Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



Боже, дай нашим властям чуть-чуть ума, и хотя бы немножко совести

Хочу обратиться к читателям с таким вопросом: как вы думаете, сколько надо секунд, минут или часов, чтобы чиновник подписал документ, ну, скажем, средней значимости? Думаю, не угадаете. Всего-навсего... два года!
В ноябре 2007 года я подал заявление в БТИ г. Сватово для подготовки документов на приватизацию гаража. Для этого у меня были основания: на строительство гаража имеется решение горисполкома № 222 от 16 мая 1988 года. Построен гараж был в 1989 г. Решением исполкома горсовета от 5 февраля 2008 года №26 разрешено приватизацию гаража. Документы в БТИ были подготовлены и мною оплачены согласно квитанции. Но когда через неделю я попытался (пытался трижды) подписать свидетельство на право собственности, мне пан Шерстюк (по непонятным причинам) отказался подписать. И только когда я последний раз выходил их кабинета мэра, мне в след было брошено: «Нечего читать «СВ», а тем белее высказывать свое мнение в газете».
А что же мне читать, а тем более, где высказывать свое мнение? Ведь в коммунальных газетах(районной и городской) мне бы никто этого сделать не позволил.
Конечно, подобные действия чиновников были незаконными, и я ожидал справедливого решения. Но время шло, а чиновники горсовета предлагали мне участок земли под строительство гаража. А зачем мне земля, если гараж уже стоит два десятка лет?
Когда началась предвыборная Президентская кампания, я услышал предвыборные обе-щания кандидата в Президенты В. Януковича «Я чую кожного і кожному готовий допомогти». Я позвонил в Киев, в общественную приемную В. Януковича и изложил свою ситуацию.
Через две недели мне позвонили из общественной приемной г. Луганска и затребовали копии документов на гараж, требование я удовлетворил. А еще через две недели мне приходит копия письма (оригинал - в Сватовскую райгосадминистрацию В. Мормулю) за подписью депутата Луганского облсовета Л. Рисухина разобраться в моем вопросе и ответить в установленный Законом срок. Ответа на решение моего вопроса нет. И только после нескольких звонков в райгосадминистрацию, дело сдвинулось с места.
27 декабря 2009 года (после двух лет беззакония) пан Шерстюк подписал свидетельство на приватизацию гаража. И подумалось мне: Боже дай нашим властям чуть-чуть ума и хотя бы немножко совести!
Читатель может задать мне вопрос: почему я не обращался в прокуратуру, а дальше в суд? Я собирался это сделать, но вопрос решился с помощью вмешательства руководителя партии регионов В. Януковича. Спасибо ему.
А какие выводы из этой истории сделала райгосадминистрация во главе с В. Мормулем, мне неизвестно, так как ответа так и не получил оттуда.
Вот читаю материалы газеты под рубрикой «Если вы станете мэром» и думаю: хорошо, что мы имеем возможность побольше узнавать своих сограждан. Лично я сначала видел первого в претендентах В. Мормуля. Он знает, как наполнить бюджет и как эффективнее его использовать. Но со временем, мне кажется, что его таки объездили местные властители горрайисполкомов. Он теряет то, чем их превосходил, пропадает принципиальность, которая была вначале, а жаль...
В конце школьных каникул мне пришлось быть целую неделю в г. Харькове и видеть сессию горсовета, которую проводил мэр М. Добкин. Сессию транслировали по телевидению. Вопрос был вынесен на обсуждение очень серьезный - о ликвидации райсоветов г. Харькова, а их функции передать горсовету. Такая структура уже существует в г. Виннице.
Вот тогда я и подумал: а зачем в Сватово две управленческие структуры - горсовет и райсовет? Горсовет ликвидировал ЖЭК, «сдал» водоканал, рынок разделен, предприятий нет - чем заниматься?
Идет дублирование решений этих структур. Горсовету нечем сейчас заниматься, так пускай заберет функции райсовета и решает вопросы не только города, но и района. И очень легко посчитать, сколько добавилось бы в бюджет города и района. По Харькову - это полтора миллиона.
И последнее: хотел бы и свои предложения внести на кандидатуры мэра. Я лично хотел бы видеть мэром Е. Рыбалко или умного, добросовестного и честного И. Лейриха, или бесстрастного А. Звягольського, или новое лицо - Н. Кузовенину.
Одним словом, если мы хотим, чтобы что-то изменилось в городе, районе, надо изменить структуру управления и тех, кто сейчас у власти. А поскольку они все на старых местах, то уважаемые читатели, и все наши старые беды переходят в новый год, к сожалению! Но как бы там не было, все равно с Новым годом, Вас.

Василий Цикало, г. Сватово


Обсудить статью в форуме



Селяни завжди незадоволені результатом своєї праці.

Завжди цікаво: хто, де і як спрацював, хто з ким і як розрахувався на пай чи по за-рплаті. Отож, про те, як фермери району в 2009-му році розплатилися зі своїми орен-додавцями , і які взагалі справи у сільському господарстві - йдеться у інтерв'ю началь-ника управління агропромислового розвитку району Сватівської райдержадміністрації Валерієм Супруном.

- Валерію Павловичу, безумовно, селян району цікавить: так чи не так розплатився з ними фермер, якому вони довірили свою землю. Як у нас справи з виплатою на паї по району?

- Я зараз вам покажу обласне зведення, у якому засвідчено, що у Сватівському районі практично всі господарства розплатилися з селянами згідно до Закону по 3% від вартості паю. Така ситуація далеко не у всіх районах. Так що робота, яка проводилася райдержадміністрацією, дала свої результати. Фермери розрахувалися з людьми нормально. І я, гадаю, що пайщики не ображені на орендаторів. Протягом року адміністрація постійно працювала з фермерами, питання виплати паїв розглядалися і на апаратних нарадах у голови райдержадміністрації В. Мормуля, слухалося це питання і на колегії райдержадміністрації, і на сесії районної ради. На кінець грудня орендна плата пайщикам практично виплачена стовідсотково. Якщо і лишилися десь не виплачені паї, то це, як правило тим, хто виїхав із села і просто ще сам не прибув за орендною платою, у нас дещо відставало таке господарство, як «Лотуре-Агро».

- Це за рік, що минув, чи ще за попередній?
- За 2008 рік у нас заборгованості немає. Там була невелика заборгованість; по «АФ їм. 8 березня», але згодом вона погашена.

- Чим розплачувалися господарства за оренду землі?
- В 2009 році грошима виплачено за паї близько 30% орендної плати. В 2008 році було 22%. Я думаю, що це теж позитивний момент. Гроші є гроші. Захоче людина зерно придбати, то придбає його за гроші, чи інший товар, що їй потрібний.

- Яка сума виплачена по району грошима?
- Всього нараховано по району орендної плати за землю 20 млн. 720 тис. грн. У порівнянні з 2008 роком плата зросла на 7 млн. На кінець грудня виплачено 20 млн. 513 тис. і з них - 6,6 млн. грошима.

- А люди реально відчули користь із збільшення процентів? Чи може все це перекрила ціна на товар і вони отримали так само, як і в минулому році?
- Якщо раніше на один пай видали десь на 1 тисячу 300 грн., то зараз люди отримали приблизно 1800 грн. Це в середньому. Адже у когось землі 5 га, а у когось - 7 га. До того ж, деякі фермери розраховувалися не тільки зерном, а й борошном, олією та іншими продуктами.

- З виплатою майнових паїв є питання?
- В основному виплата майнових паїв теж проводиться нормально. Але там є певні проблеми у тому плані, що коли проводилося реформування господарств, не скрізь майно було оформлено згідно за закону. В деяких господарствах його не було ніким взято на баланс. А тому частина майна втрачена. Словом, зараз усе приводиться до законних норм і значна частина господарств уже розрахувалася з людьми за майнові паї, дехто забрав його у оренду. Що у цьому питанні процес стабілізувався, я можу судити і зі звернень пайщиків. Якщо у 2004 році люди дуже часто зверталися зі скаргами щодо виплати майнових паїв, то зараз таких практично немає. Якщо якісь питання і виникають, то вони вирішуються на місцях.

- Господарства, які отримали гарний урожай, ясна річ, розрахувалися з людьми по 3%, а чи всі господарства, що зібрали менший урожай, розплатилися з орендодавцями сповна?
- В 2008 році ми отримали 153 тис. тонн зерна по району. Це був рекордний за останні десятиліття урожай. В 2009 році зібрали по агроформуваннях - 92, 3 тис. тонн зерна. Це досить пристойний урожай. А якщо врахувати, що ціна на зерно вища, ніж у 2008 році, то те на те й виходить.

- А по чому зараз закупляють соняшник?
- Десь до 3 тис. грн. за тонну. Це нормальна ціна. По виробництву соняшнику і валу виробництва - 45 тис. тонн і по урожайності - 16,2 ц/га. Це перше місце в області. І по зернових культурах ми посідаємо друге місце в області (після Троїцького району, де клин зернових трохи більший), а по урожайності на 3-4-х місцях. А тому є можливості у господарствах і вони розраховуються, зі своїми пайщиками нормально.

- Одначе коли розмовляєш із фермерами не всі так райдужно оцінюють урожай минулого року.
- Це нормальна реакція селянина, який ніколи не задоволений результатом своєї праці. Кожний хоче розвивати нові технології, а для цього треба у виробництво вкладати кошти. Передові господарства сьогодні вносять по 700 кг на га мінеральних добрив, а ми тут лише по 100 кг. Зрозуміло, що хочеться і сватівчанам так працювати, але їхні гроші цього ще не дозволяють. От простий приклад: в 2009 році урожайність кукурудзи у районі склала 22, 2 ц/га. Позначилася минулорічна посуха. Одначе в одних господарствах ця культура вродила по 50-60 ц/га, а у других - по 18 ц/га. Причому, менший урожай отримали господарства, де здавалося б технологія відлагоджена, а «прогоріли» вони на тому, що закупили дешеве насіння. Отож і кажуть фермери, що на все не вистачає.

- Ну, на мінеральні добрива у всіх вистачило?
- В листопаді селітра коштувала 1750 грн., на початку грудня - 1800 грн., а зараз десь 2 200 грн. Ціна на добриво зростає. Одначе на сьогодні господарства уже закупили 2 200 тонн селітри, 300 тонн «нітроамофоски». Якщо ці цифри порівнювати з 2008 роком, то вони зросли.

- Для селянина кожен рік не буває легким. І якщо великим агроформуванням під час нелегко доводиться, то як виживають малі фермерські господарства та одноосібни-ки? Чи не буде так, що завтра їм доведеться здатися на милість великих об'єднань?
- Знаєте, світ має бути багатоликим. Там, до крупнотоварне виробництво, там є мож-ливість впроваджувати нові технології, техніку, а значить, і отримувати значні прибутки. Одначе прибутково можуть працювати і маленькі господарства. Пам'ятаєте, з політекономії: якщо є гроші, то найперше, що можна зробити - покласти їх у банк. Мінімальний ризик і мінімальний прибуток. А можна їх вкласти у виробництво. Ризикнути, але заробити більший прибуток. Теж саме і в селі. Кого влаштовує мінімальний прибуток, він може працювати із своїми невеликими наділами.

- Валерію Павловичу, є ще питання, яке задають читачі. Воно стосуються дотацій на м'ясо. От приміром, жителі Петрівки здавали на Сватівський м'ясокомбінат велику рогату худобу, одначе обіцяних дотацій вони так і не отримали.
- Буду говорити об'єктивно. В 2009 році державних програм по підтримці товаровиробника працювало дуже мало. Все це було пов'язано з недостачею коштів у бюджеті. А програми по дотаціях за здавання великої рогатої худоби і свиней взагалі не впроваджувалися. Єдине, що надходило - це борг за листопад 2008 року - 11,9 тис. грн., за грудень гроші не віддали. А в 2009 році взагалі не було й лімітів. Як буде в році поточному можна буде говорити, коли приймуть бюджет.

Спілкувалася Олена Рагра

Обсудить статью в форуме



У повний глечик води вина не наллєш.
Шерстюк увійшов у історію...

У грудні 2009-го Хельсінкська правозахисна група розглянула заявки на отримання анти премії «Будяк року». Серед номінантів був і голова Сватівської міської ради Микола Омелянович Шерстюк. На щастя чи на жаль, Микола Омелянович не увійшов до числа лауреатів антипремії і не прославив Сватове на всю Україну ще й цим. Але вже увійшов у історію антипремії, як номінант.
Як сказала менеджер зі зв'язків з громадськістю Хельсінкської правозахисної групи Марина Говорухіна, 2009 року було обрано шість номінацій щодо найбрутальніших порушень прав людини. І за оцінкою правозахисників, номінації у сфері порушення прав людини у сфері охорони здоров'я та ряду інших виявилися більш пріоритетними, ніж номінація «найбільш інформаційно закритий орган влади».
Ця ситуація особливо не виправдала інших номінантів (не переможців) антипремії, адже номінація органів влади вимагала ретельної підготовки. До Хельсінкської правозахисної групи були направлені документально підтверджені факти порушення прав людини. Для номінації Сватівської міської ради було направлено близько тридцяти таких фактів. Тому те, що Шерстюк досі не отримав «Будяка» не означає, що він не порушує права людини. Це означає лише те, що в Україні є посадовці, які порушують права людини ще брутальніше.
За що така увага?
Мудра людина завжди питатиме не «За що?», а «Навіщо?». А для того, аби вчасно і тверезо оцінити ситуацію і зробити правильні висновки. Та із цим як раз велика проблема. Понад два роки переконуємо (були і переговори за круглим столом, і письмові запити, і судові позови), що закон забороняє вести ,таку антиінформаційну політику. Якось за круглим столом заступник мера І.О. Буланов пообіцяв вивісити на моторошно пустих стінах коридорів міської ради інформаційні стенди. Обіцянку дотримав, але стенди висять пусті.
Може, є такі сватівчани, яким байдуже, пусті чи повні ті стенди, що кажуть і що роблять посадовці. Та я з числа тих людей, яким не байдуже, у якому місті їм жити. І активні люди не заспокояться, доки місцева влада не почне діяти в інтересах населення, а не задля кланових інтересів.
Громадськість району не може побачити програми, згідно яких планується діяльність міської ради, а тому не може вчасно проконтролювати, чи доцільно, наприклад, використо-вуються бюджетні кошти. Так само ми не бачимо проектів рішень міськради і тому не можемо вчасно відреагувати, внести свої пропозиції тощо. Населення міста не завжди знає, до кого звернутися за порадою. Тому люди змушені оббивати пороги різних установ та марно витрачати час та нерви. А якщо хтось захоче отримати довідку, так тут бувають різні варіанти - або отримуєш попередньо «добро» від мера, або тобі «ненав'язливо» пропону-ють передплатити відомо що.
Звісно, владі дуже вигідна така поведінка. І чомусь їх зовсім не турбує очевидний результат: недовіра людей, протест, невдоволення. Цього б легко можна було уникнути, аби посадовці дотримувалися законодавства та мали намір взаємодіяти із громадськістю задля вирішення важливих питань життєдіяльності міста. Сьогодні у Сватовому неможливо подати питання на розгляд сесії, доки не отримаєш згоду у міського голови. А хто такий мер? - лише виконавець, особа, яку сватівчани призначили відстоювати їхні інтереси.
Законом передбачається Процедура здійснення міською радою нормотворчої діяльності. Наприклад, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою регіональної ради, загальними зборами громадян. Коли я, від імені громадської організації «Спілка підприємців Сватівського району» або громадян, що звернулися до Центру правової допомоги подавала пропозиції до міської ради про розгляд питань, то там завжди знаходилася формальна причина для відмови.
А міг би мер піти іншим шляхом і не відбуватися формальними діями. Залучав би громадськість до спільної роботи. Не виходить у влади вирішити складне питання - зверніться до громадськості. Ми допоможемо використати успішний всеукраїнський досвід для вирішення складних питань у різноманітних сферах управління містом. Або, якщо громада чогось не розуміє - допоможіть розібратися. Разом ми зможемо більше.
Коли бачиш таку принциповість і небажання співпраці, мимоволі починаєш погоджуватися із тим, що до правління містом треба залучати молодь, прогресивну, освічену і активну. Яка вміє вчитися, працюючи і легко засвоює і новини законодавства, і позитивний досвід, і будь-яку корисну інформацію. Бо як каже народна мудрість - у повний глечик води вина не наллєш.
Тому варто-прислухатися до думки наших предків та зробити висновки. Якщо ми хочемо жити у місті, яке постійно розвивається, ми мусимо обрати до керівництва містом таку людину, яка буде не досиджувати «до пенсії». А постійно розвиваючись, зробить наше місто справді сучасним та зручним для проживання.

Наталія Кузовеніна,
голова Спілки підприємців Сватівського району,
керівник Центру правової допомоги

Обсудить статью в форуме

«На верхах» не до круглівських проблем

Кругле — одне з найвіддаленіших від райцентру сіл району. Навіть в теплу пору року дістатися до райцентру круглянам непросто. І не тільки через віддаленість, а ще й через погану дорогу до села. Величезні вибоїни при найменших опадах наповнюються водою і тоді їздити по такій дорозі стає просто небезпечно. А зараз, взимку, як стверджує голова сільської ради А. Козуб, ті вибоїни «залаталися» снігом та льодом, тому їздити-то по дорозі можна, якби не нова біда: зима видалася непостійною. То снігом захурделить, то ожеледдю нашко-дить. І тоді кругляни взагалі опиняються у полоні.
Тільки до Містків 20 км нечищеної дороги — занадто дороге задоволення для сільської ради. Звісно, які там бюджети у сільських радах. Тому й доводиться голові сільради звертатися по допомогу до фермерів та одноосібників.
Анатолій Іванович каже, що в поточному році виручали жителів села одноосібники Олександр Миколайович та Олег Миколайович Безгубенки, а ще брати Клунні (Володимир Миколайович, Віктор Миколайович та Микола Миколайович). Завдячує за безкоштовну до-помогу голова і цим господарям, і І. Ф. Ткачову, який теж своєю технікою допомагав боротися зі сніговою навалою. Звісно, що у цих людей не такі великі статки, аби «розкидатися» ними, але вони розуміють, що без їхньої допомоги селянам просто не обійтися. Допомагає круглянам і білокуракинськии фермер В. Г. Писаренко («Альянс» що орендує в селі землю. Сільський голова каже, що буває так: до Білокуракиного жителям Круглого
дістатися швидше, аніж до Сватового, бо там дорогу чистять частіше.
На одній з нарад у голови райдержадміністрації В. Мормуля голова сільради розповів про снігову облогу Круглого. Поскаржився А. Козуб, що жодного разу селяни не отримували допомоги від райавтодору у питанні чищення снігу. Після того, як стверджує Анатолій Іва-нович, в селі таки пересвідчилися, що це підприємство існує, бо аж двічі його техніка працювала на дорозі до Круглого.
Та не тільки сніговий полон загрожує жителям віддаленого села. Віднедавна стали вони ще й невиїзними, бо автобус, що ходив до села після нового року перестав туди курсувати. В АТП-10908 повідомили: транспорт став на ремонт, замінити нічим. І куди не звертався голова, поки що вирішити цю проблему не виходить. А тому селяни в основному доби-раються до райцентру на приватних авто. Приміром, коли голова сільради їде у справах до Сватового, то в селі черга кому їхати разом з ним. Адже життя є життя і виникає чимало питань, які слід вирішили у районних службах, чи вирішити особисті справи.
Особливо сутужно доводиться тим, хто перебуває на обліку у центрі зайнятості (звісно, що роботи у селі немає, хоч плач). У центр зайнятості селянам треба явитися обов'язково, інакше знімуть з обліку. «А як бути, коли призначено приїхати у понеділок, на о пів на девяту?» — каже голова. Отож, і метушаться люди по селу, чи не буде хто своїм авто їхати до райцентру.
Поглядаючи на дорогу до села, кругляни переживають ще за одне: аби хоч молоковоз дістався до них. Бо молоко, яке вони здають із сільських обійсть, - чи не єдиний спосіб заробити копійчину. А що копійчину, так то точно. Бо брали молоко по 2 грн. 50, а це уже скинули ціну до 2 грн. Зима в розпалі, а значить, тримати худобу не стало легше, а переробники уже вирішили весняні розцінки встановити. Обурюються селяни, але однаково здають молоко. Що робити, коли загнали їх у куток. Тільки з телевізорів і довідуються бідолашні, як про них турбується влада: як чує кожного, як створює умови для розвитку села.
...В Кругле уже давно не повертаються випускники місцевої школи. Ще є чоловік до 60 робочого віку, але свої трудові руки їм прикласти ні до чого. Тому, за інформацією круглівської сільської ради, все більше з них стають одноосібниками. Забирають свою землю у орендарів і починають господарювати самі. Бо перестали уже в щось вірити, чи чогось чекати, адже життя минає...

Любов Павловська.

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22