Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



Своєчасне перерахування страхових внесків — гарантія своєчасної допомоги постраждалим на виробництві

Пройшло вже більше семи років, як в Україні був створений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. За допомогою коштів Фонду вирішуються такі важливі завдання, як відновлення здоров’я і працездатність постраждалих на виробництві, проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, на запобігання нещасних випадків на виробництві, профзахворювань і інших випадків загрози здоров’ю застрахованих осіб.
Виконання вказаних завдань потребує значних грошових коштів, які формуються за рахунок страхових внесків. Своєчасне і повне перерахування страхових внесків гарантує своєчасну допомогу всім постраждалим на виробництві та сім’ям загиблих на виробництві. На сьогоднішній день у Фонді СНВ України в Сватівському та Троїцькому районах перебуває на обліку 1051 юридична і фізична особа.
Багато роботодавців з усією відповідальністю підходять до питання сплати страхових внесків до Фонду СНВ, здійснюючи тим самим гуманне ставлення до людей, що постраждали на виробництві. Серед таких працедавців, які у встановлені терміни і в повному обсязі перераховують внески до Фонду СНВ: дистанція колії, відокремлений підрозділ моторвагонне депо Сватове, центр поштового зв’язку №6, ЗАТ „Сватівська олія”, ВАТ „Луганськгаз”, ППАФ „Злагода”, агрофірма „Лан”, агрофірма „Слобожанська” та інші підприємства і приватні підприємці.
Відділення Фонду СНВ проводить соціальні виплати 153 особам, що постраждали на виробництві та членам їх сімей. Їм щомісячно виплачується біля 48,3 тис. грн. страхових коштів. Окрім страхових виплат проводиться велика робота по відновленню здоров’я та працездатності громадян, що постраждали на виробництві, надається медико-соціальна допомога, яка включає забезпечення протезно-ортопедичними виробами, медикаментами, інвалідними колясками, автомобілями, медичний догляд. Належна увага приділяється санаторно-курортному лікуванню постраждалих на виробництві.
Останнім часом фінансова ситуація дещо ускладнилася. Серйозно позначається на роботі Фонду заборгованість підприємств по виплаті заробітної плати, яка спричиняє несплату страхових внесків. На сьогодні заборгованість по страхових внесках складає 112,3 тис. грн., з них 43,2 тис. грн. — поточна заборгованість, 15,9 тис. грн. — заборгованість, пов’язана з невчасною виплатою заробітної плати, 53,1 тис. грн. — недоїмка, що становить 47,3% від загальної суми несплачених платежів.
На жаль не всі керівники підприємств сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків. Вирішуючи поточні завдання, вони забувають про інвалідів, які постраждали на виробництві і яким необхідно отримувати соціальні виплати. На сьогодні 18 страхувальників мають борги перед Фондом: державне підприємство „Сватівське лісомисливське господарство”, Сватівський ЕР „Теплокомуненерго”, філія „Сватівський райавтодор”, філія „Луганськоблпаливо”, відокремлений підрозділ ”Сватівський департамент ТОВ „Луганськвода”, ППАФ „Кармазинівська” та інші.
Відділеням Фонду СНВ проводиться відповідна робота з керівниками та головними бухгалтерами підпри-ємств. Питання наповнення прибуткової частини Фонду, питання сплати всіма страхувальниками в повному обсязі платежів стоїть дуже гостро і актуально. Фахівці Фонду СНВ стурбовані позицією керівників, які піклуються тільки про прибуток, забуваючи про своїх працівників, — тих хто створював цей прибуток і постраждав на виробництві.

Т.П. КРИКУН,
головний спеціаліст збору внесків та реєстрації страхувальників по Сватівському району.

Обсудить статью в форуме



Ініціатива, котра варта уваги

Питання розрахунку керівників агроформувань з власниками паїв є дуже важливим і актуальним. Отримуючи “на пай” продукцію, селянин має можливість і поліпшити матеріальне становище, яке ніяк не назвеш хорошим, і розвивати власне підсобне господарство. Він бачить у такому разі сенс у співпраці з власником паїв, намагається краще працювати, аби “пай” був вагомішим. І навпаки, якщо керівники не розраховуються з пайовиками, довіра і до них, і до господарства, і до самої системи взаємин “господарство-пайовик” різко зменшується.
Не випадково ще у вересні голова райдержадміністрації В. Мормуль звернувся до керівників фермерських господарств, сільгосппідприємств району щодо підвищення орендної плати за земельні паї з 1,5% до розміру не менше 3%. Треба сказати, що певна частина керівників прореагувала на звернення і прагне до того, щоб орендна плата дійсно була не меншою за рівень 3%. Але є й такі, які, здається, не збираються досягати вказаного рівня. Зараз процес виплат “на пай” триває, і хотілося б сказати добрі слова на адресу керівництва фермерського господарства “Пролісок” (С. Ковальов). Як вже повідомлялось, тут добились найвищих результатів у районі відразу по декількох важливих показниках — по урожайності ранніх зернових культур, кукурудзи на зерно, соняшника. В господарстві ведеться робота по виплаті орендної плати “на пай” на рівні трьох відсотків, але крім того тут розроблено проект програми “Пайовик — головний партнер”. Гадаємо, з цим документом цікаво буде ознайомитись всім зацікавленим особам, тож пропонуємо його увазі читачів.

Проект програми «Пайовик — головний партнер»

Враховуючи недоліки, які склалися за час наших стосунків, розуміючи проблеми та матеріальну скруту, яке має місце на селі, СФГ «Пролісок» розробило проект програми «Пайовик — головний партнер», яку пропонує для розгляду та запровадження як головну стратегію своєї діяльності. Всі побажання та пропозиції будуть прийматися за телефонами: 3-49-07, 3-49-08 або за адресою: вул. Набережна-Водокачка, 9, реєструватися в «Журналі вхідної інформації побажань та замовлень пайовиків» та прийняті до розгляду.
1. Для покращення виконання своїх обов’язків по обробці земельних часток СФГ «Пролісок» зобов’язується:
— придбати 2 косарки, прес-підбирач, начіпні культиватори, додатково — трьохкорпусний плуг.
2. Зосередити техніку в місцях потреби та якнайшвидшого реагування на запит пайовика: тік (с. Рудівка), склад (с. Кругле).
3. Враховуючи ті обставини, що практично пенсіонери колгоспу втратили право наслідування соціальних зобов’язань колгоспів, вважати пенсіонерів-орендодавців пенсіонерами підприємства. По собівартості виписувати:
— 100 кг борошна на рік;
— зерновідходи;
— олію соняшникову — 20 л на рік.
4. Забезпечити організацію корпоративних заходів, а саме: святкові столи та концерти для пайовиків в селах Андріївка, Рудівка, Кругле на Новий рік, в День працівників сільського господарства, в День села, 9 Травня, а також — подарунки дітям пайовиків на Новий рік та ветеранам війни до святкування Дня Перемоги.
5. Ввести до штатного розкладу СФГ «Пролісок» посаду фахівця по взаємодії з пайовиками.
6. Створити оперативно спрощений інформаційний простір.
7. Кожен пайовик має право на обов’язкові послуги:
— 10 % знижку на продукти харчування в магазині «Олександр» на ритуальні послуги, для проведення весіль, ювілеїв, днів народження, проводів в армію. Звертатися: м-н «Олександр», вул. Стадіонна, 7, тел. 3-37-17;
— надання узгоджених ритуальних послуг;
— на оранку присадибної ділянки, за вирахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів та оплати праці механізатора;
а також на додаткові послуги:
— транспортні послуги (доставка вугілля, перевезення сіна);
— сівба ячменю;
— культивація присадибних ділянок;
— скошування та тюкування сіна.

«НС».

Обсудить статью в форуме



Есть такая профессия…

Мать на рынок уходила,
Дочке Лене говорила:
— Печку, Леночка, не тронь,
 Жжется, Леночка, огонь!
Только мать сошла с крылечка, 
Лена села перед печкой, 
В щелку красную глядит,
А в печи огонь гудит. 
Приоткрыла дверцу Лена —
Соскочил огонь с полена,
Перед печкой выжег пол,
Влез по скатерти на стол,
Побежал по стульям с треском, 
Вверх пополз по занавескам,
Стены дымом заволок,
Лижет пол и потолок…

Все мы с детства помним эти предостерегающие строки С.Я. Маршака, но во взрослой жизни почему-то забываем о бережном обращении с огнем. И тогда… горят лесные массивы и степи, придорожные посадки и поля, дачные поселки и жилые дома. При этом порой не исключены человеческие жертвы. Когда такое случается, и люди не могут справиться с огнем собственными силами, они обращаются в службу «01».
Чуть только — ночью или днем —
Дадут сигнал тревоги,
Лихой отряд бойцов с огнем
Несется по дороге…

В нашем селе живет человек такой отважной профессии. Это лейтенант пожарной охраны ДППЧ-54 Евгений Русан. И хотя Евгению совсем немного лет (7 декабря он будет отмечать свое тридцатилетие), «визитная карточка» его выглядит солидно: после окончания Гончаровской СШ — учеба в ПТУ-114, профессия хлебороба, служба в армии (военная специальность — водитель- механик танка 3 класса), после армии — комбайнер в родном совхозе «Учебный»; с 2001 г. работает в пожарной охране СГПЧ-37; в 2006 г. закончил Черкасский институт пожарной безопасности им. Героев Чернобыля; в настоящее время — начальник караула. Должность ответственная, обязанностей много. Необходимо не только обеспечивать боевую и профессиональную подготовку личного состава караула, следить за исправностью и правильной эксплуатацией пожарной техники, аккуратно и в полном объеме вести документы, но и заботиться о здоровье и нуждах, о морально-психологическом состоянии подчиненных, выезжать на пожары во главе караула. А пожаров в невероятно жаркую, сухую погоду августа было много. Высокая температура воздуха и порывы горячего ветра — благодатная почва, при которой любая искра становилась смертельно опасной не только для лесонасаждений, но и для населенных пунктов, расположенных рядом. А тут еще руководители агрофирм района «изобрели» варварский способ ликвидации стерни и валков соломы, остающихся после уборки зерновых — поджигать! Странно, что эти новоявленные господа, разъезжающие на новеньких «джипах» и показывающие «эффективные методы хозяйствования», не понимают, какой огромный вред они наносят нашей земле, природе в целом. Ведь кроме поля сгорает все, что попадается на пути огненной стихии. И пока власть будет «бороться» с этим бедствием телеграммами в адрес руководителей агрофирм, а экологические и правоохранительные службы не привлекут их к ответственности, на пульт связи службы «01» будут поступать тревожные сообщения, и будут спешить к месту трагедии пожарные подразделения, одно из которых будет возглавлять Евгений Русан…
По словам заместителя начальника СГПЧ-37 И.А. Борзило, лейтенант Русан замечаний по службе не имеет, честный, правдивый, служит примером высокой культуры, скромности, принимает активное участие в соревнованиях по пожарно-прикладному спорту в составе сборной команды МЧС области по силовому троеборью и занимает призовые места.
Сам Евгений считает, что достигнутыми успехами прежде всего обязан своей маме Лидии Яковлевне, которая, рано овдовев, не пала духом, а смогла в наше трудное время воспитать двух (у Евгения есть старший брат Сергей) прекрасных сыновей. А также Евгений Русан очень благодарен за понимание и поддержку руководителю Сватовского РО Потапенко А.А.
Есть такая профессия — пожарный спасатель… Ею овладевают люди храбрые, сильные, мужественные, выдержанные, дисциплинированные, готовые в любой момент оказать помощь населению при несчастных случаях, пожарах, стихийных бедствиях, способные не щадить своих сил при выполнении служебного долга. Таков он и есть — лейтенант Евгений Русан. Пожелаем ему успехов!

Лариса СЕМЕНЮТА,
депутат районного совета, с. Фомовка.

Обсудить статью в форуме



Якщо здоров’я втрачено

Травми на виробництві і професійні захворювання — прикрі явища і велике горе, бо вони призводять до непоправного — втрати здоров’я, а іноді й життя працівника. Разом з тим, в районі багато нещасних випадків на виробництві приховується. І нині актуальність проблеми полягає у тому, що потерпілі працівники не задумуються над тим, які наслідки можуть виникнути після одержання навіть незначної травми на роботі, оформленої як невиробничої. В Сватівському районі за 10 місяців поточного року потерпілими на виробництві стали 7 чоловік. Більша половина працівників зазнали травм при падінні. Варто відзначити, що серед причин, які найчастіше призводять до травм на роботі, є порушення трудової і виробничої дисципліни. Власне за 10 місяців 2008 року таких є 4 — це коли працівник порушує правила інструкції з охорони праці, працює без засобів захисту або з несправним інструментом чи у нетверезому стані тощо.
Зазвичай підприємці застраховують найманих працівників, а себе — ні. Але, на жаль, з ними також трапляються нещасні випадки на роботі — і тяжкі, і смертельні. І якщо людина смертельно травмувалася, але при цьому не є застрахована, — сім’я втрачає як годувальника, так і право на відшкодування збитків. Нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі і смертельні. Як правило тяжкі випадки не приховуються. Адже якщо, наприклад, людина отримала черепно-мозкову травму, втратила руку, її везуть у лікарню для надання меддопомоги. А коли працівники отримують легкі травми, багато з них, з цих травм, приховується і про них не повідомляють. Тому зараз спостерігається високий коефіцієнт тяжких нещасних випадків. Я вважаю, що люди, по-перше, самі повинні знати, що про своє здоров’я потрібно дбати і не завжди виконувати ту роботу, про яку говорить керівник. Тобто людина може відмовитися від виконання завдання, якщо існує загроза її життю або життю і здоров’ю оточуючих. І відповідно до закону, який на його боці, працівник за таку відмову не несе відповідальності. А по-друге, підчас працівники йдуть на поводі у керівництва, коли свідомо погоджуються на те, щоб приховувати нещасні випадки. З одного боку, це, насамперед, вина працівників, а з іншого боку — це незнання роботодавцями законодавства, особливо у приватному секторі. У підприємців формується думка: якщо стався нещасний випадок — це кримінал і краще його приховати, ніж розслідувати.
Аналіз виробничого травматизму показує, що для збереження здоров’я і життя працюючих не вимагається великих матеріальних затрат, а тільки виконання своїх обов’язків, починаючи від робітника і закінчуючи роботодавцем. Вирішення цих проблем можливе лише через впровадження на підприємстві системи управління охороною праці.
І наостанок хочу звернутись до роботодавців. Дбайте про охорону праці, тому що наш спільний обов’язок — забезпечити гідну та безпечну працю. Адже сьогодні вигідніше вкладати кошти в створення безпечних умов праці, ніж потім нести колосальні матеріальні витрати у вигляді штрафів, виплати допомоги сім’ям потерпілих, відновлення, ремонту пошкодженої техніки і обладнання.
Тому вчасно проведені профілактичні заходи не лише зекономлять чималі кошти страхувальників, а, головне, убережуть працюючих від травм і каліцтва. А значить вбережуть їхнє здоров’я і життя.

Сергій АНТЮХІН,
страховий експерт з охорони праці по Сватівському району відділення ВД Фонду СНВ України в Сватівському та Троїцькому районах.