Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



Щоденник жнив

Жнива на Сватівщині наближаються до завершення. З загальної площі 22305 гектарів ранні зернові та зернобобові культури станом на 4 серпня були скошені на 20837 і обмолочені на 20800 га, що становить 93,4 та 93,2 % відповідно. Урожайність становила 15 ц/га. При цьому озима пшениця була зібрана на 92,3 і обмолочена на 92% площ (урожайність 17,9 ц/га), горох — на 91,9 (14,6 ц/га), озимий ячмінь — на 87,3 (10,6 ц/га), ярий ячмінь — на 96,2 (12 ,9 ц/га), овес — на 90,5 (7,2 ц/га) процентах площ.
Найкращих результатів по урожайності культур досягли трударі ППА “Хортиця”, які з кожного гектара зібрали по 30,9 центнера ранніх зернових та зернобобових. Гідні показники мають також ФГ “Агродар”, СФГ “Мирна долина” — по 25,3 ц/га, ППА “Мілуватська” — 24,7 ц/га, ППА “Кармазинівська”— 23,7 ц/га. По валовому збору зерна лідирують жниварі СФГ “Прогрес-10”, які отримали на своїх ланах 4547 тонн золотавої продукції. В ППА “Мілуватська” цей показник становить 3507, в ТОВ СП “Нібулон” — 2237 тонн.
На збиранні озимої пшениці жниварі ППА “Хортиця” також мають найкращий результат по урожайності — 32,5 ц/га. Далі йдуть їх колеги з ФГ “Радуга” — 27 ц/га, ППА “Мілуватська” — 26,9 ц/га, СФГ “Мирна долина” — 25,1 ц/га.
На збиранні гороху знову ж таки відзначився колектив ППА “Хортиця”, де з кожного гектара зібрали по 21,7 ц/га, по 20,4 ц/га отримано в ТОВА “Слобожанська”.
Урожайність озимого і ярого ячменю найвища в СФГ “Мирна долина” — 26,5 та 32 ц/га відповідно. Хорошої врожайності ярого ячменю досягли також трударі ФГ “Пролісок” — 27,6 ц/га, ФГ “Агродар” — 27 ц/га, ППА “Кармазинівська” — 25,5 ц/га.
На 4 серпня абсолютна більшість господарств вже завершила збирання ранніх зернових та зернобобових культур.

Н.С.

Обсудить статью в форуме



Передовики сільськогосподарського виробництва по збиранню врожаю 2010 року у господарствах Сватівського району станом на 4.08.2010

Кращі екіпажі

1. На комбайнах СК- 5 («Нива»)

ППА «Хортиця»
Комбайнер – Кіяшко Олександр Іванович.
Помічник – Мазко Юрій Анатолійович.
Намолочено за день/всього – -/324 т.

ППА «Лан»
Комбайнер – Артемчук Юрій Антонович.
Помічник – Грибов Олександр Олександрович.
Намолочено за день/всього – -/191 т.

ППА «Лан»
Комбайнер – Лондар Геннадій Вікторович.
Помічник – Лондар Сергій Геннадійович.
Намолочено за день/всього – -/176 т.

2. На комбайнах ДОН-1500, «Славутич», «Акрос»

СФГ «Агродар»
Комбайнер – Чашка Геннадій Петрович.
Помічник – Круць Олександр Михайлович.
Намолочено за день/ всього – -/878 т.

СФГ «Агродар»
Комбайнер – Зеленський Василь Іванович.
Помічник – Деркач Юрій Леонідович.
Намолочено за день/ всього – -/878 т.

ППА «Мілуватська»
Комбайнер – Чернишев Володимир Іванович.
Помічник – Длинний Олександр Миколайович.
Намолочено за день/ всього – -/865 т.
Комбайнер – Гриненко Валерій Леонідович.
Помічник – Сівер Олександр Миколайович.
Намолочено за день/ всього – -/766 т.

3. На комбайнах «Джон-Дір», «Кейс», «Клаас», «Нью-Холанд»

СФГ «Прогрес-10»
Комбайнер – Литовка Олег Миколайович.
Помічник – Набука Олег Олексійович.
Намолочено, за день/ всього – 315/1544 т.
Комбайнер – Якуба Володимир Сергійович.
Помічник – Коваленко Микола Васильович.
Намолочено за день/всього – 98/1327 т.

ППА «Хортиця»
Комбайнер – Левенев Віталій Васильович.
Помічник – Змієвський Ігор Олексійович.
Намолочено, за день/всього – -/1112 т.
Комбайнер – Воробйов Олександр Іванович.
Помічник – Фень Володимир Миколайович.
Намолочено за день/всього – -/1112 т.

Водії

Автомобіль «КАМАЗ»
ППА «Хортиця»
Чмихало Володимир Вікторович.
Перевезено за день/всього – -/1651 т.

ППА «Мілуватська»
Мохнецький Володимир Іванович.
Мурушкін Юрій Олександрович.
Перевезено за день/всього – -/1124 т.
Перевезено за день/всього – -/1061 т.

“ГАЗ”, “САЗ”, ЗІЛ
ППА «Хортиця»
Автомобіль“ГАЗ”
Бугайов Віталій Миколайович.
Перевезено за день /всього – -/852 т.

СФГ «Агродар»
Автомобіль“ГАЗ”
Овчаренко Микола Вікторович.
Перевезено за день /всього – -/439 т.

Автомобіль“ГАЗ”
Слободян Олексій Парфилович.
Перевезено за день /всього – -/439 т.

Автомобіль“ГАЗ”
Зарянський Василь Миколайович.
Перевезено за день /всього – -/439 т.

Автомобіль“ГАЗ”
Слюсарев Іван Петрович
Перевезено за день /всього – -/439 т.

СФГ «Прогрес-10»
Автомобіль ЗІЛ
Яговдік Євген Сергійович.
Перевезено за день /всього – 4/429 т.

Валерій СУПРУН, начальник управління агропромислового розвитку,
Вячеслав ВОЛКОВ, голова райкому профспілки працівників АПК.

Обсудить статью в форуме



Дружба с районкой — самая прочная

Виктора Семеновича Ирху прекрасно знают не только все журналисты Сватовщины, но и тысячи читателей. Что и не удивительно, ведь он — патриарх районной журналистики, десятки лет проработал в газете «Ленінським шляхом», ставшей потом «Новинами Сватівщини». Что можно сказать о Викторе Семеновиче? Прежде всего, то, что он отличался необыкновенной обязательностью в работе. Точность, четкость, высочайшая исполнительность — это черты, которые ему были свойственны всегда и которые служили примером для более молодых коллег.
Многие годы В.С. Ирха был ответственным секретарем редакции. Уже само название должности говорит о том, что она требовала очень серьезного отношения к делу. У нынешнего ветерана оно было именно таким. С необычайной тщательностью вычитывал он материалы, подготовленные к печати другими журналистами, вносил при необходимости правки, а потом размещал эти материалы на макете. Макеты служили основой для дальнейшей работы тружеников типографии, которые, согласно этим макетам, производили набор текстов и печатали газетные полосы.
Преданность делу отличала людей поколения, к которому принадлежит Виктор Семенович. А поколение это не простое, это — поколение фронтовиков, поколение победителей. 18-летним юношей ушел В. Ирха воевать с врагом. Вместе с друзьями-однополчанами громил фашистов, приближая Победу. К теме Великой Отечественной войны журналист неоднократно обращался в своих воспоминаниях, которые публиковал на страницах районки.
«Пізно ввечері, коли густі сутінки огорнули все навкруги, надійшов наказ: терміново налагодити зв’язок командного пункту зі “стартом”. Тобто телефон мав бути встановлений на аеродромі, поблизу злітної смуги. Вирішили, що зробити це повинен саме я. Можливо тому, що серед зв’язківців був наймолодший, нещодавно минуло вісімнадцять, тож нехай, мовляв, набуває досвіду. А ще примітили мою небайдужість до виконання будь-якого завдання, тому й зв’язок діяв відмінно...”
— так писал Виктор Семенович о своих фронтовых буднях в материале “Грозове небо над Бреслау”.
Надо сказать, что материалы бывшего воина о войне отличаются жизненной правдой и убедительностью.
К слову, Новини Сватівщини” неоднократно проводили конкурсы, посвященные Великой Победе и неизменным их участником был В.С. Ирха. Ведь ему всегда хотелось поделиться правдивыми рассказами с более молодыми читателями, донести до них дух того непростого времени, показать мужество и героизм советских солдат, сумевших одолеть сильного и жестокого врага. Журналистское мастерство Виктора Семеновича подтверждается хотя бы тем фактом, что он неоднократно становился победителем конкурсов. Так было, кстати, и в этом году. По итогам конкурса “О людях, что ушли не долюбив, не докурив последней папиросы”, который проводился газетой “Новини Сватівщини” и посвящался 65-летию Великой Победы, ветеран журналистики занял первое место (вместе с участником Парада Победы С.М. Радомским).
Хотя Виктор Семенович давно на пенсии, душа его продолжает жить в редакции, поэтому он частый гость в коллективе любимой газеты. Приходит посидеть, побеседовать, поделиться мыслями о публикуемых материалах, о политике, о литературе, ведь он пишет и стихи, и статьи о вышедших книгах, которые публикует в “Литературной странице”.
Конечно, время берет свое, но душа ветерана остается молодой.
В эти дни Виктор Семенович встретил 85-летие. Коллектив редакции газеты “Новини Сватівщини” горячо поздравляет ветерана журналистики, желает ему крепкого здоровья, бодрого настроения, новых побед в конкурсах, успехов в обработке земельного участка (за ним Виктор Семенович ухаживает очень тщательно), благополучия и достатка и еще многие годы оставаться в творческом строю.

Коллектив редакции “НС”.

Обсудить статью в форуме



«Солдат всегда солдат…»

В дні святкування 65-річчя Великої Перемоги мені хочеться розповісти про звичайного солдата та його нелегку долю. Рядовим піхотинцем, санітаром був на фронті Василь Миколайович Локтенко. Виріс він у звичайній сільській сім’ї, зростав напівсиротою, бо батько Микола загинув у боротьбі з бандитами.
До війни Василь встиг одружитися. То ж вдома на солдата чекали матуся, молода дружина і синок. Їм він надсилав листи-трикутники, згадував у вільні хвилини рідну домівку. Свою справу боєць знав добре — завжди поспішав на допомогу пораненим, іноді й самому доводилось вступати у бій. Особливо жорстокі сутички з ворогом відбувались на Донбасі, за кожен населений пункт доводилось вести важкі бої. Та на серці солдата ставало все тепліше й тепліше, бо все ближче наші війська наближались до рідного дому. Та в бою за Слав’янськ санітар Локтенко одержав чотири поранення, був контужений. Майже бездиханним доставили його до медсанбату. Там лікарі зробили, що було можливим, і відправили до госпіталю.
На цьому військовий шлях солдата обірвався, бо йому ампутували ногу, а крім того він залишився сліпим на ліве око. І таким — скаліченим, але нескореним — повернувся Василь Миколайович додому. Його груди прикрашали нагороди: ордени Слави та Вітчизняної війни першого ступеня, медаль “За відвагу”.
А вдома повсюдно господарювали жінки. Потрібні були надійні чоловічі руки. Та чим міг зарадити скалічений воїн? Але знайшов Василь Миколайович для себе роботу — і по силах, і до душі. Поглянув на занедбаний сільський клуб і зрозумів, що може там дещо зробити. Так і став культармійцем. Звернувся до таких же, як і сам, небайдужих людей і спільними зусиллями вони навели лад в приміщенні, а вже ввечері до вогнища культури на звук гармонії поспішала молодь. Так Василь Миколайович став і музикантом, і завідуючим клубом, і бібліотекарем.
А тим часом обійстя Локтенків уподобали лелеки, приносячи щовесни то дівчинку, то хлопчика. Зростала сім’я, більше ставало й клопотів, та подружжя мужньо їх долало. Вдома підростали Люда, Валя, Толик...
Та війна знову жорстоко нагадала про себе. Тепер вона обрала за ціль дитину. Синочок Толик пішов гратися до річки, знайшов там цікаву “іграшку” і почав нею бавитись. В руках дитини зірвався “ворожий дарунок”, тіло хлопчика було все посічене, а найстрашніше — дитина повністю втратила зір. Довгими ночами В.М. Локтенко розмовляв та радився з дружиною і все думав, як допомогти синові. І вихід знайшовся. Повіз батько хлопчика до Луганська і влаштував на навчання, де Толик не тільки здобував освіту, але й вчився грати на баяні. Незабаром хлопець уже грав нескладні мелодії, поступово вдосконалюючи своє вміння. А потім працював музикантом. Так батько допоміг синові знайти місце в житті.
Настав час, коли Василю Миколайовичу було надано авто. Всі пам’ятають так звані “інвалідки”, саме таку машину він і отримав. Завжди пропонував землякам підвезти їх, куди потрібно, хоча машина часто ламалася, і тоді всім членам екіпажу знаходилась робота — Василь Миколайович сидів за кермом, а решта штовхала вередливий транспортний засіб. Земляки з цього приводу по-доброму кепкували, але при цьому всі любили колишнього солдата за його доброту, неспокійну вдачу, оптимізм. Таким він назавжди залишився в пам’яті тих, хто його добре знав.

Валентина ЯНГОЛЕНКО, ветеран педагогічної праці, с. Верхня Дуванка.

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22