Сайт города
СВАТОВО




"Новини СватІвщини" в интернете



Здравствуй, читатель!

Дорогие сватовчане! Вместе с вами сегодня мы отправляемся в новый путь — сквозь трудовые будни и праздники, сквозь неудачи и победы, сквозь огорчения и радости по дорогам родного края, чтобы показывать жизнь земляков, рассказывать об интересных (и не совсем) событиях, происходящих в районе, чтобы отстаивать правду, бороться со злом, доносить до вас правдивую информацию о жизни Сватовщины.
В наступившем году всех нас, безусловно, ожидает немало событий. О них вы обязательно прочитаете на страницах “НС”. Журналисты районки настроены вести поиск новых путей подачи материалов, находить непроторенные пути на журналистских тропах, делать газету более содержательной и интересной.
Надеемся, что в этом нам поможете и вы, наши верные ценители, почитатели и критики. Мы не только на это надеемся, но и уверены в этом.
Поздравляя вас, дорогие читатели, с праздниками, желаем тепла сердец, хорошего душевного состояния и верности районной газете «Новини Сватівщини»!

Коллектив «НС».

Обсудить статью в форуме



Привет, с Новым годом, приходит Новый год к нам
И можно свободно пожелать чего угодно…

Новорічне свято — це завжди радість, надії, сподівання, віра в усе краще. Аби подарувати таку радість та надію, керівники району напередодні свята побували зі святковим візитом в установах, аби промовити слова добрих побажань, вручити новорічні подарунки.
Першою такою установою стало районне територіальне медичне об’єднання. Тут у дитячому відділенні перебувало на той час 20 дітей. Саме до них і прибули голова районної ради Ю. Гавриленко, перший заступник голови райдержадміністрації Л. Русанова, заступник голови райради Т. Бервено, міський голова М. Шерстюк, заступник голови райдержадміністрації В. Честних.
Було тепле спілкування, поздоровчі слова і, звичайно, подарунки, яким дітвора була надзвичайно рада. Зі словами подяки звернулись до гостей головний лікар РТМО Д. Вінтоняк, завідуюча дитячим відділенням лікарні Н. Чередниченко. Свято в дитячому будинку Надія м. Сватове
Після цього поважні гості побували у будинку-інтернаті «Надія». У дітей в цей день було справжнє свято, і вони старанно готувались до нього — запропонували цікаву концертну програму, де були і пісні, і вірші, і ігри, і хороводи. Разом з керівниками району в гості до вихованців будинку-інтернату прибули і шефи, які також були не з порожніми руками, — подарували пральну машину і лінолеум для підлоги.
Наступним закладом, куди районне керівництво (тут до всіх приєднався і заступник голови РДА Г. Поляков) прибуло з новорічними вітаннями, став будинок-інтернат для людей похилого віку. Старенькі люди з великою радістю сприйняли поздоровлення. Вони були дуже вдячні за увагу та турботу про них.
Звичайно, будь-яке новорічне свято не обходиться без ялинки. Вона, можна сказати, — символ Нового року. Цього року свято відкриття новорічної ялинки для дітей проходило в Народному домі “Сватова Лучка”. Пройшло воно весело, динамічно, з великою кількістю подарунків, що були вручені дітлахам.
Свято ж новорічної ялинки для дорослих пройшло ввечері 31 грудня.
З привітаннями і добрими побажаннями виступили голова райради Ю. Гавриленко, голова райдержадміністрації В. Мормуль, мер міста М. Шерстюк. Було вручено багато подарунків і нагород. Серед відзначених — молоді батьки і сімейні пари, кращі територіальні громади, кращі трудові колективи, ті, хто найбільш відзначився у праці та при підготовці до Нового року.

Кор. «НС».

Обсудить статью в форуме



«У майбутнє - разом!»

Світ, де присутня Божа благодать, де не порушений творчий задум Природи, однаково прекрасний у будь-якому прояві: чи то гори або степи, чи то ріки або моря. І тільки від діяльності людей залежить, чи зможе встояти ранима краса й тендітна природна рівновага під натиском урбанізації й деградації у людства почуття єдності зі світобудовою.

Наталья Разумная - журналист из Сватово Ці думки не нові й не оригінальні. Але, чомусь, далеко не всі до них прислухаються. А варто було б. Нехай не заради самої Природи, але заради своїх нащадків, яким теж захочеться колись пройтися босоніж по ранковій кришталевій росі, замружитися від яскравих променів світанкового сонця, доторкнутися до ніжності молодих листочків і прокричати небу: «Який прекрасний цей світ!»
Українська журналістка Марічка Крижанівська ініціювала чудовий проект: медіа-ліс. Суть ідеї: спільно висаджувати молоді деревця на окремо відведеній території в заповідному лісі. До участі в цьому проекті були запрошені небайдужі до долі планети Земля українські журналісти, школярі й працівники лісу Польщі й України.

Будуємо спільно загальний європейський будинок
Колишнє село Ломна. Воно жило майже на порозі неба, високо в горах. Але нині від нього залишилися тільки фруктові дерева. Чим не символічне місце для відкриття екологічного проекту?
Разом з українськими представниками ЗМІ, учасниками журналістських майстерень «Блакитний Сян, медіа-ліс і зона Шенген», керівництвом Фундації «Партнерство задля демократії» до участі в акції залучаються керівники регіональної дирекції державних лісів та екологічних організацій Польщі, офіційні представники місцевої й регіональної влади, митної служби, священнослужителі. Як відзначила одна з виступаючих, присутність такого високоповажного товариства, а, особливо, журналістів і дітвори з України, - це найкращий доказ того, що медіа-ліс не тільки росте, а дійсно живе.
А консул США з питань преси й культури Сюзан Паркер Бернс відзначила:
- Медіа-ліс став символічним місцем єднання українського й польського народів. Це була мета, що ми ставили перед собою, організовуючи разом з Фундацією «Партнерство задля демократії» спільні польсько-українсько-американські проекти. Ця земля була свідком різних історичних подій. Їх треба пам’ятати, але над ними треба будувати мости злагоди й співробітництва.
Директор програм Фундації «Партнерство задля демократії», журналіст Польського Радіо Жешув Марек Цинкар означив роль і значення медіа-лісу так:
- Медіа-ліс був закладений в 2004 р. Це було способом запросити українців до спільної Європи. Відтоді політична ситуація в Україні дуже помітно змінилася, і наші програми показують, що українців уже особливо не треба просити йти до ЄС. Моя мрія - створити разом з українськими колегами такий медіа-ліс у Молдові. Демократія полягає у свободі, а ліс є символом свободи й чистоти.
Ця акція дійсно благословенна, тому що, за словами Ірини Кириченко, заступника директора програм Фонду, ще жодного разу в день її проведення не було несприятливої дощової погоди.

Висаджуємо дерева й виховуємо дітей також разом
Приємною для душі була прогулянка стежкою до медіа-лісу. Розкішні грибні сім’ї серед яскравого осіннього листу сприймалися як подяка землі за турботу про неї. А подякою для ЗМІ, які забезпечили участь своїх журналістів у програмі медіа-ліс, стало увічнення їхніх логотипів на дошці пошани. Розміщення 49 логотипів українських та польських ЗМІ було довірено найменшеньким учасникам акції.
А потім відбулося головне - ліс поповнився молодими деревцями. Треба було бачити, з яким ентузіазмом усі намагалися посадити «своє» дерево! Адже кожному хотілося мати причетність до такої гарної й символічної справи. Пишаюся, що також маю свій дубочок у польському медіа-лісі.
Зі Львівщини були вісім школярів, які приїхали спеціально для участі в медіа-акції. Як повідав Роман Натяга, делегація Нижинківської школи в Польщі — не вперше. Коли цього разу дітвору запросили поїхати за ближній кордон саджати дерева, бажаючих було багато - тому що це цікаво, за словами дітей. Сам Роман у Польщі був уперше, але певний досвід у висаджуванні дерев хлопчик має.
- Я б хотів приїхати згодом подивитися, якими виросли «мої» липа й вільха. Але не знаю, чи буде така можливість, - трохи зі смутком говорив він на завершення нашої коротенької розмови.
Бажання згодом приїхати до «свого» деревця й піднесеність моменту відчували всі ми. А тим часом спеціальна комісія із фахівців та журналістів двох країн дослідила стан медіа-лісу й уклала відповідний рапорт. У ньому значиться, що ліс досконалий, усі 2850 дерев 12 різних сортів, включаючи 120 новопосаджених, у гарному стані.
Один гектар і три акри лісу стали символом єднання зусиль дипломатів, членів уряду, представників виборної влади, журналістів, лісників, дітей.
Об’єднало їх у спільній справі ще одне.

І з’явиться святий гай
На галявині навколо новенької каплиці були висаджені шість «бенедиктинок», тобто деревець, вирощених з насіння, освяченого Папою Бенедиктом. Вони будуть тягтися до неба в компанії з історичним дубочком Папи Іоанна Павла II. Цей дубок має номер 115, він виріс із жолудя від дерева, освяченого попереднім Папою, і був посаджений торік у день освячення каплиці. Також Іоанном Павлом II були освячені церковні приналежності каплиці. Освячене Папою деревце було передане й українським лісникам.
Каплиця, як, власне, і сам медіа-ліс, перебуває поруч із частиною Війська Польського.
- Серед цих лісів всі ми зростаємо духовно, у тому числі українські й польські діти, які разом приїжджають у ці місця на канікули, разом відпочивають і вчаться жити у згоді один з одним і зі світом, - вважає майор Війська Польського, настоятель каплиці Владислав Кольцків. - Медіа-ліс живе й росте не тільки в природі, але й у свідомості людей. І в тім його основна цінність. Уже пройшла чутка, що тут з’явиться святий гай. Хай буде так! І нехай цей гай поєднує всіх, хто сюди приїздить, хто зростає разом з гаєм і медіа-лісом. Нехай зростає все гарне в людях!
За це піднімали ми цілющий чай з гірських трав, смакуючи чудовий куліш і смажені на вогні ковбаски. Про це співали польські народні музики й ансамбль української пісні, що приїхав на традиційне свято лісу.

У темно-синьому лісі, де чаклують легенди...
Того ж дня учасники журналістських майстерень побували на землях надлісництва Бірча, що включає 22 лісництва. У кожному з них від 1200 до 1600 гектарів, якими опікуються лісник та один-два його помічники. Живуть лісничі в службових або в приватних будинках. Якщо у власних будинках, тоді лісництво оплачує лісникам утримання житла. Вважається, що це вигідніше, ніж повністю утримувати застарілі господарства.
Місцеві лісники займаються лише еколого-просвітницькою діяльністю, а всі необхідні роботи виконують наймані приватні фірми. Найчастіше працюють у тих фірмах колишні лісники, які знають специфіку лісового господарства. Щороку заготовляють у лісництвах біля ста тисяч кубів дерева, це, переважно, ялиця, сосна, ялина, бук, черешня.
Під час екскурсії нам вдалося побачити жителів тамтешніх лісів - сарн. Попадалися на очі й залишки колишніх військових містечок і сіл, які зникли після операції «Вісла». Відверто кажучи, іноді виникало відчуття перебування в нереальному світі, де все тихо, розмірено, чинно. Не хотілося порушувати спокійну тишу лісу, заколисаного голосом ріки Вир. Приємно й світло було на душі від відчуття своєї причетності до відтворення лісової краси.
Воістину, благословенний цей світ!

Наталія РОЗУМНА.

Обсудить статью в форуме