Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



«Тиск на сватівчан за політичні переконання посилився»

Редакція «СВ» розпочала знайомити читачів газети з лідерами сватівських районних осередків політичних партій України. Оскільки вибори у нас проходять за партійною системою, то люди мають знати особистості лідерів осередків. Земляки мають право знати (аби потім вибирати) і що робиться у тих осередках, яку політику вони проводять, і що пропонують людям. Охоче погодилася поспілкуватися через нашу газету з районною громадою керівник осередку партії «Наша Україна» Л. Жаданова. Матеріал друкувався. Хотілося б, щоб на шпальтах «СВ» з'явилося б і прізвище керівника райосередку Партії Регіонів, КПУ, Соцпартії. Але поки що вони утримуються від спілкування з Журналістами «СВ», так само, як утримався і лідер у, до приймальні якого журналісти зверталися кілька разів, але він начебто переховується від них. Нагадаємо, газета не поділяє думки ніякої партії, і не є провідником партійних ідей. Журналісти не мають відношення до тез, викладених на шпальтах «СВ», і не зобов'язані поділяти їх.
Нижче Ви маєте можливість ознайомитися з думками лідера міської організації УНА - УНСО, депутата міської ради Сергія Щербака.

- Сергію Федоровичу, звідки у Вас коріння глибокого українського націоналізму? Адже не секрет, що у нашому сватівському краї більшість населення не проймається такими ідеями. І слово «націоналізм» сприймається багатьма, як щось вороже.

- У вас неправильний аналіз сватівського менталітету. Сватівський менталітет він був і запишається сватівським, маю на увазі, щодо націоналізму. А вплинула на цей менталітет міграція, яка сталася в 90-х роках. Багато селян емігрували з сіл до Сватового, а звідси їхали до великих міст. А міста у нас космополітичні, тому модним ставало там забувати свою мову і свої народні традиції. А в 90-ті роки, коли Донбас, скажемо прямо, був голодненький, звідти люди поїхали в села, в маленькі містечка, а з собою «привезли» уже інший менталітет. Він грунтувався на єднанні всіх національностей, бо на Донбас чимало людей було завезено. Кого висилали на «101» кілометр, хто «хімію» відбував, а хто, не маючи ні кола, ні двора, їхав на шахти заробляти. Тому не дивно, що у такому гурті був свій менталітет. Проте, у корінних сватівчан він відрізнявся від «привозного». На Сватівщині завжди все було українське, наші діди і батьки виховували нас, як українців. На Слобожанщині давали наділи козакам, а тому ми всі вихідці з козачого роду. Тоді чому я маю зраджувати своїй національності? Я корінням зв'язаний зі своїм народом, своєю землею.

- І що, Вам у Сватовому ніхто відверто «не штрикнув» за Вашу прихильність до національної ідеї?
- Ви знаєте, то горе тих людей, які так чинять. Вони не мають своєї національності, і є такими собі космічними людьми. Якщо вони говорять російською, а не рідною мовою, то це однаково не робить їх «своїми» у Росії. Там зараз серед чужих є одна національність - гастербайтери.

- Сергію Федоровичу, як давно ви очолюєте міський осередок УНА-УНСО?
- Другий рік.

- Ваше прізвище й зараз частенько пов'язують з БЮТом.
- А тому, що я разом з однодумцями стояв біля витоків райорганізації цієї політичної сили. Справа в тому, що я завжди мав праві погляди, а в той час, коли у Сватовому створювали БЮТ, УНА-УНСО було заборонено. І коли у третьому турі потрібна була підтримка Ющенку, багато політичних партій позалазили під лавки і сиділи тихенько. Наш сватівський підприємець Олександр Давиденко до мене звернувся по допомогу. Я погодився, а після виборів мене тимчасово попрохали очолити міський осередок партії «Батьківщина», і я тимчасово там побув. А з «унсовцями» я спілкувався давно і завжди дотримувався правих поглядів.

- А пам'ятаєте голосну справу сватівчанина Бєліка. Його визнали майже терористом, засудили, а головне - говорили, що він - «унсовець»?
- Можу заявити з усією впевненістю, що Бєлік ніколи не був членом УНА -УНСО. Я буваю в Києві на політрадах, а тому спеціально наводив довідки про Бєліка, він був членом козацтва. До речі, його уже давно немає серед живих і багато хто стверджує, що його смерть у в'язниці не була випадковою.

- Настільки чисельно велика Ваша організація?
- Вона то збільшується, то зменшується.

- І все ж, мабуть, є основний кістяк?
- Це - моя родина.

- А ті, хто біля неї? Ну це 20, чи 30 осіб?
- Склад організації я не буду називати, тому, що не хочу завдавати додаткові клопоти людям, які поділяють наші погляди.

- Ви вважаєте, що за політичні погляди у нас в районі людей ще переслідують?
- Звичайно. Якщо ви працюєте, то вас звільнять.

- А якщо Ви - підприємець, людина вільна, хто вас звільнить?
- Підприємець ще більше залежний, і не такий він вільний. Існує ж багато перевіряючих інстанцій, а як у нас уміють шукати «гріхи», знають всі. Тиск на людей за політичні погляди, як на мене, посилився. От візьміть того ж спортсмена Костяника. Він був у «Нашій Україні». І хоча радикально ніде не виступав, поплатився роботою. Жаданова - теж. Працювала заступником голови райдержадміністрації - лишилася без роботи. А Звягольський - хіба не дісталося йому за власні політичні переконання? А колишній, директор Нижньодуванської середньої школи - Василь Стешенко. І його прихильність до «Нашої України» не пройшла для педагога боком.

- Наша газета пропонує лідерам політичних партій інтерв'ю. На жаль, тільки Жаданова і Ви вважаєте, що це - потрібний крок, інші або відмовляються, або мовчать. Як на Вашу думку, таке затворництво на користь їхнім партіям?
- А Ви, приміром, до Просіна зверталися?

- Леонід Максимович Фалько протягом тривалого часу намагався зв'язатися з Володимиром Володимировичем, але все марно. Хоча ясно, як день, лідер БЮТу розумів, чого хочуть від нього журналісти «СВ». Тим більше, про наміри газети поспілкуватися було оголошено на шпальтах...
- Я думаю, він поспілкується з часом. А чого інші не спілкуються? Можливо бояться люди, тому, що влада у нас не українська.

- А чого боятися? Навпаки є можливість, так би мовити, безпосередньо «вийти» на виборців?

- Може, хтось боїться зайвого тиску, а Просіну, мабуть, не подобається, що колишній підлеглий намагається у нього брати інтерв'ю...
- А як Ви взагалі оцінюєте наш сватівський політичний «бомонд»?

- Спочатку треба зрозуміти, що таке політичні партії на Сватівщині, як до речі, і в усій Україні. Вони є проукраїнські, а є проросійські. До перших належать «Батьківщина», УНП, «Наша Україна», УНА-УНСО. Це - різні підрозділи однієї гвардії. А проросійські партії - це комуністи, соціалісти, регіонали, вітренківці. їхній хазяїн сидить у Кремлі, диктує їм всілякі політ-проекти, і вони ними користуються.

- І все-таки вернімося до сватівського політичного «бомонду».
- У нас яскраво вимальовуються лідери двох партій. Регіони - Шерстюк, БЮТ - Просін. У Шерстюка, як колишнього замполіта, простежуються погляди радянських часів. А радянська влада була наскрізь проросійською. В своїй діяльності він спирається на старий досвід. Хоча, як про людину, не хочу про нього відгукуватися погано. До речі, коли треба було обирати між Шерстюком і Рибалко, я перевагу віддав Шерстюку. Рибалко своєю роботою продемонстрував, що влада може бути іншою, людською, а те, що йому не вдалося довести справи до кінця, винна обмеженість міського бюджету. До речі, таке ж можу сказати й про Шерстюка. Якби мерам - купу грошей, то думаю, ніхто б ці гроші на шкоду не пустив. А як лідер Партії регіонів - Шерстюк веде свій електорат. Те, що йому наказують, він старанно виконує. Наказали підняти тарифи на тепло. Спочатку міський голова упирався, але потім таки виконав наказ. Тоді саме проходила ваша голодовка. Так само і з пам'ятним знаком.

- Ви вважаєте, що його поставили під тиском?
- Саме так. Проте, підтримуючи одну сторону, проросійські партії ображають усіх українців, забуваючи, що коли поріжеш один палець - болить вся рука. Треба уникати таких провокаційних кроків, які створюють напругу у суспільстві.

- А що скажете про діяльність лідера «Батьківщини»?
- Спочатку лідером «Батьківщини» був В.А. Тарануха. На своєму етапі він зіграв позитивну роль, а тоді старі гріхи не дали йому рухатися далі. Коли він вичерпав свої можливості, лідером став Просін. Це людина - неоднозначна. Я говорив йому, що у нього одна половина - біла, а друга - чорна. Він проводив українізацію району, розвивав культуру, разом з тим, звеличив колишнього першого секретаря райкому партії, та й економічні показники в районі були не найкращі. Думаю, що просвітянин не може бути одночасно сівачем. А на посаді голови «Батьківщини» сьогодні ця людина актуальна. Прийде час і він перестане бути актуальним.

- А що Ви думаєте про лідерів сватівських комуністів та соціалістів?
- Бориса Надолю - лідера соціалістів - я знаю ближче. Це - людина, яка вболіває за долю села, але ідеологічно він той самий комуніст. Він, як і Принь - сватівський комуніст - мріє про відновлення Радянського Союзу. Та коли я питаю, який саме радянський час вони хочуть реставрувати (чи 20-ті роки, чи 30-ті, чи «суперворовские» 80-ті), то вони не знають. Мовляв, хочемо, щоб бензин був дешевим. Але вони мовчать про те, що бензин може бути дешевим тоді, коли для однієї частини населення він і справді буде дешевий, а інша працюватиме для цього в концтаборах. А хто там буде працювати? Комуністи й соціалісти гадають, хто завгодно, тільки не вони. Та повернення не буде, це - маргінальний шлях, маргінальні партії разом з їхніми лідерами. Це люди, які дивляться назад.

- Зараз створюється нова політична партія «Єдиний центр». Мабуть, буде осередок цієї сили і у нашому районі. Кого Ви бачите серед керівників нового утворення?
- Думаю, що хтось знайдеться, особливо тоді, коли туди дадуть якусь ставку.

- А що Ви гадаєте про діяльність районної влади?
- Я не можу про неї сказати ні поганого, ні хорошого. Гарно, звичайно, що вони зробили для себе у Білому будинку котельню. Всі чиновники на своїх місцях. В районі не має ні покращення життя, ні погіршення.

- А якої б Вам хотілося влади?
- Такої б, яка не звільняла фахівців, як Костяник, з роботи за політичні переконання. Хотілося, щоб в районі процвітала культура, спорт. Який не був Просін, але він вичистив район, навів порядок, проводилися свята, до нас їхали імениті артисти. Нехай би з десяток таких керівників було б зараз в районі.

- Так Ви ж казали про чорне і світле в одній людині. А уявляєте скільки того чорного буде в десятьох?
- Я буду не проти, якщо збудують ще кілька проспектів на честь колишніх секретарів (сміється).

- Можливо б, Ви хотіли про щось сказати нашим читачам, а я про це вас не запитала?
- Хочу сказати, що ваша газета потрібна. Це і як створена у свій час райорганізація партії «Батьківщина». Вона була «не карманною» для «білого будинку» партією. Так і ваша газета - «не карманна». Хоча якщо слідувати логіці, то вас теж має хтось фінансувати, бо ви не можете бути автономні.

- Так хочеться думати багатьом, і вони в це вірять.
- Дай Бог, щоб я помилявся, але я уже пожив на світі і знаю, що самим не буває майже ніхто.

- Знаєте, не вважаю за потрібним рвати на собі сорочку і доводити зворотнє. Ми просто працюємо, як маємо працювати. А щодо іншого, то час усе покаже.
- Ви кажете, що ви - поза політикою. Але це неправда: ви - в політиці. І як мені здається, ваші погляди співпадають з поглядами литвинівців.

- Ви вважаєте, що у нас в районі достатньо потужно працюють литвинівці, і ми є їх рупором?
- Стара райорганізація, очолювана Куницьким, розпалася, а нову, яку очолюють М. Чугрій і В. Матвієвський, не вважаю достойною заміною. Та я маю на увазі тих, хто йшов під литвинівським прапором - Рибалка, Звягольського та інших - ось ті, кого ви підтримуєте.

- У Вас є право на свою точку зору, але повторюся, три роки ми працюємо і увесь цей час нас намагаються до когось «прив’язати». Для сватівчан, виявляється, три роки - замало, потрібно ще більше часу, аби повірити, що газета може бути самостійною.
- Стосовно самостійності хочу додати: справа в тому, що навіть коли ми будемо обирати мажоритарний, то вони однаково будуть нести в собі ознаки якоїсь партійної ідеології, у них будуть свої симпатії. Тому схиляюся до партійної системи виборів. А вибори покажуть, кому з нас, політиків, люди довіряють.

Спілкувалася Олена Рагра


Обсудить статью в форуме



Никто и никого у нас за политические убеждения не преследует.

«СВ» продолжает серию интервью с лидерами районных организаций политических партий. После несколько неудачных попыток «СВ» все же удалось взять интервью у лидера районной организации Партии Регионов Николая Емельяновича Шерстюка, О делах партийных, да и не только (ведь Н. Шерстюк еще и мэр города) - читайте ниже.

- Николай Емельяновым, почему лично Вы отдали предпочтение Партии Регионов?

- Вообще я был членом единственной партии КПСС, но когда правоохранительные органы деполитизировали, членство в партии мы просто приостановили. Почему теперь Партия Регионов? Именно эта партия наиболее реалистически смотрела на те вещи, которые проходили в то время в нашей стране. И наиболее реально могла помочь тем людям, которые живут на территории Украины. Чисто меркантильных интересов не преследовал. Сначала у меня вообще не было желания заниматься политикой. Но потом ко мне стали обращаться люди из различных партий с предложениями представлять интересы этих партий в районе. А я в то время был в опале помаранчевой команды, меня просто «попросили» с работы (а работал я начальником экологической инспекции). Я несколько месяцев побыл дома, нечасто мне за всю жизнь удавалось это, но потом ко мне стали приезжать знакомые и незнакомые люди, и днем, и вечером, с предложениями относительно партийной работы.

- Если не секрет, то какие партии Вас агитировали?
- Многие. И те, которые сегодня при власти (имею ввиду Кабмин и Верховную Раду), и другие. Но я предпочтение отдал Партии Регионов. Конечно, не думал, что оно так получится, ведь там были другие расклады. Я не ставил цель стать руководителем райорганизации. Но вышло, как говорил Кравчук «маємо те, що маємо».

- Но многие сватовчане считают, что Вы просто «просчитали» партию, в которой будете чувствовать себя комфортно, так ли это?
- Абсолютно ничего я не просчитывал. Просто я всегда и во всем стараюсь работать порядочно по отношению к своим друзьям, к своей семьи и тем людям, среди которых я живу. И где бы мне не пришлось работать, всегда хотелось после себя оставить добрый след. Да и до моего прихода Партия Регионов ни в таком количестве, ни в таком статусе не прибывала.

- Но как же не прибывала, если район в 2004 году в абсолютном большинстве проголосовал за лидера Партии Регионов на президентских выборах?
- Я говорю о реальном количестве партийцев. На сегодняшний день у нас более 2,5 тыс. партийцев. Это - конкретные люди, писавшие своей рукой заявления в партию и имеющие партийный билет. Этим я занимаюсь несколько лет.

- И Вы уверены, что все партийцы исповедуют идеологию Вашей партии? Не случалось так, что ряды партийцев пополнялись за счет рабочих предприятий, руководители которых были членами ПР? Ведь не секрет, что многие работающие просто боятся «огорчить»своего начальника?
- Хорошо. Давайте возьмем городской совет. Руковожу работой я, секретарь горсовета (С. Ющенко), тоже регионщик. Но Буланов (мой заместитель) - член СДПУ (о), З.Шовген - руководитель Селянской партии, А. Лунев (руководитель отдела) - представляет партию малого и среднего бизнеса. Поэтому аналогичная ситуация и на других предприятиях. Если руководитель представляет какую-то партию, то не обязательно все «гамузом» должны за ним шествовать.

- Простите, но сомневаюсь, что горсовет - удачный пример. Ведь Вы подбирали свою команду, Вам нужны были личности, на работу которых Вы бы рассчитывали, а не партийные представители. А вот «Горгаз» - полагаю, может быть примером. Ведь не секрет, что костяк этого предприятия - члены Партии Регионов. И почему - тоже ясно.
- Но, к примеру, Николай Витковский - главный инженер межрайгаза, является руководителем какой-то другой партии, я не помню только какой именно. По-моему, партии Марчука.

- Вот, например, депутат горсовета, и он же руководитель городской организации УНА-УНСО С. Щербак, считает, что у нас в районе люди преследуются за политические убеждения. В качества примера он называл фамилии Костяника (бывший тренер спортивной школы - прим. ред.), Жаданову (бывший заместитель Рыбалко - прим ред.), Звягольского (бывший начальник милиции - прим. ред.). Все они, как говорится, не с Вашего флота. А как Вы считаете?
- Я считаю, что никто никого за политические убеждения не преследует. Звягольский вообще не есть членом какой-либо партии. Он только шел под литвиновским знаменем. А Костяник сам написал заявление.

- Николай Емельянович, мы же все прекрасно понимаем, что часто для написания заявления создаются условия.
- Я абсолютно точно говорю, что никакого разговора с Костяникой относительно какой-то партии не было. Я поставил перед ним вопрос о материальных ценностях, которые были приобретены и числились на спортивной школе, и выяснял, куда они делись. Материальные ценности были возвращены, но на работу при мне Костяник уже не вышел сам. Относительно его политической симпатии к «Нашей Украине» претензий к нему никаких не имею. Мы встречаемся - здороваемся, и никто его не преследует.

- Ну, а если бы он сейчас попросился к Вам на работу, взяли бы?
- Если будет место, то, конечно. Ведь ни сам Костяник, ни его жена, с вопросами трудоустройства ко мне не обращались. Обращались родители жены Костяника, были у них вопросы относительно соседей - мы разбирались. То есть предвзятости - никакой.

- Николай Емельянович, последнее время в прессе активно обсуждается вопрос выхода из ПР Северодонецкои парторганизации. Напомним, там из ПР вышло сразу 500 человек. Не случались ли в Вашей районной организации подобные массовые выходы?
- В Северодонецке была совсем другая ситуация. А случаи выхода из партии были и у нас, но не массовые. К примеру, членом нашей партии был Александр Гаврилович Бобошко - руководитель Фонда по временной утрате трудоспособности. Но когда он узнал, что не проходит в число кандидатов на депутатство, то сразу же перешел в НДП. Аналогичная ситуация была и с известным предпринимателем Сергеем Давиденко. Но это было в период выборов, сейчас таких ситуаций нет.

- А как бы Вы прокомментировали ситуацию в Северодонецке?
- Очень плохо, что так случилось. Но если руководитель этой городской организации ставил свои интересы выше партийных и решал узкопартийные вопросы в пределах одного города, затребовав за проведение съезда 5 млн. грн. из партийной кассы, то какой ты член партии? Ведь 5 млн. - это бюджет нашего города. Но я думаю, что все станет на свои места. Дело в том, что парторганизация там была построена на тех принципах, о которых вы говорили. Лидер парторганизации руководил предприятиями ЖКХ, и рабочие именно этих организаций стали основными партийцами. Но на конференции руководитель был исключен. Часть партийцев ушла, но, я думаю, что ситуация там стабилизируется, а выборы все покажут. Ведь дела внутрипартийные - это еще не показатель того, как люди проголосуют.

- Вы отдаете предпочтение партийной системе выборов?
- Я считаю, что в советы всех рангов должны люди проходить не по партийным спискам, а по мере доверия избирателей кандидату в депутаты.

- Но большинство из числа руководства Вашей партии выступает за партийную систему выборов...
- Но мы же говорим о демократии. Есть партийная дисциплина, есть решения съездов, конференций, но это не означает, что у члена партии отсутствует свое личное мнение.

- Сейчас, чтобы попасть в депутаты, нужно состоять в партии или же идти под флагами той или иной политсилы. Но все, в конечном итоге, замыкается на решении политсовета. А если этот политсовет посчитает, что партийный стаж важнее, чем активная позиция молодого кандидата-беспартийного?
- Политсовет всегда подходит серьезно к вопросу выдвижения кандидатов, учитывая максимальную пользу для громады...

- Неужели не может быть ошибки и просчета?
- Машины тоже могут ломаться, и космические аппараты ломаются. Точно так и у нас. Часто в депутаты попадают такие люди, которые не занимаются и не хотят заниматься депутатской работой. Вот со всем уважением к тому же Щербаку Сергею Федоровичу, хочу сказать. За все его пребывание в статусе депутата он дважды или трижды бывал на сессиях городского совета. Вот и вопрос!
Да, ему, наверное, тогда хотелось, было престижным попасть в депутаты. Но туда мало попасть, там надо еще и работать. К сожалению, у нас есть проблемы и с депутатами от ПР. Понимаете, некоторые считают, что работа депутата заключается в том, что дал «наряд» мэру - и задачу выполнил. А у нас ведь такой городской бюджет, который не позволяет выполнять все «наряды». Вот, к примеру, взять, как у нас его называют, нижний квартал. Сначала мы думали там все заасфальтировать на 70 тыс. грн., но потратили на 35 тыс. грн. больше. А люди все равно звонят и просят то там, то там заасфальтировать кусочек.
Да чтобы выполнить все работы только на нижнем квартале, по большому счету, нужно полмиллиона. А где их взять? В прошлом году мы закупили 2,5 тыс. тонн отвального шлака. Тогда он стоил 2,30 грн. за тонну, а сегодня он подорожал в 10 раз, потому что все отвалы проданы бизнесменам. И теперь терриконы ограждены - под охраной. Поэтому было принято решение купить граншлак в 7 дистанции пути, где сняли старую «ветку». Оттуда возим граншлак и подсыпаем городские улицы. Планировали мы подсыпать и несколько улиц, финансирование на которые шли из государственного бюджета.
Спасибо Борису Николаевичу Корлякову, который помогал нам в этом вопросе, и в прошлом году мы начали асфальтировать несколько таких улиц. Но, к сожалению, эти работы остановились потому, что деньги не пришли ни в область, ни к нам в район. А планировалась солидная сумма. Несколько раз мы были у Бориса Николаевича, но пока - увы.
Нашему земляку там тоже несладко, потому что его уже четвертый раз пытаются снимать с работы. Александр Николаевич Стешенко - новоиспеченный депутат от БЮТа - написал целую кипу бумаг о том, что Корлякова нужно снять. Но Борис Николаевич держится молодцом и не сдается. Я знаю точно, что если Корлякова снимут, то все сватовчане проиграют.

- Николай Емельянович, какие партии в районе Вы видите конкурентами Партии Регионов на выборах?
- Их будет очень много. Это и Компартия, и блок Юлии Тимошенко, и блок Литвина, Может, и «Наша Украина» или «Единый центр».

- Так у нас же райорганизация «ЕЦ» еще не создана?
- Пока нет, так будет. Кто б не был там, он будет работать на эту партию. Она, наверное, будет денежная, кто-то ее хорошо спонсирует. Будут и другие партии.

- Безусловно, что будут. Но будут ли они иметь поддержку? Ведь в Сватово, как и раньше, смотрят на тех, кто возглавляет эту партию на месте. К примеру, тот же Щербак считает, что реально есть два лидера: вы и Просин.
- Трудно сказать о лидерах. Иногда люди лидерам говорят в глаза одно, называя их чуть ли не царями, а когда приходят выборы, то молча голосуют «против». Я думаю, что главное - это прийти к выборам, не растеряв все, что имел раньше. А достичь этого можно только реальными делами.

- Николай Емельянович, то, что Вы сегодня не отказали втом, чтобы дать интервью нашей газете, - Ваше личное решение, или может, все-таки повлияла настоятельная рекомендация одного из партийных лидеров А. Ефремова - активно сотрудничать с газетами, независимо от их статуса?
- У меня никогда не было предвзятого отношения к средствам массовой информации. Я всегда готов принять конструктивную критику, но не искаженную информацию. Журналисты умеют ведь показать в разном свете любую информацию. Мне бы хотелось, чтобы она была реальной.

- Но Вы ведь отказывались давать интервью «СВ».
- Я не отказывался, а предлагал задавать вопросы в письменном виде.

- Ну, не всегда Вы так говорили. В последний раз, например, сказали, что заняты, потом еще какие-то дела, в общем-то - красиво отказали.
- Ну, может быть, я не помню. Еще раз подчеркиваю, что я - за конструктивную критику. А общаться с громадой надо, и не только через нашу, городскую, газету, об этом я говорил и сегодня на планерке руководству горсовета. Потому что, если мы хотим, чтобы люди знали, что мы делаем, и что мы хотим, то мы должны выступать в средствах массовой информации.

- Мне пришлось наблюдать протестные акции предпринимателей. Вы себя вели на них совершенно по-иному, не так, как это было во время голодовки журналистов «СВ». Больше толерантности, выдержки. Одним словом, Вы были - совершенно другой относительно Вас критиковавших.
- Ну, наверное, люди же меняются в какой-то степени. Хотя если говорить о протесте предпринимателей, то считаю, что на той волне они сами тормознули работу и отбросили себя назад. Мы бы тогда могли запустить новый рынок, и там бы было в десять раз больше порядка. Ведь люди-то как думают: «Пришел мэром - значит, будет что-то иметь на базаре». Хотя все это чепуха, потом)', что все зависит от человека. Но если бы рынок стал частным, то все бы вопросы просто отпали. Никто бы уже не говорил, что в мэры идут из-за рынка. Но это другая тема.

- А как Вы относитесь к БЮТовскому «Віснику Батьківщини», который редактирует В.Просин?
- Скажу об этом издании словами В. Путина: «Можно высморкаться из носа и размазать этим стол, а потом сказать, что это полировка». Хотя, знаете, я часто ругаю и редактора городской газеты В.Верещагина, чтобы он печатал и критические материалы. Ведь зачастую мы может решить вопросы, которые беспокоят людей, помочь. А если не можем, то все равно об этом надо говорить громаде и вместе искать выход. Вот сейчас у нас колоссальная проблема - долги населения «Добробуту» - более 300 тыс. грн.

- И среди этих должников оказались некоторые депутаты райсовета и сам редактор городской газеты. Наверное, влетело им от Вас, ведь фактически они и Вас подставили?
- Я просил опубликовать список должников без купюр и скидки на ранги. Конечно, и депутаты должны думать, что они делают. Лично у меня никаких долгов не было и нет.

- Не могу не спросить, хотя это и не относится к делам партийным. У нас в газете выступила с обвинением в Ваш адрес Н. И. Лобановская. Она считает, что смерть ее сына на футбольном матче - следствие нарушений законов городским советом, медиками и руководством 7-ой дистанции пути. Хотелось бы услышать Вашу позицию?
- Нина Ивановна написала заявление в прокуратуру. Есть письмо прокурора, затребованы все материалы. Это - право матери. Но разве есть вина мэра в том, что проводятся разные мероприятия в городе? Ведь мы проводим не только спортивные матчи, а и много мероприятий по культуре. Относительно футбольного матча могу сказать, что есть мое распоряжение, есть положение о проведении мероприятия. Были приглашены все руководители предприятий, вместе мы обсудили проведение матча. Никакого нажима не было, участвовали все желающие. Я подписал распоряжение, всем остальным занималась З.Г. Шовген, во все тонкости я даже не вникал. Когда все случилось, оказалось, что все документы есть, в том числе и заявка на футбол от 7 дистанции пути, где против каждой фамилии врач поставил свою подпись и печать. Это - свидетельство того, что организаторы подошли серьезно к проведению мероприятия. Хотя никто и никогда ни от чего не застрахован. Это трагедия, и поэтому, как я могу относиться к ней? Это трагедия для семьи, для родных, как и для всех знавших умершего.

- У Вас есть возможность обратиться к нашим читателям.
- Хочу пожелать всем мира, спокойствия и достатка.

Общалась Елена Рагра.

Обсудить статью в форуме



«...і їздили б Ви на білому запорожці»

Шановний Миколо Омелянович! Прочитав Ваше інтерв'ю в газеті «СВ» і дозвольте мені для прояснення ситуації і Вашої позиції поставити декілька питань. Бо з Ваших відповідей не все зрозуміло.
По-перше, якщо слідувати Вашій логіці, то виходить так, що коли Вас «попросили» звільнити посаду, то це виявилась опала «помаранчевої» команди, тобто Вас стали переслідувати (при тому, що на той час Ви зовсім не демонстрували свою політичну позицію, Ви ніде не виступали, ні виказували своє ставлення, вели себе як аполітично-беспартійний «янгол»), а коли (вже при Вашій владі) звільняють інших людей, які, до речі, інших поглядів на розвиток суспільства і відкрито відстоюють свою позицію, то це - не переслідування, а навпаки, так би мовити, робочі моменти. Поясніть будь ласка як так може бути: коли звільняють Вас, це - політика, а коли звільняєте Ви, це - так і треба?
По-друге, в деяких відповідях Ви суперечите самі собі. Так, на питання про те, що Ви «просчитали» партію і вирахували, куди треба вступати... Ви відповіли, що нічого не «просчитывали», так само сталося, а в роботі завжди користувались порядністю відносно людей і друзів, з якими підтримували стосунки. Але через декілька відповідей у Вас запитали про відношення до «Вісника Батьківщини» під редакцією В.В. Просіна.
На мою думку Ви відповіли не дуже коректно. В цій відповіді Ви чітко дали зрозуміти своє теперішнє ставлення до «ВВ» і натякнули, хто він і хто Ви. Показали свою «сміливість». Але справа не в цьому... Справа в тому, що Ви елементарно не вдячна людина. Ви дуже швидко забули, хто з Вас зробив «мера», хто не покинув Вас після програшу на виборах в 2002 році і знайшов для Вас не саму гіршу посаду в районі - очільника екологічної служби. Ви що такий знатний фахівець в галузі природоохоронної діяльності? Замисліться, Ви не маєте ні фаху, ні спеціальної освіти, більшість життя пропрацювали «комісаром», а Вам надали таку посаду... Вас не «викинули» на берег, Ви залишились у владному човні. І це виключно заслуга В. Просіна. Ми всі добре пам'ятаємо, що на той час без нього в районі і «мухи» не літали, і всі теперішні «великі» районні керманичі «дихали» тільки тоді, коли їм дозволяв В.Просін. Якби він Вас не взяв під своє «крило», то були б Ви, Миколо Омеляновичу, звичайним міліцейським пенсіонером і їздили б Ви на «білому запорожці».
Думаю, що цей факт Ви не зможете заперечити. Якби там не було, ми всі різні, у нас є свої погляди, помилки, але треба бути вдячним тим людям, які допомогли і підтримали. До речі, часи швидко змінюються, і хто знає, як життя повернеться. Філософська теза не діє, що двічі в одну воду неможна вступити. Життя показує, що можна. Поясніть, будь ласка, чому різниця у відповідях відносно порядності до людей?
По-третє, щодо покриття доріг і участі в цій роботі Б.М. Корлякова. Це дуже добра і корисна справа і дякуємо Вам за це. Навіть за те, що це Ваш прямий обов'язок наводити лад в місті і щоб Ви теж могли сказати як В.В. Путін «пахал как раб на галере». Але є невеличке питання. А що, якби не було б грошей, то Борис Миколайович зробив би це без грошей? Гадаю що ні. Тоді, де ж Ви за такий малий час взяли стільки коштів? Чому зараз не асфальтуєте вулиці? Мабуть ті кошти залишились від Рибалка та Волкова? Тому заслуга в цій роботі не тільки Ваша з Борисом Миколайовичем, а й інших людей. Якщо так, то де ж елементарна вдячність і порядність відносно людей? Поясніть, як за невеликий проміжок часу заробити купу грошей, а якщо їх не було, то як без них заасфальтувати дороги? і чому асфальтували тільки частину вулиці Кртовського (своє крило) і частину вулиці де мешкає Л.П. Русанова? Чому така вибірковість? Чим завинили інші мешканці вулиць? Чому не асфальтуєте вулицю, де живе С.П. Ющенко? Не встигли?
В четвертих, Миколо Омелянович, що Ви мали на увазі, коли пояснювали свою думку відносно протесту підприємців МП «Сватівський міський ринок»? З Вашої відповіді виходить так, що для порядку на ринку треба «запустить» новий ринок. Ринок потрібно зробити приватним і не буде ніяких питань. Що всі сватівчани виключно думають, що в «мери» балотуються виключно для того, щоб щось хапати з базару, і все коріння зла тільки в цьому. Одразу скажу: дивна і «глибоко-грунтовна» думка головної посадової особи міста. Але перед цією відповіддю Ви критично висловились від того, що всі «отвалы» були продані бізнесменам і всі вони знаходяться під охороною. Це виходить погано? І тут же Ви виступаєте за приватний ринок, і це по-Вашому добре! Незрозуміле. Якщо Ви дійсно так рахуєте, як сказали, то дійсно Вам треба шукати інше місце роботи. Бо Ваша «філософія» є утопічною, Ви такими категоріями живете, а це -блюзнірство. Спробую з цього приводу довести своє бачення.
Миколо Омелянович, якщо Ви за приватний ринок, то я тільки буду цьому радий. Створяться нові робочі місця, буде конкуренція, покращиться сфера обслуговування та якість товару і т.і. Але для цього візьміть окрему ділянку землі і побудуйте за кошт з Вашої власної кишені підприємство і керуйте там на свій розум і наводьте там порядок. А якщо Ви збираєтесь з міського комунального підприємства зробити приватне (мабуть бачите себе і директором), то це дійсно інша тема.
Нагадаю Вам і сватівчанам історію створення цього підприємства. До 2002 року в м. Сватове було два ринку міський і так званий «гавриленківський». Юридичні «границі» міського ринку були менші, ніж фактичні. В бюджет міста, кошти надходили так би мовити з юридичних границь, тобто з тих підприємців які «входять» в ці границі, а фактично кошти збирались з усього торгуючого люду. Куди вони йшли - можна тільки здогадуватися. Але не в бюджет. Хто тоді був мером? Чи не Ви, Миколо Омеляновичу? Так розкажіть людям, куди дівалися гроші, які збиралися на ринку. На жаль, тоді не вдалось довести цю схему.
Є.В. Рибалко переглянув цю позицію і разом з депутатами прийняв рішення створити нове підприємство МП «Сватівський міський ринок». Одразу в міський бюджет стало надходити коштів більше, бо в казну здавались всі гроші, які були зібрані, а не гроші, зібрані з частини ринку. З часом на підприємстві стала вимальовуватися цивілізація. Тепер, так зрозуміло, Ви маєте намір це підприємство зробити приватним? Мабуть від цього і нестача на підприємстві, щоб воно збанкрутіло (до речі, так і не зрозуміло, як створилась нестача на рентабельному підприємстві, і чому ніхто не несе відповідальності?!) Відома схема: рентабельне комунальне підприємство — сплановане банкрутство - приватизація - рентабельне приватне підприємство.
Нагадаю, ринок будувався за гроші людей, а Ви його бажаєте «прихватизувати» майже бекоштовно. І зовсім не зрозуміло, чому Ви рахуєте, що на. приватному підприємстві буде в десятеро більше порядку? Хто Вам заважає навести на комунальному підприємстві порядок? Треба тільки бажати цього. При Рибалку і Волкову нестач не було і не було таких потрясінь. Крім того, особливо я не вважаю, що людина бажає стати Головою міськради виключно із-за ринка. А щоб люди так не казали, мабуть не треба «хапати» з ринку, тобто не давати приводу так казати!
П'яте, щодо Вашої критики відносно «творчої» діяльності В.Верещагіна. Верещагін не винен. Він по-іншому не зможе працювати, - така редакційна політика. А таку політику проводити Ви. В тому, що газету мало хто читає, і вона - нецікава, винні Ви, Миколо Омелянович. Ви ніколи не надрукуєте критику відносно себе і свого найближчого оточення, (я до газети направляв критичного листа), а якщо він надрукує (самовільно), то одразу буде в ряда/ безробітних. Віктор Григорович це добре розуміє.
Зараз йому гарантована щомісячна зарплата. Якщо в газеті взагалі нічого не буде друкуватись, навіть за білі аркуші він отримає її. Миколо Омельяновичу, в котрий раз намагаюсь довести свою думку, що часи змінюються, йдуть перебудови суспільства. Згадайте, ще декілька років назад в районі була одна газета, і як В.Просін противився створенню другої газети, назва якої була «Сватівська Нива»...
Прийде час, і в нашому місті буде 10-20 газет. Щоб «вижити» і щоб газета була конкурентоздатною, журналісти між собою будуть творчо конкурувати. Писатимуть на цікаві та «гарячі» теми, і писатимуть про всіх. Чиновники добре будуть розуміти, що всі їхні брудні справи ставатимуть відомі суспільству і намагатимуться менше творити безлад. А від цього виграють люди. Так буде скоро і не я, не Ви не зможемо цьому завадити. Бо так живе більшість країн, бо це - демократія.
Маю питання і до Вашого світогляду, але то Ваша позиція, я її розумію, і то - дійсно інша тема. Хотів би почути Вашу відповідь. Дякую.

О.В. Звягольський.

ВІД РЕДАКЦІЇ: Шановний Миколо Омеляновичу, якщо Вам є, що відповісти, редакція «СВ» залюбки надрукує Вашу відповідь на шпальтах газети.

Обсудить статью в форуме



Деньги с «Приватбанка» уплыли, а виноватых нет

В настоящее время мы очень часто видим, слышим о прекрасных банках Украины, которые предоставляют населению нашей страны кредиты при минимальном сборе документов. Для простого человека - это, конечно, хорошо: взял паспорт и код, оформил кредитную карточку - и все, ни тебе поручителей, ни залога. Но на обратную сторону данного факта при получении кредитных карточек никто не обращает внимания. Увидев на балансе сумму, человек счастлив, и готов благодарить не только сам банк и его сотрудников, а и включая сам банкомат, расцеловав его.
История, которая произошла со мной, пока сам не знаю, как ее назвать. По возможности так: «Все решается на местах». Но где это место и кто решает? Сам я работаю в службе охраны Ощадбанка, расположенного в г.Сватово на кв. Луначарского. От «халявной» кредитной карточки «Приватбанка» не отказался. Кому не нужны деньги? Только птицам. Получив карточку, регулярно снимал через банкомат и пополнял через кассу. Пользовался ровно год, но бесплатный сыр бывает только в мышеловке - это опасно для жизни млекопитающих.
Итак, 11.07.08 в 15.40 данная мышеловка сработала. Кто-то с моей карточки, в кассе, снял сумму - 2900 грн. плюс 3%, в итоге - 2985 грн. Не подозревая ничего, я как обычно, пришел к банкомату, но денег нет. Обратился в «Приватбанк», осмотрел чек на получение данной суммы, где подпись не моя, а паспортные данные - отсутствуют. Кто прав, кто виноват - рассудит время. Ведь контролер-кассир не имел права выдавать деньги без документа, удостоверяющего личность. Но самое интересное в том, что за год, имея кредитную карту, я никогда не пользовался услугами кассы при снятии денежных средств, - только банкоматом. Второе: я работал в охране «Ощадбанка» 11.07.08 с 8 часов утра до 8 часов утра 12.07.08 (находился на дежурстве). Карта «Приватбанка» была со мной, паспорт находился дома, и мне было нереально находится в двух местах одновременно.
Кто снимал денежную сумму, я не знаю, но я уверен, что контроллер-кассир совершил ужасную операцию, и не имел права выдавать деньги без документов, удостоверяющих личность. Сам котроллер-кассир то ли в отпуске, то в отгуле, но пока ждем.
Но сколько ждать, и кто погасит данную сумму - неизвестно. Поэтому обращаюсь к вам, в прокуратуру Сватовского района и в отдел внутренних дел г. Сватово. Как говорил Шарапов: «Вор должен сидеть в тюрьме», но это решит только суд.

Александр Гаврушев, г. Сватово.

Прокомментировать данную ситуацию мы попросили управляющую Сватовским филиалом «ПриватБанка» В комментарии Людмила Анатольевна заверила, что данная конфликтная ситуация разрешена. Клиенту возвращены деньги, он написал заявление, что к банку не имеет никаких претензий, но служба безопасности банка ведет расследование. Потому, что, как утверждает кассир, человек, снявший деньги, приходил с картой и паспортом автора письма. Работники банка, как утверждает Людмила Анатольевна, подозревают в афере кого-то из близких или знакомых клиента. Но пока идет расследование, что-то сказать трудно. Управляющая уверена, что злоумышленника обязательно «вычислят» и деньги будут возвращены банку. А вообще, как говорит управляющая, - данная ситуация - случай довольно редкий. За операциями клиентов банка ведется видеонаблюдение и фотографирование, везде очень строгий контроль.

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22