Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



Шерстюк не махав руками, а Бервено все ж проголосувала проти


В понеділок відбулася позачергова сесія районної ради. На порядок денний було винесено питання, по яких не дійшли згоди депутати на минулій сесії райради. Вони стосувалися реформування системи охорони в Сватівському районі.

З інформацією виступив генеральний директор Сватівського РТМО Д. Вінтоняк. Він доповів, що в проектах реформування, які пропонуються урядовими та міністерськими документами, не все так однозначно, у вимогах чимало розбіжностей з законними нормами. Аби у справі реформування набути якогось досвіду, делегація сватівських медиків побувала у Кремінському районі, де подібна реорганізація уже ведеться. Одначе і там сватівчани побачили чимало розбіжностей з законодавчими нормами. Тому наші медики вирішили звернутися по допомогу до земляка гончарівця, відомого лікаря М. Слабкого, який зараз очолює інститут стратегічних спрямувань при Міністерстві охорони здоров'я. Той пообіцяв землякам допомогти. А тому має приїхати на Сватівщину на кілька днів, щоб посприяти процесу реформуванню. Можливо проект, який буде розроблено і запроваджено у нас, стане пілотним для інших районів області.
Отож, на сесії затвердили концепцію розвитку охорони здоров'я Сватівського району. А ще таки прийняли рішення про припинення діяльності комунальної установи «Нижньодуванська районна лікар-ня». Можливо, на комісіях це питання обговорювалося й більш емоційно, а на сесії тільки два депутата проголосували проти цього рішення (в тому числі і заступник голови районної ради Т.Бервено).
Інші депутати погодилися з керівництвом райлікарні і головним лікарем нижньодуванської лікарні, які стверджували, що згадана лікарня обслуговує жителів 10 населених пунктів, одначе чисельність жителів у цих селах скоротилася майже на 15%. Ліжковий фонд лікарні складає 50 терапевтичних ліжок. Забезпеченість населення стаціонарними ліжками (на 10 тис. населення) по сватівські райлікарні - 27,7, а по Н-Дуванськіи -114,5, що перевищує показник у 4 рази. Рівень госпіталізації на 100 мешканців по терапевтичних ліжках по Сватівській райлікарні - 7,2, по Н-Дуванській - 27,2, що свідчить про безпідставну госпіталізацію хворих на стаціонарні ліжка. Укомплектованість кадрами - 71,4%. В результаті неодноразових перевірок контролюючими органами зроблено зауваження щодо невідповідності статусу лікарні та порушення діючого законодавства з питань її фінансування.
Тому й було прийнято рішення про ліквідацію Нижньодуванської лікарні, а на її базі і майна відкрити терапевтичне відділення №3 КУ «Сватівська центральна районна лікарня» на 25 ліжок та залишити на території Нижньодуванської селищної ради пункт невідкладної швидкої допомоги Сватівського райлікарні.
Рішенням сесії ряду сільських голів рекомендовано відкрити сільські лікарняні амбулаторії, а в деяких селах - амбулаторії загальної практики сімейної медицини. А от з проведенням реорганізації акушерської служби депутати не погодилося. А інакше б нашим жінкам довелося народжувати у пологовому будинку м. Севередонецька.
Словом, як стало відомо зі слів депутата Л. Русанової та керівника фінуправління райдержадміністрації А. Бутко, значної реорганізації за великим рахунком і не відбулося. Все лише приведено до законодавчих нормативів.
Цього разу, коли приймали рішення, не махав руками, хоч і виходив із залу засідань, аби відповісти по мобілці, і міський голова М. Шерстюк. Можна лише припустити: однопартійці переконали свого керів-ника, що непопулярне рішення про ліквідацію медустанови не вплине на виборчу популярність партії, яку очолює мер.
Сесії також дозволила Народному Дому «Сватова Лучка» передавати в оренду приміщення політичним партіям І блокам на час виборчої кампанії. А ще депутати затвердили техдокументацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем», яку віддають в оренду на 49 років на території Коломийчиської сільради.

С.В.

Обсудить статью в форуме



Міськрада звітує про свої успіхи, а сватівчанам жити краще не стає...

На минулому тижні відбулася чергова сесія міської ради. Депутати затверджували звіт про виконання бюджету Сватівськоїміської ради за 9 місяців 2009 року. У рішенні, яке рада прийняла, зазначається, що у звітному періоді до міського бюджету надійшло 5 млн. 704 тис. 962 грн. або виконано на 109,1%, але при цьому недоотримано 582 тис, 72 грн., з них до загального фонду - 529 тис. 141 грн. податків, зборів та платежів. Зокрема, як зазначено сесією, з вини підприємств та мешканців міста недоотримано 131 тис. 387 грн.

А до загального фонду міського бюджету надійшло 5 млн.34 тис.338 грн., або надходження виконані на 111,7%, що вище за минулий рік на 8,9 %. При цьому, депутати мали визнати, що позитивний результат, виконання доходно! частини бюджету - це перш за все, - податок з фізичних осіб (50,5%) та більш-менш стабільна робота підприємств міста. А от до спеціального фонду міського бюджету фактично надійшло 670 тис.624 грн., або надходження виконані на 92,7%. Додаткові кошти у вигляді дарунків та спонсорських внесків для бюджетних установ міської ради становлять у тому числі в складі бюджету-116тис.334 грн.
На видатки у звітному періоді були було спрямовано 6 млн.54 тис.302 грн., або профінансовано на 93,3% .
У порівнянні з відповідним періодом 2008 року збільшені обсяги фінансування видатків за напрямками: дошкільна освіта на 21,9% (361 тис.991 грн.), культура - 57,7% (101 тис.607 грн.), житлово-комунальне господарство - в 1,9 рази (500 тис. 144 грн.). Визначено за напрямками і вільний залишок коштів на початок 2009 року в обсязі 760 тис.460 грн. Гроші великі, але обговорення їх спрямування на сесії не провадилося. Як завжди мер М. Шерстюк пояснив, що все обговорено попередньо на комісіях.
Не обговорювалося і питання внесення змін до бюджету ради. Микола Омелянович лише запитав, чи є питання до головного фінансиста ради, яка постояла на трибуні, доки це питання головою проголошувалося. Звісно, питань у депутатів не було, хоча далеко не кожен з них є членом бюджетної комісії і не кожен знає, як і куди перерозподілялися гроші.
Затвердили на сесії і програму поліпшення та відновлення мереж зовнішнього освітлення м. Сватового. Відтепер відновленням мереж буде займатися КП «Сватове тепло». Саме на це підприємство покладається комплекс робіт на підтримку справності та безпечної експлуатації мереж зовнішнього освітлення. Отож, там буде створено структурний підрозділ по монтажу та експлуатації. До цих робіт будуть долучати інженерно-технічних працівників, що вивільнилися у зв'язку зі скорочен-ням обсягів підприємства по обслуговуванню мереж централізованого опалення міста.
Безумовно, сватівчанам треба б радіти, бо, може врешті, хоча б перед виборами, на завершення свого виборного строку, нинішня міська влада зглянулася на те, що в місті з 157 вулиць лише 40 частково освітлюються, а тому доручила КП «Сватове Тепло» зайнятися цим питанням. М. Шерстюк не може, хай хоч В. Данильченко (директор КП «Сватове Терло») спробує вулиці освітити. Дивують постійні реорганізації, ліквідації, передача функцій одних підприємств Іншим. Ні, якби з цього була користь і прогрес спостерігався - то нехай. Але ж люди до цього часу не розберуться, що робити з кинутими напризволяще будинками, після ліквідації міськрадою «Добробуту». Хто що зараз виконує - теж важко розібратися. Ось тепер «Сватово-тепло» буде лампочки вкручувати. Вдумайтеся: при чому тепло до лампочок?
З «Луганськводою» теж питання виникають і не малі. Це підприємство рішенням сесії визнано виконавцями послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення. Тобто міськрада хоче, щоб водоканалівці надавали послуги з водопостачання не тільки до вводу труби в дім, а і в самому будинку. Нагадаємо, раніше цим займався «Добробут», який стерли з лиця землі сватівської. Водяники заперечили проти додаткових обов'язків. Тож поки що ніхто не відповідає за внутрішньо будинкові водні системи сватівчан.
Міськрада на чолі з Шерстюком спритно розкидала обов'язки на всіх, і скоро одним конкретним ді-лом міськради лишиться проводити сесії. Та й ті проходять дуже швидко, щоб ніхто нічого не знав і не встиг отямитися.
Отож виходить, що Шерстюк і весь апарат міської ради працює всього кілька годин на місяць (під час сесій), бо з ліквідацією «Дрбробута», передачею питань з освітлення до компетенції КП «Сватове Тепло» у міської влади справ майже не лишається. Ще - ринок обанкротити, землю остаточно роздати, і можна на роботу приходити тільки, в день сесії хвилин на сорок. Ні. Ще на хвилин на двадцять - зарплату отримати і премію собі та друзям тисячі по дві виписати...
Розглянуто на сесії ряд земельних питань. Серед них було і таке - надання дозволу відділу освіти райдержадміністрації на виготовлення техдокументації із землеустрою, що посвідчує право на земельну ділянку, яка буде надана в постійне користування для обслуговування нежитлового приміщення позашкільного закладу з плавальним оздоровчим басейном по кв. Незалежності.
Недовго була безкоштовною і стоянка на площі Привокзальній, бо на сесії вирішувалося питання про передачу землі міському ринку для платної стоянки. До речі, підприємці, які були присутніми на сесії, висловлювали сумніви, щодо того, що всі зібрані там кошти будуть потрапляти до міської казни. Звичайно, бо проконтролювати зібрані зі стоянки кошти непросто. Та і хто їх буде контролювати? Ті, хто отримає свою частку? Скільки ж вже можна народ дурити і знущатися над ним? Коли ж вже вони наїдяться?

Власна інформація «СВ».

Обсудить статью в форуме



«Каким ты был, таким ты и остался...»

Політичні події останнього десятиліття, багатопартійність та ряд інших чинників сприяли тому, що сьогодні людей, які б щиро відстоювали ідейні засади якогось політичного спрямування не так і багато. Все більше до партій прибивається таких, хто мріє зробити швидку кар'єру, або просто бажаючі підзаробити. Хтось «ловить» ще якісь інтереси. Напевне, ідейними лишаються тільки рядові комуністи, але їх мало.
Сватівчанка Любов Білоцерківська завжди обстоювала ідеї справедливості і свободи, інші інтереси Ті мало цікавили. Тим більше було подиву, коли нещодавно Любов Володимирівна заявила про вихід з райорганізації БЮТу, в рядах якої вона перебувала. Що вплинуло на ідейного політика і що стало причиною виходу з райорганізації, журналіст «СВ» й поцікавилася у самої Любові Володимирівни.

ПОВІРИЛА ПРОСІНУ ВДРУГЕ...
- Наскільки я вас знаю, має бути дуже вагома причина вашого рішення про вихід з БЮТу, бо ви так просто не відмовилися б боротися за ідею?

- Ця історія почалася з того періоду, коли Володимир Просім «вів війну» за те, щоб «відняти» райор-ганізацію БЮТа у колишнього її керівника Василя Таранухи. Тоді частина партійців, в тому числі і я, підтримали Просіна. Особисто у мене були великі сподівання. Я йшла - від надії, від щирого споді-вання. Зокрема на те, що Просін - це та людина, яка може підняти з колін інших. Може підняти прапор БЮТівський, повести за собою. Хоча, я добре знала, що до колишнього голови райдержад-міністрації в багатьох у районі було негативне ставлення. Та й сама я не раз критикувала його за ряд вчинків. Та я сподівалася, що люди можуть змінюватися. Тим більше гадала так: ми ж - сватівчани, народилися в одному місті, в одному пологовому будинку, то невже разом ми не зможемо націлити молодь на щось корисне для міста і району. Але мої сподівання досить швидко розбилися.

- І коли це сталося ?
- Спочатку, як тільки Просін намагався попасти на посаду голови райорганізації, він був зовсім іншим, І говорив одне. А коли отримав цю посаду, то відразу змінився.

- Любов Володимирівна, але ж про такі можливі метаморфози попереджували тоді М. Тішаков, М. Матвієвський та Ю. Любченко, які активно виступали проти Просіна і у знак протесту вийшли з партії...
- Справді таке було. Я тоді вважала, що не варто було влаштовувати «гризню» на все місто, бо це не добавляло авторитету партії. Хоча розуміла, що підстави не довіряти Просіну були. У свій час я працювала викладачем у СПТУ №114, коли там директорував Д. Тарануха. А потім директор здав своєму наступнику, що змінив його на посаді, більше сотні одиниць різної техніки. В той час головою адміністрації був Просін. Він давав вказівки своєму ставленику туди-то послати техніку. Вона час-тоїхала й не поверталася. Коли в 1998 році я подала заяву на звільнення з посади викладача цього училища, то від тієї техніки там уже й згадки не було, там лишилися лише скелети від колишніх автомобілів. Одначе я повірила Просіну вдруге. Адже він був так патріотично налаштований.

МЕТА ЙОГО КЛАНУ - ВЗЯТИ РЕВАНШ
- І коли ж той «патріотизм» розвінчали для себе?

- Досить швидко, бо голова став обростати родинним колом, такий собі «міждусобойчик» влаштував. Поруч з'явилися друзі, свати, куми, діти його друзів. Та й сама програма дій була незрозумілою. Мовляв, ми маємо «нападати» на нинішню владу. Просто «нападати». Але якою є мета цих дій? Хіба від цього виграє громада, її жителі, чи я особисто? Від цього виграє лише клан Просіна.

- Ви вважаєте, що ваш голова зводив рахунки з колишніми поплічниками?
- Не знаю чи рахунки зводив, чи мав якісь інші інтереси, але це була його особиста мета.

- І в чому це проявлялося?
- Та варто було почитати партійний бюлетень, щоб зрозуміти, як це проявлялося. Ось приміром накотилася «хвиля» на завідувачку районним відділом культури О. Деркач. Як почитаєш ту писанину, то здається нікого в районі немає, крім Деркач. А справді все простіше: діло в родинному інтересі Просіна до школи мистецтв, де працює його дружина. І навіть якщо був би реалізований той родинний інтерес, то яким би боком він був до справ партійних? Яка користь від цього місту, району

В ПРИЙМАЛЬНІ СВАТІВСЬКОГО БЮТУ ЗАВІДУЄ РЕГІОНАЛ
- І що саме цей приклад з Деркач змусив вас замислитися?

- Та, звісно, не тільки. Просін намагався пригнути до коліна всіх колишніх поплічників, які сьогодні - біля керма. Його мета - змусити їх знову гнуться перед ним. Якось я була свідком, як в кабінет до Просіна заходив Валерій Станіславович Честних. Лайка з вуст голови неслася страшна. Взяти реванш - ось мета Просіна. А ми - партійці, зовсім йому не потрібні. Він забув про нас на другий день, коли отримав посаду. Ще якось там трохи утримувався, коли були вибори, бо ж звітувати треба було. Зараз же він став таким, як і був раніше, за що його ми й критикували. Як в тій пісні: «Каким ты был, таким ты и остался...»

- І ви жалкуєте про свій вчинок, про те, що пішли з Просіним поряд?
- Я собі можу багато що пробачити, але не можу вибачити бездарно згаяний час. Хоча не можу сказати, що чесні партійці нічого не робили і не підтримували свою лідерку. Та Просін ніяк не намагався справами сприяти партії. От, приміром, жителі міста уже давно колотяться про лазню. Прийшла я якось до Володимира Володимировича й сказала про це. Мовляв, давайте порушувати це питання перед владою. А він: «От прийдемо до влади і будемо будувати лазню». А що, коли ми не прийдемо до влади? Виходить, й робити не треба нічого? Або інший приклад: у громадській при-ймальні нашої партії завідує член партії регіонів. Ви де-небудь таке бачили? Або посвідчення помічника бютівського нардепа виписане жінці, яка теж партрегіоналка. Але, як я зрозуміла, вона - кума Володимира Володимировича.

- Ці питання ви порушували на своїх зборах, говорили про це з іншими членами райор-ганізацм?
- Я пропонувала ще рік тому своїм однопартійцям переобрати Просіна. Доводила, що це треба зробити негайно, доки в партії є ще люди, здатні захищати ідеї партії. Одначе більшість тоді пос-тавилася до пропозиції байдуже. Чому - не знаю, то їхня позиція. А деякі, уже люди похилого віку, на-віть стали на бік Просіна. Мовляв, ми у нього якісь гроші заробляємо. Прикро стало до болю. Як можна продавати інтереси міста, району, держави за пиріг? Ніколи ми не станемо такими, як інші на-роди. Чому ті ж поляки виструнчуються, крли звучить їхній гімн? А ми... Навіть ті, хто життя прожили, набачились, ладні продатися Просіну за пиріг. Та скільки людині потрібно? Невже у вас немає своєї позиції, і ви не можете визначитися що гарно, а що погано? І чи є користь від тієї «гри», яку затіяв наш поводир?

ПРОСІН ЗАВТРА, ЯКЩО ТРЕБА, ТО Й КИТАЙСЬКУ ЧИ КОРЕЙСЬКУ МОВУ ПІДХОПИТЬ...
- Саме тоді ви й вирішили вийти з партії?

- Я вирішила, що варто мужньо зібратися і чесно вийти. І не нести відповідальності за результат майбутніх виборів. Бо не можу я поставити Просіна в один ряд з такими бютівськими достойниками, як Наталя КЬролевська, Віталій Курило, Микола Вихва-тенко. За цими людьми я бачу державну позицію. А за Просіним - бачу лише власний інтерес. Це приблизно така ж організація, яка була і у Василя Таранухи.

- Ви вважаєте і Тарануху - слабким лідером?
- Наче мені здається, що тахе казали, ніби то Василь Андрійович та Володимир Володимирович гарно спілкуються. І вони, як кажуть, «ворон ворону око не виклює». Так само, як і Корляков. У свій час він дуже підтримував Просіна. Потім той лишився такої підтримки, але знайшов її у Києві у нардепа, з яким раніше ворогував. Де гарантія що завтра Просін знову не обійметься з Кор-ляковим, а ми не залишимося в останніх дурнях? Ще й маємо за вказівкою Просіна зараз когось «покусювати». Нести прапор треба по-справжньому. Так як несли ми його у 2004 році. Стояли ми на майдані і вислухували образливі слова інших, але тоді не здалися. Кажуть, Просін українську мову любить і підняв її на вищий щабель. Та просто були люди, які над цим працювали. А Просім завтра, якщо треба, то й китайську чи корейську мову підхопить. Він не розуміє, що сьогодні - інший час. їм зі своїм другом нардепом було добре, коли у свій час їх підпихали комуністи і вони йшли вгору. Зараз час ставить інші вимоги, виклики і на них слід відповідати.

ПОТРІБНА МОЛОДЬ!
- Ви вважаєте, що такий стиль керівництва позначається і на роботі, і на кількості членів парти?

- На мій погляд, робота в райор-ганізації організована дивно не-кваліфіковано. Я не збиралася го-лову критикувати, чи тим більше повчати. Але ситуація змушує не мовчати. Хіба ж можна порівняти 2004 і 2009 рік, коли, як кажуть, і карти в руки? І отак працювати небдало і не по-сучасному. Це зрвсім не те, що вимагає сьогоднішній час. І Просін має це розуміти, має зібрати мужність і сказати собі: «Так, я гарний журналіст, але не партійний лідер». Має туди прийти молода людина. Мені так прикро за ту активну молодь, яка працювала у 2004 році. Вони зараз опинилися на узбіччі.

- Назвіть хоча б кількох.
- Ну хоча б брати Батракови: Сашко й Юрко. Вийшли з партії... Отож, ні розумні, ні мрлоді, ні активні, ні енергійні Просіну не потрібні. Для нього головне - забомболити людям голови, навіяти побільше туману і вилізти пови-ще.

- Ваш вихід був викликом чи біллю душі?
- Виклик Просіну? Мабуть, менш за все. Крик душі? Я уже надивилася і натерпілася всього, тому душа уже мовчить. Швидше за все, бути поряд Просіним стало просто зайвим у моєму житті. Яка користь для мене, для міста, для району, коли я перебуваю у цій організації? В організації , де твою щирість і добросовісність у виконані доручень (а їх у мене була ціла низка) використовують у своє особисте благо. Треба з неї вийти, що й зробила.

- Але ж ви від ідей партії не відмовляєтесь?
- Коли наша лідерка стояла на майдані, Просін був заступником голови обласної адміністрації. Він відпрвідав за агітаційні концерти на підтримку Януковича. Словом, за ідею не страждав і мав гарні гроші. Не страждає і зараз і намагається тримати ніс по вітру, та ще й мордує інших туманонавіюван-ням, щоб самому вилізти нагору. Тому я пішла від Просіна, але не від своєї лідерки. Хоча партійний квиток, на мою думку, має право носити той, хто доносить ідеї партії до людей. А якщо ти добровіль-но береш на себе цей обрв'язок і не виконуєш його, то навіщо тоді й носити партійний квиток?

Спілкувалася Олена Рагра.

Обсудить статью в форуме

Слуга двух господ или Галицкий кавалер на Сватовщине

ЭТО ВСЕ РАВНО, ЧТО ПЕТР I НАГРАДИЛ БЫ МАЗЕПУ ПОСЛЕ ТОГО, КАК ТОТ ПЕРЕШЕЛ НА СТОРОНУ ШВЕДСКОГО КОРОЛЯ КАРЛА XII, ОРДЕНОМ ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД РОССИЙСКИМ ОТЕЧЕСТВОМ...
Шерстюк не устает поносить Президента Украины, говорит на каждом углу о том, что вот-вот он, сватовский король, развенчает идолов оранжевой революции, и вообще Виктора Ющенко не воспринимает как главу державы. В итоге, Виктор Андреевич Ющенко подписывает Указ о награждении нашего градоначальника орденом далекого от Донбасса Даниила Галицкого. Чтож... Сватовчан после того, как Гавриленко стал в сельскохозяйственном районе заслуженным промышленником, орденом из Галычины на груди Шерстюка уже не удивишь.


Николай Шерстюк очень любит всякие звания и награды. Он даже сам себе не постеснялся присвоить звание «Почетный гражданин г. Сватово». Теперь вот стал кавалером Галицкого ордена. Такой человек ради награды ничем не побрезгует... Как на одной груди можно носить значок ПР и крест (орден Даниила Галицкого - имеет форму креста) от Виктора Ющенко? Это может только наш всеобъемлюще идеологически грамотный и всесторонне партийный мэр!
Указ Президента № 1003/2009 объясняет, за что награжден Шерстюк Н.Е. «За вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм». Насколько «вагомий» вклад Шерстюка в развитие города Сватово, сватовчане знают. Жаль, что этого не знает Президента Украины... Двумя словами этот «вклад» можно описать так: «Развалено все».
Н. Шерстюк активно декларирует, что нужно дружить с Россией, а Запад нам не нужен. Так он говорит, чтобы скрыть свои истинные убеждения, наверное. Интересно, что об этом сказал бы усопший в 13-м веке украинский король Даниил Галицкий, орденом которого наградили псевдопророссийского регио-нала Шерстюка? Напомним из учебника истории, что Даниил Галицкий проводил активную западную политику. Под его властью распространялись западные культурные влияния, прививались западные го-сударственные и административные формы, в частности в жизни городов. Если Президент награждает Шерстюка наградой имени ярого западника, а Шерстюк не отказывается от этой награды, значит, для Ш. награда дороже убеждений. Да какие там убеждении... У него их нет и по всей видимости никогда не было. Фарисейство - вот суть и корень всех убеждений нынешних политиков.
Близкое окружение Николая Шерстюка будет успокаивать его, мол, «СВ» снова «галиматью» написали, а «обиженный» мэр растает в успокоительных речах. Для него все, что говорит кто-то, а не он, - «галиматья». А что: нахватался орденов и голубых, и оранжевых. Глядишь, кому-то и сгодится на службе. А кому служить - не все ли равно для служаки... «Людям рот закроем и глаза замажем». Именно за желание Н. Шерстюка закрыть людям правду Украинская Хель-синская Группа и включила его вместе с горсоетом в номинацию антипремии «Будяк року» как «Найбільш інформаційно закритий орган місцевого самоврядування». Теперь наш градоначальник на одной стороне будет носить орден от Президента, а на другой - «Будяк року» от народа.
Такая ситуация символична для нашего времени. Государство награждает тех, кого народ не воспринимает... И еще хотят, чтобы люди верили власти. Девиз ордена Даниила Галицкого -«Батьківщина і честь». Батьківщина у нас, к сожалению, общая с такими, как Шерстюк, а вот честь, к радости, у каждого своя. История разберется, кто прав, а кто не прав.
К стати, Мазепу Петр I лично наградил орденом Андрея Первозванного. «За веру и верность!» - таков девиз Петровой награды. И уже через несколько лет Мазепа был лишён этого ордена: фактически Мазепа полностью опроверг его девиз. Это историческая правда.
Задолго до Мазепы и Шерстюка в Евангелии от Матфея (гл. 6, ст. 24) написали: «Никто не может служить двум господам; ибо или одного будет ненавидеть, а другого любить, или одному станет усердствовать, а о другом не радеть. Не можете служить Богу и маммоне!». Жаль, что Н.Е. Шерстюк - атеист (бывший замполит как никак) и Библию не читает. Или уже не атеист? Как там Вам сейчас выгоднее, Николай Емельянович?

Андрей Крюков.

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22