приватних перевізників ми не маємо впливу. Ще одне бажання — аби нарешті дотягли газ до Рудівки. Три роки люди бідкаються - газ є, але завершити усе до кінця не хватає грошей. Така ж проблема і у Стельмахівці — протягти 2-3 кілометри труб і село буде з газом. А у Коломийчисі ще немає нормальних підгонів, плануємо цього року щось зробити.

- Уже є конкретні робочі плани?
- Так, є конкретні робочі плани. Ми минулого року виділили туди деякі кошти і у цьому році також. Це спільні плани із ПРО ООН (проекти фінансуються Організацією об'єднаних націй, направлені на розвиток сільських громад — прим. ред). У рамках цього ж проекту у нас залишилося небагато роботи у Будинку культури у Райго-родці. Технічна помилка привела до того, що виникла затримка із завершенням будівництва опалювальної системи. Окрім того, на виправлення помилки потрібно витратити додаткові кошти.

- Наступного року, а може вже й цього, відбудуться місцеві вибори. Ви будете брати участь? На якому місці Ви себе бачите?
- Ні. Я ж сказав на початку розмови, я — «проізводственнік». Я вже «погрався» трохи тут, у політику. Пока є сили, є можливості, здоров'я - треба працювати у тій галузі, у якій розбираєшся.

- Зараз до влади прийшов, так би мовити, Ваш Президент...
- Ну звичайно!

- І тепер стало легше працювати?
- Морально — звичайно. Але одразу зрозуміти, легше чи ні — неможливо. Ви ж розумієте, скільки за минулі роки було зроблено і цей рік ми маємо розгрібати лише те, що було зроблено тим урядом. Розповідати про те, хто правий, а хто — ні — справа марна. Звичайно, зараз треба працювати, аби реанімувати усе. Розпочинати і те ж будівництво, піднімати заводи та фабрики, будувати дороги.
Три дні тому відбулася зустріч із Президентом. Щодо Луганщини, у планах — закінчити об'їзну дорогу, пообіцяв завершити Слов'яносербську туберкульозну лікарню. Гостро стоїть питання щодо «Луганськводи». Коли В. Ф. Янукович був Прем'єр-міністром, були виділені кошти, прийшла інша влада — кошти забрали. Тоді це було 150 мільйонів, а зараз це — біля двох мільярдів вже потрібно.

- А на що конкретно мають бути витрачені ці кошти?
- Цього року не може бути це зроблено. Віктор Федорович сказав, що такі великі кошти не можуть бути виділені. Але у будь-якому випадку Луганщина буде із водою.

- Тобто, підприємство повернуть із концесії'? (кілька років тому підприємство «Луганськвода» було віддане у концесію (довгострокову оренду) російському підприємству, одразу після чого вартість води для області зросла удвічі — прим, редакції)
- Вони планують її забрати, це дійсно так. Хочуть повернути її в облраду. А як воно далі буде — Бог його знає.

Про розкол у місцевому осередку ПР

- Чому у місцевому осередку партії Регіонів відбувся розкол, як Ви гадаєте?

- У нас виробничі конфлікти, що стосуються одного, іншого заходу. А особистих конфліктів немає.

- Звичайно, Ви знаєте, що депутати районної ради збираються зняти Вас із посади голови районної ради...
- Ні, вони не збираються знімати, це просто певними людьми була проведена робота. Вони їздили по депутатах і переконували. А фактично, якщо знімати з посади, необхідно дві третини від загальної кількості депутатів райради.

- Ця ситуація виникла через ваші недопрацювання, як посадовця, чи з якихось інших причин?
- Це з політичних причин, звичайно.

- Відомо, що Ви були одним із активних прибічників того, аби В. В. Мормуль посів посаду голови Сватівської районної державної адміністрації. З огляду на те, що зараз між вами відбувається конфлікт, чи не пожалкувати ви про свій вчинок?
- (Сміється) Це життя. Найбільше образливо, що на людину сподіваєшся. Ми віддавали практично усе, аби він обійняв цю посаду. Звичайно — молодий, перспективний. Але, можливо, у людини свої погляди на життя, свій напрямок. У мене — свій напрямок.

Про стосунки з пресою

- Коли ми розмовляли по телефону, Ви запитали, чи не заказне це інтерв'ю. Як ви вважаєте, кому це може бути цікаво?

- (Сміється) Давайте не будемо про це. Як кожна газета — Бог зна його що. Враг народу — Гавриленко. Я маю на увазі «Сватівські відомості».

- А то я вже злякалася, що відірвалася від реальності. Хіба кожна газета (комунальна преса) може щось надрукувати негативне про Гавриленка?
- (Відповіді не послідувало — прим.ред.)

- Стосунки райради із незалежною пресою якось одразу не заладилися. Як вважаєте, у чому причина?
- Я не знаю, у чому причина. Дуже багато фактів надуманих. Я людина неконфліктна і не лізу у таке. Подобається обливати когось брудом — заради Бога. Подобається когось возвеличувати — ваша справа, ви за це гроші отримуєте. А якщо зав'язуватися із вами, іншим, третім — краще тоді забігти галасвіта.

- Є сподівання, що ці стосунки можуть бути налагоджені?
- Я ніколи їх не ламав

- Але і не будували
- І не будував я їх. Чому — бо одразу були негативні публікації. Чому я маю щось будувати, якщо обмазують мене бог знає чим. Щодо налагодження стосунків — поживемо — побачимо.

- Можливо, ви хочете щось сказати сватівчанам, чи побажати? Ми завжди були відкриті для діалогу
- Газеті бажаю процвітання. І усім газетам також.

- А як ви ставитеся до газет і до свободи вираження своїх поглядів?
- Добре ставлюся. Але якщо це — прямо, відверто.

- Дякую Вам за розмову
- Заходьте ще.

Спілкувалася - Юлія Красій

Обсудить статью в форуме

Алла швидко гроші прокутила, а аборт зробити так і забула.

Чимало сімей, і в нашому районі теж, Бог обділив дітьми. Такі сім'ї лише самі знають, яких зусиль докладали, щоб таки почути у своїй оселі дитячій голос. І дороге лікування, і походи до бабок - знахарок, і поїздки по святих монастирях, і сльози в подушку...
А у Алли (назвемо її так, бо справжнє ім'я жінки інше) дитя уже билося під серцем, та вона твердо знала: воно їй непотрібне, як торішній сніг. І Алла точно знала, що вона кине його у пологовому будинку. Молода, здорова жінка, красуня, а своєї кровиночки і бачити не хоче. Буває, на жаль, у нашому житті багато такого, чого не осягнути ні розумом, ні серцем.
Можливо, такою Алла стала від того, що її малою саму зрадили, недолюбили, недопестили. Бо і в її матері життя не заладилося. Переїздила з місця на місце, разом з співмешканцем прилучилася до наркотиків. Дітей привезла до одного з сіл району, до родичів. Кидала голодних у холодній хаті. Одного дня дівчаткам довелося аж три дні просидіти у такому полоні, який організувала їм рідна матуся. У Алли навіть не було свідоцтва про народження, аж до поки дівчинка пішла у школу.
Так десь і згинула мати Алли. Пропала без вісти, а через належний час судом була визнана померлою.
Врешті-решт опікуном Алли стала тітка матері. На відміну від матері, тітка душу віддавала племінниці. А дівчина росла, дорослішала, як красиве соковите яблуко, що зсередини пошкоджене хробаками. І скільки не билися над її долею працівники служби у справах дітей, Алла все впевненіше і впевненіше ставала на шлях, що як камінь на шиї, тягнув її до дна.
На її жіночу яскравість стали рано звертати увагу чоловіки. Аллі їх увага подобалася, аж доки під серцем не забилося маленьке дитя. Завжди впевнена у собі дівчина вперше розгубилася. Та потім і з цієї ситуації вирішила виманити користь. Розплакалася тітці, мовляв, куди я молода, без будь-якої фінансової підтримки, без житла, буду заводити дитину. Стала просити у тітки гроші на аборт. Нелегко далося таке рішення опікунші, одначе дала гроші. Та Алла швидко ті гроші прокутила, а аборт зробити так і забула.
Та коли дитя уже заворушилося, молода жінка знову запанікувала. Вона стала вимагати у гінекологів, аби ті їй влаштували штучні пологи...
А на ультразвуковому обстеженні в утробі Алли лікарі вже побачили маленького хлопчика. Якби він був дівчинкою, то одразу після народження його б забрали в родину, де чекають новонародженого малюка. Чомусь частіше саме дівчаток хочуть бачити в своїх родинах прийомні батьки... Не свою дитинку, а чужу, бо на свою уже не сподіваються. І в тих родинах, де чекають таких «дітей-відказників», скільки не розтраченої любові і бажання батьківства, що діти, коли виростають, потім навіть уявити не можуть інших батьків.
А на новонародженого хлопчика охочих в районі доки не зголосилося.
Як житиме Алла після того, як покинула дитину - то її особиста історія, а як житиме дитя, якого ніхто не чекає і не збирається любити, - то зовсім інше...

PS. Якщо все-таки когось стурбувала доля новонародженого хлопчика, якщо ваше серце частіше забилося, і ви хочете поділитися невитраченою батьківською турботою, телефонуйте у службу у справах дітей: 3- 12-80.

Наталія Лагунова

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22