Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



Оттого, что мы молчим

Ссылаясь на повышение цен на горюче-смазочные материалы, электроэнергию, молокозаводы пытаются компенсировать свои дополнительные расходы путем снижения закупочной цены на сельскохозяйственную продукцию. Предлагаемая в настоящее время молокозаводами цена за 1 литр молока — 1,5 грн. — губительна для производителей молока, ставит под угрозу само существование молочного животноводства. Закупленное на ферме молоко по цене 1,5 грн. за литр базисной жирности 3,4% после переработки продается в магазине дороже, более чем в три раза, при более низком содержании жира.
Принимая во внимание большую питательную ценность молока, возможно его реализовывать на рынках по цене, которая бы обеспечивала покрытие затрат на его производство. Реальная цена качественного молока не может быть ниже 3 грн. за 1 литр. Если учесть, что на производство литра молока необходимо 1,3 кормовых единицы по минимальной цене 0,90 грн., что удельный вес кормов в себестоимости молока 50% и уровень рентабельности — 30%, то цена закупки молока должна составить 3,04 грн. за литр.
Областной совет сельскохозяйственных производителей обеспокоен ситуацией на молочном рынке. Областная государственная администрация и областной совет оказывают содействие развитию отрасли животноводства, выделяют бюджетные средства на ее поддержку. В области начата работа по организации молокоприемных пунктов, реконструкции молочнотоварных ферм.
Самые низкие закупочные цены (за тонну молока) у Марковского (1678 гривен), Луганского (1660) и Свердловского (1655) молокозаводов. В среднем по области молоко у населения закупалось по 1826 гривен за тонну. Снижения по отношению к каждому предыдущему месяцу таковы — 133, 100, 76 гривен за тонну. Это привело к уменьшению объемов производства молока в частном секторе и может повлечь за собой сокращение поголовья коров. Но это не беспокоит переработчиков молока нашей области. В то же время предприятия, расположенные за пределами области, не сбавляют темпов закупки молока в нашем регионе, постоянно заинтересовывают наших сдатчиков молока в сотрудничестве с ними. Так, Купянский молокозавод установил охладители молока в пяти агроформированиях Сватовского, в трех — Белокуракинского и Новопсковского районов, проводит доплаты за жироединицы, своевременно выплачивает дотации. Уровень цен, по которым перерабатывающие предприятия Харьковской и Донецкой областей закупают молоко у населения, колеблется от 1,70 до 1,85 грн. за кг, у сельхозпредприятий — от 2,10 до 2,50 грн.
При закупке молока жирностью не ниже 3,6% (а в ряде хозяйств она составляет более 4%) по цене за литр 1,50 грн. фирма «Станица» (г. Луганск) реализует в рознице молоко жирностью 3,2% по цене 4,82 грн. за 1 литр, а обезжиренный кефир — по цене 4,48 грн. за литр.
Совет сельхозтоваропроизводителей предлагает не доводить ситуацию на селе до критического уровня. Обращаемся к производителям молока и его переработчикам с призывом способствовать сохранению отрасли молочного скотоводства в области, установив для этого базовую закупочную цену на молоко первого сорта, которая бы обеспечивала рентабельное производство молока, а, значит, заинтересовывала селян в содержании коров и действовала на протяжении всего года. Обязательным является заключение договоров на поставку молока с каждым агроформированием и молокосдатчиком.
Областной совет и облгосадминистрация всячески помогают средствами из местного бюджета развитию отрасли. Государство также в целом не остается в стороне. В прошлом году оказана государственная поддержка за увеличение дойного стада в хозяйствах области в сумме почти миллион гривен. В этом году предполагается увеличение бюджетной дотации на производство продукции животноводства.
Молочное животноводство — одно из перспективных направлений развития сельского хозяйства. При системном подходе и использовании современных технологий — это высокорентабельный, динамично развивающийся аграрный бизнес с большой социальной ответственностью.

Алексей БОРЗИЛО,
председатель союза товаропроизводителей Сватовского района.

Обсудить статью в форуме

Учитель! Слово ж бо яке...

Золотою казкою, котра навічно причарувала його серце, була школа і всі її проблеми. Допитливий погляд дитячих оченят, гамір шкільних коридорів, різноманітний світ дитячих захоплень, постійна турбота про гармонійний розвиток кожної особистості, про створення необхідного психологічного клімату в педколективі — ось далеко не повний перелік справ, якими жив незмінний директор Нижньодуванської СШ Микола Дмитрович Горбас. Саме світлій пам’яті талановитої Людини, Вчителя, Директора присвячую ці рядки.

Про його дитинство мені відомо лише те, що зростав і навчався у Софіївці, виховували його дідусь і бабуся. Коли ж прибув у Верхню Дуванку, то вже мав вищу педагогічну освіту і був призначений директором школи. Тяжкими були ті роки. Скрізь панувала розруха, та вже восени школа привітно зустріла діточок. Про все було подбає молодий директор: про чистоту і затишок класних кімнат, шкільні меблі, підручники, паливо і, навіть, харчування школярів. Хоч якими лютими були морози, та школа зустрічала нас теплом. Діточок було багато. Класи були переповнені, бо з Раєвки, Каменівки, Лебедівки, Веселого тягнулися до храму науки чималенькі юрби дітлахів. Директорові вдалося створити колектив однодумців, і тому ми постійно відчували не тільки вимогливість і суворість, а й тепло, турботу та доброзичливість учителів. Теплу згадку про Конюхову Т.П., Паюнову Т.І., Ільїнську М.Д., Горбас Л.С., Ананченко Л.К., Бондаренка І.О. та інших учителів ми понесли з собою у широкий світ життя, завдячуючи рідній школі як за грунтовні знання, так і за турботу та ласку.
І якщо з тих вихрастих хлопчаків та дівчат виросли вчителі, лікарі, льотчики, танкісти, моряки, хлібороби, то все це — результат наполегливої праці наших вчителів. Недарма кажуть, що результат учительської праці видно через багато років. Учитель, як умілий садівник, довго й терпляче доглядає кожного учня, немов деревце, щоб потім отримати результат. Засівай, а що вже зійде, видно буде через багато років. Так і Микола Дмитрович сіяв добре, розумне, вічне... І до тепер залишилися в людях оті посіяні зерна мудрості і доброти, за які вони вдячні мудрому сіячу.
Горбас М.Д. був помітною фігурою в селі. До його думки прислухалися, йому вірили, його поважали і діти, і статечні чоловіки, і солдатські вдови. Тому дуже сумували дуванчани, коли Миколі Дмитровичу запропонували очолити Нижньодуванський районний відділ освіти, хоч розуміли, що така людина здатна зробити більше, а тому щиро зичили йому успіхів. Обіймаючи посаду заврайвно, постійно дбав про кадри, а тому всі колишні його учні, які отримали професію вчителя, незабаром опинилися у складі освітян Нижньодуванського району, в тому числі і я отримала посаду старшої вожатої Нижньодуванської СШ. А потім директором цієї ж школи прийшов працювати Горбас М.Д. Добре знаючи його, я ще довго відчувала себе ученицею. Микола Дмитрович, очевидно, розумів це і мудро та непомітно допомагав мені.
З висоти прожитих років розумію, яку титанічну вагу взяв на свої плечі М.Д. Горбас. В ті часи в школах було виробниче навчання, діяли табір праці та відпочинку, виробнича бригада, велась навчально-дослідницька робота, проводились фестивалі художньої самодіяльності і т. і. Звичайно, одній людині зробити це не під силу, та виручали організаторські здібності директора. Він уміло розподілив обов’язки між членами колективу і постійно контролював виконання цих обов’язків. Наприклад, завуч Марія Іванівна Медведєва успішно розв’язувала всі питання навчально-виховного процесу, Ангеліна Іванівна Ржевська (учитель-новатор) — була організатором профспілкової роботи, Борис Володимирович Соболь — був досвідченим керівником виробничого навчання, ентузіастом технічного оснащення, Ключ Марія Федорівна і Семенова Марія Василівна — організатори навчально-дослідницької роботи і т.д.
Не залишалась поза увагою директора і робота учнівських організацій. Дуже відповідально ставився він до роботи з активом, підтримував авторитет активістів. Всі любили голову ради Валю Винокурову, голову учкому Павла Скорохода, комсорга Леоніда Гречаника. Активними учасниками художньої самодіяльності були: Верцун Л., Гречаник Л., Ляшов Є., Бабика В., Кириченко Л., Паюнова А., Косенко Л., Каюк А., Ніколаева В., Губаєва С. та ін. Дякуючи їм, наша школа займала перші місця в змаганнях по туризму, спорту, художній самодіяльності.
Коли я стала директором Верхньодуванської восьмирічки, то знову пішла по науку до Миколи Дмитровича. Він ніколи й нікому не відмовляв у допомозі, хоч у самого в той час додалося роботи: школа перейшла на кабінетну систему, стала центром методичної роботи Нижньодуванського крила... Коли замислюсь, у чому ж секрет успіху його роботи, то приходжу до висновку, що він мав неабиякий талант педагога та організатора, в ньому органічно поєднувалась величезна працьовитість, вимогливість до себе і до інших, а за всім цим були — велика душевна теплота та щирість. Серце його горіло любов’ю до дітей, і нею він ділився з ними, був розумним вихователем, але умів бути і суворим, вимогливим, коли цього вимагало діло, був тактовним. Ніхто з учителів, з ким працював Микола Дмитрович, не може сказати, що його образили чи принизили його гідність. Вимагав роботу до сьомого поту — так; принижував або ображав — ніколи! Вчителі району завжди уважно слухали його виступи на нарадах. В них директор Нижньодуванської СШ з болем говорив про проблеми школи, ділився планами їх розв’язання, але ніколи не картав своїх учителів, тільки зазначав, що вони розуміють поставленні завдання і будуть їх вирішувати; колектив працездатний і готовий до роботи. Інша справа, що потім в стінах школи буде детально проаналізовано досягнення кожного, можливо декому доведеться говорити і наодинці з директором. Але не буде ні образ, ні принижень. Таким був стиль його роботи. Тому й користувався повагою серед учителів і учнів. Коли настав час іти на пенсію, то залишив добре згуртований, цілеспрямований і працьовитий колектив.
Та сам він не зміг довго залишатися без улюбленої справи. Тому з великим задоволенням погодився працювати в Гончарівській СШ. Хоч був уже немолодий, але автобусом регулярно добирався до школи, де на нього чекали допитливі дитячі очі. Такою вже він був людиною — неспокійною, відданою до останнього улюбленій справі.
Звичайно, дуже багато важило й те, що всі ці роки поруч ішла вірна дружина, надійний друг і помічник — Любов Савелівна. Саме їй він завдячував розумінням, сімейним затишком, увагою. Вона уміло поєднувала роботу в школі з домашніми турботами.
Непомітно летіли роки, зростали власні діти, становились на ноги... Прикро лише те, що старіло подружжя, поступово втрачав здоров’я Микола Дмитрович. Хоч боровся до останнього за життя, та настав невгамовний час іти у вічність. Завмерли з горя серця рідних і близьких, і всіх тих, з ким поруч ішов усі ці роки Горбас Микола Дмитрович, від страшної звістки. Гірко, тяжко усвідомлювати, що він уже не з нами. Ми, його колишні учні й колеги, пам’ятаємо його й шануємо за щире серце, світлий розум, самовідданість у роботі.
І насамкінець хочеться сказати Миколі Дмитровичу безсмертними рядками Великого Кобзаря:
„Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди,
Доки сонце в небі сяє, тебе не забудуть”.


Валентина ЯНГОЛЕНКО,
ветеран педагогічної праці, с. Верхня Дуванка.

Обсудить статью в форуме

Электричество — это опасно

Невыполнение элементарных правил техники безопасности, беспечность в обращении с электрическими установками может привести к трагическим последствиям.
Поэтому необходимо постоянно выполнять требования инструкций по эксплуатации электроприборов и электроустановок, объяснять детям об их опасности. Обращайте особое внимание на состояние электроприборов, не допускайте их эксплуатации в случаях повреждения изоляции, касания токоведущих элементов электроприборов газовых, водяных, тепловых, канализационных труб и других токопроводящих сооружений. Это очень опасно для жизни!
Находясь на улице, обращайте особое внимание на состояние воздушных линий, от которых вы получаете электроэнергию, особенно после стихийных явлений (ветра, гололеда, дождя, снегопада). Обнаружив оборванные, провисшие или касающиеся токопроводящие элементы опор и других сооружений, провода, открытые или поврежденные двери трансформаторных подстанций, электрощитовых, и о всех других неполадках в электрических сетях немедленно сообщите дежурному диспетчеру района электрических сетей по телефону (диспетчерская служба района электрических сетей работает круглосуточно).
Для предупреждения людей об опасности поражения электрическим током на наружных частях электроустановок вывешиваются плакаты «Осторожно: электрическое напряжение» (это знак в виде треугольника с черной каймой, на желтом фоне которого нанесена черная стрела), «Стой, напряжение», «Испытание, опасно для жизни», «Не влезай — убьет».
Категорически запрещается:
  • - открывать двери электрощитовых и трансформаторных подстанций, проникать вовнутрь их, производить действия с коммутационными аппаратами, прикасаться к металлическим частям электроаппаратов;
  • - прикасаться или подходить близко к оборванным проводам воздушных линий електропередачи (для ВЛ-6-10-35 кВ запрещается приближаться к месту замыкания на землю на расстояние менее 8 метров);
  • - делать на провода набросы, влезать на деревья, вросшие в провода;
  • - влезать на опоры воздушных линий, трансформаторные подстанции;
  • - устраивать в охранных зонах воздушных линий электропередач спортивные площадки, стоянки машин и механизмов;
  • - складировать под проводами корма, удобрения, солому и другие материалы, разводить огонь;
  • - проводить без согласования земляные работы на глубину более 0,45 м, а также планировку грунта;
  • - самовольно производить работы на воздушных линиях и в трансформаторных подстанциях;
  • - возводить без согласования в охранных зонах воздушных линий и трансформаторных подстанций здания и сооружения (охранная зона для воздушных линий представляет собой земельный участок и воздушное пространство, ограниченные вертикальными плоскостями, которые удалены по обе стороны от крайних проводов и составляют при напряжении: до 1 кВ — 2 метра, до 20 кВ — 10 метров, 35 кВ — 15 метров, 110 кВ — 20 метров).
    Охранная зона для трансформаторных подстанций и распределительных пунктов должна находиться на расстоянии 3 м от ограждения или сооружения, для подземных кабельных линий охранная зона составляет по 1 метру от крайних кабелей в каждую сторону;
  • - производить без согласования в охранных зонах воздушных линий работы с грузоподъемными машинами, механизмами и другими высокогабаритными приспособлениями;
  • - пользоваться поврежденными выключателями, розетками, вилками, кнопками электрических звонков с разбитыми крышками, а также бытовыми приборами с оголенными или обугленными проводами.
    Если человек попал под действие электротока, не притрагивайтесь к нему голыми руками, необходимо быстро отключить электроустановку, провод напряжением до 1000 В можно перерубить топором, лопатой с деревянными сухими ручками, оттянуть пострадавшего за сухую одежду, немедленно сообщить диспетчеру РЭС, вызвать «скорую помощь».
    Человека, пораженного электрическим током, можно спасти, если правильно, а главное быстро, оказать ему первую помощь. До прибытия врача «скорой помощи», если у пострадавшего отсутствует сознание, дыхание, пульс, необходимо немедленно приступить к принятию мер по восстановлению жизненных функций (непрямой массаж сердца, искусственное дыхание).

    Администрация Лисичанского филиала ООО «Луганское энергетическое объединение».
  • Обсудить статью в форуме


    Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

    Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22