Сайт города
СВАТОВО




"Новини Сватівщини" в интернете



Коли ж він був справжнім?

Відповідь жителям Чепигівки на запитання, чи правдою є те, що Просін дуже розхвалював Леніна і Єфремова
Читаючи „Вісник „Батьківщини”, не перестаєш дивуватися, наскільки цей „інформбюлетень” пронизаний якоюсь надзвичайною напругою по відношенню до всіх, хто не підтримує його „ідеолога”. Особливо „дістається” народному депутату О.С. Єфремову, депутату обласної ради Б.М. Корлякову, міському голові М.О. Шерстюку, голові районної ради Ю.М. Гавриленку, голові РДА В.В. Мормулю. Не зустрінеш і матеріалів, де б з піднесенням згадувався і вождь світового пролетаріату В.І. Ленін.
А був час, коли багатьох з сьогоднішніх „нелюбів” очільник сватівських бютівців В. Просін називав зовсім по-іншому. Ось лише окремі приклади, зафіксовані у друкованих виданнях.

Як В. Просін «благословив» О. Єфремова
„У квітні 1998 року на Сватівщині побував голова ОДА Олександр Сергійович Єфремов. Робочий візит голови облдержадміністрації став могутнім стимулом для керівників, трудових колективів у їх роботі.
Саме з благословення губернатора у червні 1998 року було розпочато будівництво приміщення школи мистецтв, а через два (!) місяці державна комісія прийняла цей об’єкт з оцінкою „відмінно”. Вчителі йшли у відпустки — нової школи ще не було, а прийшли на перший дзвінок — губернатор особисто розрізав стрічку на входинах до триповерхової красуні. Саме з благословення губернатора протягом липня-серпня 1998 року зусиллями 24-х агроформувань під керівництвом районного осередку Аграрної партії України без жодної бюджетної копійки було капітально відремонтовано вісім приміщень будинку для престарілих.
Саме з благословення губернатора втілено в життя програму „Газ-98”: протягом літа і осені було прокладено в районі 50 кілометрів газопроводів.
Саме з благословення губернатора у Сватівському районі вперше в Україні було проведено громадсько-політичну акцію „1998 рік на Сватівщині — рік культури!”, а 1 грудня вперше відзначено День працівників культури району, в якому, за розпорядженням губернатора, взяв участь начальник обласного управління культури, народний артист України М.В. Голубович.
Вже п’ять років відчуваю на собі потужну підзарядку губернаторською енергією. Красивим обіцянкам Олександр Сергійович не вірить, а тільки — зробленому”.

(Володимир Просін, голова райдержадміністрації: «Він вірить не сказаному, а зробленому») («Наша газета», 8 квітня 2003 р.)


«Хто дав їм право паплюжити ім’я Леніна, думку Леніна?
Квітневий номер «Коммуниста» (з блокнота журналіста)»
У квітні 1990 року під такою назвою в газеті „Новини Сватівщини” була надрукована стаття В. Просіна. Коли читаєш її, бачиш, що написав „переконаний ленінець”, який всіма помислами підтримує ідеї Ілліча і готовий боротися з тими, хто намагається спотворити вчення Леніна.
Відзначаючи позитивні зміни у публікаціях „Коммуниста”, автор наводить один приклад своєї „непохитної” вірності ленінізму.
„На початку квітня у службових справах довелося приїхати до Києва. Одного разу, повертаючись з видавництва „Радянська Україна” в готель „Москва”, на хвилинку затримався в підземному переході на площі Жовтневої революції. Мою увагу привернула чималенька купка людей, яка оточила енергійного промовця. Рвучко розмахуючи самвидавівською газеткою, оратор надзвичайно емоційно вигукував лайливі словосполучення на адресу... Володимира Ілліча. Чого він тільки не городив, у яких тільки гріхах не звинувачував вождя світового пролетаріату.
Відверто кажучи, я попервах оторопів: що ж це воно діється? Найбільше вразило те, що десятки людей, моїх співвітчизників, спокійно, навіть як мені здалося, з певною зацікавленістю слухали отого політичного, вибачаюсь на слові, пройдисвіта. Правда, кілька чоловік пробували заперечити, але члени „команди” заповзятливого оратора-плюраліста не давали їм навіть слова вимовити.
Хто дав їм право паплюжити ім’я Леніна, думку Леніна? Хто дав право так безсоромно і безбожно перекручувати ленінське вчення? Можливо, і я в цьому винний? Колись же довелося бути свідком, як кооператори розклали на постаменті пам’ятника Леніну у Нижній Дуванці взуття для продажу, а в газеті про це ж не написав...
І ще багато про що подумалося, поки піднімався по східцях, залишаючи підземний перехід.
А коли вийшов на площу Жовтневої революції, відразу ж кинувся у вічі яскраво освітлений променями потужних прожекторів величезний пам’ятник — Володимир Ілліч зі спрямованою у майбутнє правицею в оточенні озброєних солдатів революції.
Яскраві промені потужних прожекторів не в змозі освітити навіть ті підземні переходи, що знаходяться на столичній площі Жовтневої революції. Тут потрібне інше світило, яке б випромінювало, а не дзеркально відображало світло ленінського вчення. Чомусь саме про це подумалося, коли прочитав останню сторінку квітневого номера журналу „Коммунист”.

В. Просін, м. Сватове”.

Обсудить статью в форуме



Перспектива — цифровое телевидение

Сватовская районная телерадиокомпания Районное коммунальное предприятие “Сватовская районная телерадиокомпания” — это сравнительно небольшой коллектив, но значимость его в духовной жизни района — весьма высока. Генеральный директор А. Хомутов, главный редактор радио П. Кущ, главный инженер В. Палянычко, старший оператор А. Ирха, а также главный бухгалтер Е. Кашура, водитель Н. Бондарев и техработница Л. Матвеева общими усилиями (каждый на своем месте) обеспечивают двукратный (в неделю) выход теле- и пятикратный — радиопередач. Об их уровне сватовчане могут судить самостоятельно, но, вне всякого сомнения, он достаточно высок.
В ближайших планах коллектива — переход на цифровое телевещание (соответствующее решение уже принято сессией райсовета), что улучшит качество изображения, увеличит количество телеканалов, даст возможность иметь собственный канал.

Кор. «НС».

Обсудить статью в форуме



Материнство — синонім людяності

Юбилярка Щербак Клавдия Игнатьевна 3 жовтня буреломного 1918 року у Сватовому в робітничій родині Гната Павловича та Ольги Кузьмівни Фоменків народилася донечка Клава, а згодом з’явилося ще двоє діточок — братик Василько та сестричка Галинка.
Коли Клава закінчила спершу семи-, а потім десятирічку, було велике бажання навчатися далі, але не було можливостей, бо сім’я жила бідно. Клавдія Гнатівна згадує: “Вижити в той час нам допомогла корова, бо отримані за молоко гроші йшли на хліб, і ми не голодували”. Невдовзі Клава пішла працювати. Спочатку, пройшовши конкурс, отримала роботу в “Заготзерні”, а потім — в депо, з яким пов’язане все подальше життя Клавдії Гнатівни та її родини. Там же в депо зустріла і свою долю. Лагідні риси красивого обличчя, мила сердечна усмішка, струнка легка постать зачарували молодого комсомольця Миколу, який повернувся з лав Радянської Армії. Та й Клава не була байдужою до вродливого, розумного та урівноваженого юнака, який полонив її серце.
Та розпочалася Велика Вітчизняна війна. Микола Михайлович був відряджений до Казахстану, а працівники депо, серед яких була і Клавдія Гнатівна, були евакуйовані у Куйбишев на трудовий фронт. В розлуці закохані перебували 4 місяці. За цей час Микола встиг вступити до лав КПРС, а Клава стати кандидатом у члени Компартії.
27 листопада 1942 року — вони знову разом, бо Микола знайшов її у Куйбишеві. В нелегкий час утворилася молода родина. Клавдія та Микола працювали заради та в ім’я Великої Перемоги. За самовіддану працю були нагороджені медалями. У 1943 році, після звільнення Сватового від німецько-фашистських загарбників, молода родина Щербаків повернулася додому відбудовувати рідне місто. Тут 27 листопада наступного року в родині народжується первісток — син Володимир. А незабаром прийшла і довгоочікувана Перемога.
Почалося післявоєнне відновлення країни, а разом з ним міцніла і розквітала родина Щербаків. Великим щастям для неї стало народження донечки Лариси. Але ж Володі, старшому сину, так хотілося мати братика, і згодом в родині з’явився другий син — Олександр. Коли постало питання вибору — їхати Миколі Михайловичу до Луганська чи працювати в Сватовому — вагань не було. Сім’я вирішила залишитися у рідному місті, бо в серцях молодих людей палав незгасний вогонь любові до рідного краю.
Дуже пам’ятним для героїні нашої розповіді видався 1953 рік. Разом з чоловіком вони отримали квартиру. З меблів були стіл, табуретка і ліжко. Але, як говорить Клавдія Гнатівна, відчували себе вони з чоловіком дуже щасливими. Цього ж року вона вступила до лав КПРС.
Працювати доводилось багато. Микола Михайлович був у депо начальником відділу кадрів, Клавдія Гнатівна — у колгоспі бригадиром городницької бригади, потім трудилась у відділі робітничого постачання. Але найголовніше — вона була берегинею роду, турботливою і ласкавою матір’ю.
Плинув час. Виростали діти. Кожен знайшов свій шлях у житті, кожен обрав собі професію по душі. Син, Володимир Миколайович, впродовж багатьох років працював начальником локомотивного депо у нашому місті, потім керував Ощадбанком. Зараз живе у місті Волноваха Донецької області. Він — почесний громадянин цього міста. Має прекрасну родину — дружину Наталію, дітей Володимира та Світлану, всі працюють “на залізниці”.
Олександр Миколайович трудиться у депо слюсарем. Також має двох дітей — сина Олександра і доньку Олену. Далеко за кордон закинула доля доньку Клавдії Гнатівни Ларису. Вона проживає у Канаді зі своїм чоловіком Володимиром та молодшим сином Денисом. Старший син Лариси, Володимир, живе у Дніпропетровську. Але душею донька завжди вдома.
Є вже у Клавдії Гнатівни і внуки (шестеро!) і правнучка!
Найбільшою втратою в житті для Клавдії Гнатівни стала смерть коханого чоловіка. Але вона знайшла в собі сили жити і продовжувати творити Добро.
Материнство — синонім людяності. Мати все готова віддати своїм дітям. Вклоняється світ таким Матерям, благословляє їх величні і світлі імена. Клавдія Гнатівна, крім того, що чудова мати, ще й прекрасна рукодільниця, вишивальниця. Її роботи завжди займали почесні місця на міських виставках.
А зовсім недавно Клавдія Гнатівна Щербак зустріла поважний ювілей, їй виповнилося 90 років. З цієї нагоди в центральній районній бібліотеці відбувся чудовий захід, де лунали і привітальні слова, і пісні, і вірші. Поздоровили ювілярку перший секретар райкому партії В. Принь, сини Володимир та Олександр, онучка Яна, відомий краєзнавець Г. Плющ, однопартієць Г. Легейда, директор бібліотеки Л. Принь та багато інших.
І треба сказати, що своєю працею, сумлінням, добропорядністю Клавдія Гнатівна цілком заслужила шану і повагу.

Кор. “НС”.

Обсудить статью в форуме



Депутат Кондратьєв звернувся від імені колективу райавтодору, а потім сказав, що не все від нього залежить

На початку 23 сесії районної ради 5 скликання голова районної ради Ю. Гавриленко повідомив, що від депутатів районної ради, котрі представляють Соціалістичну партію, Б. Надолі і О. Минки, надійшла заява про вихід з фракції, яку вони утворювали разом з представниками БЮТу, та про створення власної фракції у райраді. Отож згідно законодавства вважається, що така фракція утворена.
Після розгляду депутатських запитів депутати перейшли до розгляду питань порядку денного.
У зв’язку з виділенням району додаткової дотації з державного бюджету у сумі 558,7 тис. грн. на забезпечення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ у зв’язку з наближенням запровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів у повному обсязі згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України було затверджено помісячний розподіл додаткової дотації з державного бюджету на забезпечення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ, а також затверджено помісячний розподіл додаткової дотації з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів у сумі 137,1 тис. грн. і внесено зміни до районного бюджету на поточний рік (в цих питаннях інформував начальник фінансового управління А. Бутко).
Було розглянуто питання “Про хід виконання районної програми “Реалізація державної політики стосовно сім’ї, дітей і молоді, гендерної рівності в Сватівському районі на 2007-2010 роки” (С. Пономарьова, начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту). Як відзначалось, реалізація програми має надзвичайно важливе значення і взагалі, і для нашого району зокрема. В районі станом на 1 жовтня в нинішньому році народилося 216 дітей, в той же час померло 635 громадян. Молоді віком до 18 років нараховується 7180 чоловік. При відділі у справах сім’ї, молоді та спорту створено дорадчий орган для роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах. В рамках виконання Програми проводились районна сімейна естафета “Зігрій любов’ю дитину”, захід, присвячений річниці виведення військ з Афганістану, спартакіада, проводи юнаків до армії, фестиваль родинної творчості та ін.
Про те, як виконується районна програма протидії захворювання на туберкульоз та про затвердження районної програми “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року доповів головний лікар РТМО Д. Вінтоняк. Туберкульоз нині “наступає” в усій країні. Кількість хворих зростає. Якщо у третьому кварталі минулого року в нашому районі їх перебувало на обліку 150 чоловік, то через рік — 202. Потребує значного поліпшення матеріально-технічна база протитуберкульозного диспансеру, чималою проблемою є організація людей для проведення профілактичних оглядів. У цьому відношенні повинні провести належну роботу голови територіальних громад, що й знайшло відображення у прийнятому на сесії рішенні.
Враховуючи клопотання відділу освіти, депутатами було погоджено кандидатуру І. Білоцерківської на призначення директором Мілуватської загальноосвітньої школи.
На сесії було також заслухано звіт постійної комісії районної ради з питань комунальної власності, промислової політики, підприємництва, екології і житлово-комунального господарства, внесено зміни до кошторису відділу освіти, підтримано рекомендації Регіональної наради щодо впровадження цифрового телебачення, прийнято рішення про виділення коштів для ремонту музею та ЦРБ, а також на будівництво і корегування проектної документації підвідного газопроводу до с. Містки, внесено зміни до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, внесено зміни до кошторису районної ради, введено до складу президії районної ради Б. Надолю як керівника фракції соціалістів, розглянуто ряд інших питань.
Коли розгляд питань порядку денного наближався до завершення слова попрохав депутат В. Кондратьєв, колишній керівник райавтодору, який зачитав звернення. Віктор Олексійович сказав, що виступає від імені колективу автодору, і повідомив, що в колективі відбулось розширене засідання профспілкового комітету, на якому було обговорено звернення депутата міськради І. Сінькова. Основний момент виступу Кондратьєва — вулицю Розумного асфальтувало підприємство з Кремінної, а не райавтодор, тому він прохає дати відповідь щодо використання коштів для будівництва асфальтованого покриття на вулицях Сасова і Розумного. Треба сказати, що виступ недавнього керівника автодору (а нині заступника керівника) був сприйнятий депутатами з обуренням, адже всі добре розуміють, чиїх рук ця справа — звернення та інші дописи. Звернення Кондратьєва було прийнято до відома, а також прийнято рішення про створення депутатської комісії за участю представників різних служб, яка б поглянула на стан справ в автодорі, де не один працівник за останній час звільнився з роботи, де працівники відправляються у неоплачувані відпустки, де відбуваються й інші процеси.
На запитання, чи дійсно виступає за своїм бажанням, Віктор Олексійович відповів: його дійсно образило, що роботи по асфальтуванню було довірено кремінянам, а ще додав — не все, мовляв, від нього залежить.

Кор. «НС».

Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22