Сайт города
СВАТОВО




"Сватівські Відомості" в интернете



"ГАВРИЛЕНКО - ЦЕ НЕ ВСЯ РАЙРАДА"

заявив Мормуль, сподіваючись на свідомість депутатів...
Апаратна нарада райдержадміністрації, яка відбулася минулого понеділка, проходила, як і належить, під головуванням В.В. Мормуля. Розглядалися питання економічного розвитку району та питання розрахунку за паї. Все на нараді було, як завжди. Звіти керівників відділів, обговорення, пошук шляхів вирішення проблем. Єдине, що суттєво відрізнялося, так це - стиль ведення засідання. Завжди толерантного і виваженого В. Мормуля незвично було бачити рішучим і безапеляційним. І це відчулося відразу, коли він став з'ясовувати, хто і чому не з'явився на апаратну.
Відчувалося, що і звіт начальника відділу економіки Л. Ковальової голова райдержадміністрацГї уже встиг попередньо досконально вивчити. Бо час від часу Володимир Володимирович Мормуль зупиняв доповідачку, і як вчитель в школі, робив зауваження. Приміром, таке: „А чому ви кажете, що опалювальний сезон у нас почався 15-го? Ви ж знаєте, що він розпочався 22-го жовтня. І то тільки тому, що ми втрутилися в ситуацію та побували в області...".
Таким чином голова прозоро натякнув на неузгодженість роботи з Гавриленком та Шерстюком - керівниками місцевих органів самоуправління. А далі Володимир Володимирович не натякав, а казав відкритим текстом. Наприклад про те, що адміністрація задумала ефективно, з користю для району й міста використати найбільшу, тепер закриту, котельню на кв. Незалежності. Вирішено там збудувати басейн з тренажерною залою. Тим більше, що інфраструктура максимально дозволяє це зробити: там підведені газ, вода, є електропостачання. Існували певні домовленості з обласним керівництвом щодо передачі будівлі у користування районної громади. Лишалося лише „проголосувати" це питання на сесії районної ради (найближча - / грудня). Але Ю. Гавриленко не погодився навіть поставити це питання у порядок денний сесії. Та голова райдержадміністрації заявив, що не відступить назад, а тому буде звертатися до депутатів. „Гавриленко - це ще не вся райрада", - заявив Володимир Володимирович, і висловив впевненість, що депутати підтримають саме ті починання, котрі спрямовані на користь сватівчанам, незалежно від того, хто їх ініціюватиме.
У попередньому номері нашої газети Андрій Крюков у статті „Кому мешает Мормуль" передбачав ситуацію, коли і нинішній голова райдержадміністрації, як і попередній - Рибалко, перестане влаштовувати правічно-спадкове царство сватівсько-кумовського на-чальства. Молоді, думаючі, і головне, ті, які не хочуть ходити „на прив'язі", не підходять ні Гавриленкам, ні шерсткам, ні їм подібним. Бо якщо вони (оті вічно великі і могутні) топнули на кого-небудь ногою, а той хто-небудь, не звернувся калачиком - „не го-ди-ться ". Володимир Володимирович з запально-молодецькою впевненістю вірить, що депутати його підтримають. Побачимо. Не хочеться забігати вперед, та депутати наші звикли ходити за курсом, який визначають „руководящие и направляющие". Таких, що ходять у вільне плавання, дуже мало, бо переважна більшість боїться бурі. Хоча останнім часом навіть депутати стали задумуватися. То, можливо, знайдуться й такі, що оцінять позитивні намагання голови райдержадміністрації. А може, як завжди... піднімуть руки на команду: „Раз - два".
Впевнена, що не все з того, що говорив голова на апаратній, буде не до вподоби і багатьом керівникам сільгосппідприємств. В. Мормуль аргументовано доводить, що тваринництвом в районі просто не хочуть займатися. Копітка це праця і прибутки дає не такі швидкі, як зібраний урожай на полях. Хоча самі фермери не бідують. За словами голови райдержадміністрації, тільки за поточний сезон керівники придбали 14 „Джипів". І все б то теж нічого, нехай люди багатіють, нехай мандрують по Єгиптах, але голову непокоїть інше: частина з цих керівників забувають, що землю, на якій виростають „Джипи" і гроші для Єгипту, вони орендують у селян. А отож віддати плату за оренду - справа законна і свята. 25 господарств району розрахувалися зі своїми пайовиками. Але такі господарства, як «Прогрес-10» (О. Сліпець}, «Гнатівське» (С. Гнатенко], «Містки» (А. Семенов), «Мілуватська» (О. Куницький), «Дуванка» не поспішають розплатитися з людьми. Більш того, говорив на апаратній голова, що деякі земельні „магнати" орендують до 10 відсотків усієї землі Сватівщини, а отож за логікою вони мали б і думати про розвиток краю. Та патріотизм нині не модний. Дитсадок чи школа - то для них даремно витрачена копійка.
Піддав гострій критиці В. Мормуль і тих керівників, які видали своїм пайовикам зерно за завищеними цінами. Приміром, у СФГ „Дуванка" тонна зерна пайщикам коштувала 1 тис. 133 грн., у ТОВ ім. 8 Березня -1 тис. 111 грн., в ППА „Шанс" -1 тис. 023 грн., в СФГ Гнатівське" -1 тис. 089 грн. І це тоді, коли у "Кармазинівській" тонну зерна на пай видали селянам всього за 707 грн., у „Хортиці" - за 710 грн., в СФГ „Світанок" за 703 грн., а у СФГ „Батьківщина" - взагалі за 604 грн. Не важко порівняти ці цифри, аби зрозуміти ставлення орендаторів до людей.
Тим більше, як говорив голова, переважна більшість фермерів розрахувалася з селянами всього на 1,5 % від вартості земельного паю. Хоча Президент останнім указом рекомендував сільгоспвиробникам розрахуватися двома відсотками.
В. Мормуль рекомендував і сватівським орендодавцям переглянути свої договори. І закликав усіх, хто має фінансові можливості, скласти додатки до них і розрахуватися з селянами на 2 відсотки. Хоча віриться мало, що знайдуться такі, які визнають свої «фінансові можливості» і добровільно побажають розрахуватися з людьми.
Гостро ставив питання голова райдержадміністрації і про невиплату орендної плати за майнові паї за 2007 рік. Серед боржників - „Лан" (Н. Надоля"), де розрахувалися з людьми лише на 54,5%, „Містки" (А. Семенов) - 32,5%. „Мрія" (В. Шипов) та „Злагода (В. Коник) виплати взагалі ще не розпочинали. Порушникам встановлено строки, щоб розрахуватися з боргами. До речі, як зазначив на апаратній в. о. начальника управління агропромислового розвитку району С. Стеченко, питання виплати боргів за оренду землі і майна на контролі і у губернатора області. Так що спуску не дадуть нікому. А судячи з рішучої поведінки В. Мормуля, можна говорити, що його адаптація на посаді закінчилася, і почався період активних дій. Тільки чи сподобається це Гавриленку і компанії, члени якої вітали один одного з перемогою, коли Мормуль був призначений головою? Що поробиш, перемоги у кожного бувають свої, і головне усі мають можливість ті перемоги побачити, бо живемо то на одній території, тому нам один від одного нікуди не дітися.

Олена Рагра


Обсудить статью в форуме



"Мальчик хочет в Бомбей?"

Мабуть, немає в нашому районі людини, яка б не знала, що сватівською мовою „навчатися в Бомбеї" означає - навчатися в ПТУ№114, яке розташоване у селі Хомівка. По правді кажучи, репутація „хомівського Бомбея" в народі невисока. Хоча більшість жителів району поняття не мають, що являє собою цей навчальний заклад, яким чином там ведеться навчання, як виживає в сучасних умовах колишня кузня механізаторських кадрів.
Журналісти „СВ" спробували цей пробіл заповнити і побували в училищі з тим, щоб потім поділитися своїми враженнями з читачами газети. Що з цього вийшло - читайте нижче.

„Я б в училице пошел, пусть меня научат"

Училище сьогодні це навчально-виробнича база у Хомівці та філія у Сватовому. Навчається в ПТУ №114 378 учнів. В основному — це діти з нашого міста та сіл району. Проте, є учні і зі сусідніх - Кремінського та Троїцького районів. З названого числа учнів 35 - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (здебільшого, вихованці дитячих будинків).
Ні для кого не є секретом, що контингент учнів училища - непростий. Тут навчаються і діти з малозабезпечених родин, і діти, які в силу різних причин мали далеко не найкращі показники у навчанні, а дехто встиг зарекомендувати себе навіть таким собі „важким" підлітком. Одначе тут чимало і здібних, талановитих дітей, батьки котрих просто не мають можливості оплатити навчання у більш престижних коледжах чи вузах. Хоча хто може впевнено сказати, що контингент учнів коледжів чи вузів є простішими. Молодь - завжди неординарна, не однолика і така, що добряче „дістає" старших. Тому директор училища В. М. Євдокієнко і І. М. Зуб - його заступник з виховної роботи - впевненні, що чимало в тому, як учні зарекомендують себе у училищі, залежить і від педагогів та майстрів, які допомагають учням здобувати робітничі професії.
А вивчитися тут можна на тракториста-машиніста різних категорій, слюсаря, водія категорії „А", кухаря-кондитера, секретаря керівника і оператора комп'ютерного набору, а у сватівській міській філії можна здобути професії ветеринара, бухгалтера, пасічника-електрика, будівельника. Має керівництво намір в наступному навчальному році відкрити ще одну спеціальність - перукаря.
Не важко здогадатися чому колишнє сільськогосподарське училище, яке готувало виключно трактористів та водіїв, взялося випускати представників інших категорій. Безумовно, - аби гідно конкурувати у нинішніх умовах.

Після скрути „попустило "
В радянські часи, коли з розмахом будувалося цей навчальний заклад, села району були повнокровними, тобто багатолюдними. Тому дефіциту учнів «Бом-бей» не відчував. Ще новою і потужною була матеріальна база училища. Та буревій перемін удержав!, реформування сільського господарства, яке проходило (ще й сьогодні проходить) нелегко, позначилося на житті училища. Сьогодні керівництво навчального закладу впевнене, що кризу училище вже пережило. Із повного занепаду, який десяток років тому здолав далеко не тільки ПТУ №114, сьогодні училище потроху виборсуеться.
Директор розповів папістам „СЕ що однією з проблем лишається недофінансування. Одначе державні кошти, які ПТУ отримало в поточному році, значно перевищують показники попередніх. Приміром, 50 тисяч гривень, що надійшли до училища, дозволили провести ремонт на трьох поверхах гуртожитку. Безумовно, це - не евроремонт, але заміна дверей, лінолеуму на підлозі, скла кардинально змінила вигляд гуртожитку. В гуртожитку використовується тільки четверта частина. В ній і підтримується „життя". Інші приміщення - пустують. Була б Хомівка містом - здавалося б усе в оренду, а так потихеньку руйнується. До речі, міські училища зараз і виживають, в основному, за рахунок здавання зайвих приміщень у оренду...
Сподіваються в училищі і на ремонт навчального корпусу, який тривалі роки стоїть закритим через брак коштів на відновлення. Обіцяють з області допомогти і з ремонтом даху в адмінприміщенні.
Проте і в училищі не сидять в очікуванні, простягнувши руку. 408 га училищної землі дають можливість власним трудом заробити кошти для розвитку закладу. Наприклад, за кошти від зібраного врожаю закупляється фарба та інший будівельний матеріал для косметичних ремонтів будівель. За «земельні» кошти „обули" в резину училищного „КАМАЗа". Важливо і те, що частину земель, яку у скрутний час ПТУ віддавало в оренду через неможливість вправлятися з нею самостійно, сьогодні повернуло собі знову. Безумовно, розвиватися на цій землі училищу не просто. Адже зароблені кошти на врожаях не виходить, як слід, вкласти на закупку елітного зерна, міндобрив, техніки, бо з заробленої суми треба проводити ремонти та інше. Та все ж керівництво сподівається, якщо позитивні зміни закріпляться, вони зможуть отримувати від землі більшу віддачу.
Сьогодні трохи легше стало викладачам та майстрам і щодо зарплатні, її підвищили, хоча інфляція уже роззявили рота і ладна її зжерти. Та й у порівнянні з вчителями шкіл викладачі „програють" в зарплаті, та все ж хомівчани сподіваються, що часи, коли вони взагалі нічого не отримували не повернуться.

Лопнуло, як булька на воді
Училище знаходиться у обласному відомстві. А оскільки розташоване на сватівській землі і готує для неї трудівників, то, безумовно, району - не чуже. Мабуть, тому час від часу до училища намагалися повернутися, так би мовити „лицем перші керівники району.
Спроби допомогти відродити базу ПТУ, поліпшити умови навчання і проживання дітей в училищі були і у голови райдержадміністрації В. Куницького, і у , Є. Рибалка. Але ні першому, ні другому не вдалося діло довести до кінця, бо все комусь заважали у своїх посадових кріслах. Намагалися на базі училища проводити і різноманітні гучні заходи, але все це лопалося, як бульки на воді, тому що ніякої реальної допомоги від цього не було, окрім як зайвої колотнечі. І хоча Євдокієнко - директор ПТУ №114 - зі своєю командою намагаються про це не говорити (ясна річ, у нас уміють „ставити на місце" за зайву відвертість), та це й так ясно, як „день-денський".
Нерідко штучно створена районними керманичами „шумиха" породжувала оте, не дуже позитивне, ставлення земляків до училища.
Критикувати його всі - мастаки, а коли вигідно „засвітити" ще один навчальний заклад в районі тоді тільки й згадують з позитивних боків.

Навчати на пальцях -нелегко
Хлопці - майбутні механізатори - в Хомівці навчаються на старому обладнанні. Хоча всі знають, що нинішній механізатор - це уже зовсім інша професія, ніж була навіть десяток років тому. Сучасна техніка, нові технології обробітку землі, нові підходи до сільськогосподарського виробництва вимагають і людей відповідної підготовки. А на пальцях їх. звісно не під-1 готуєш.
Володимир Євдокієнко розповідав про випадок на одному обласному) семінарі Викладачі професор запропонуваві підприємцям - виробникам техніки, - які демонстрували нові зразки сільгоспмашин, надати хоча б одну для навчання студентів. Бізнесмен, який звісно, рахує свої гроші, запропонував такий варіант: 50% вартості сплачує фірма, а решту - ті, хто зацікавлений у навчанні студентів, тобто фермери і керівники агроформувань. і ви гадаєте, хоч хтось виявив ба-жання ? Жоден...
Не думається, що і у нас в районі хтось би з районного керівництва чи фермерів подбав про те, щоб виділити кошти чи закупити техніку для навчання хлопцям і дівчатам в ПТУ. Хоча б у складчину всім районом... Фермери ж печуться про те, що працювати на землі нікому. От готували б кадри.
Якщо сьогодні ще виручають старі специ, то через кілька років проблема непрофесійності стане гостро. І уже ж не бідують наші фермери, як кільки років тому. Скоро на Сватовщині набереться до десятка добрих господарів, які можуть дозволити собі купити комбайн чи трактор за мільйон гривен. Тільки в цьому році таких уже шестеро... Одначе ніхто не хоче вкласти кошти у „вирощені" кадри. Приміром, частково утримувати «свого» надійного хлопчину на навчанні в училищі, давати можливість проходити виробничу практику, довірити більш менш пристойну техніку.
Зміна відносин на виробництві виштовхнула на поверхню ще одне гостре питання - проходження учнями училища виробничої практики. Раніше вони проходили її у фермерських господарствах і отримували за неї 50% свого заробітку, а ще 50% заробленого господарство перераховувало училищу. Зараз такий „тягар" не потрібен виробничнику. Усі навчилися економити свої гроші. Навіщо „показувати" у Фондах зайвих людей, платити за них податки, якщо можна потихеньку в конверті?
А як вчитися учням? На пальцях? Тому, перш, ніж критикувати випускника хомівського ПТУ, подумайте: а що ви зробили для того ПТУ, яке дало професійну освіту добрій частині сватівчан...

Таких би класів - та не один
Безумовно, оснащення навчальних кабінетів питання не останнє. Як, до речі, і придбання техніки. Та все ж і тут є позитивні зрушення. Приміром , в училищі пишаються комп'ютерним класом, оснащення для якого теж доставили сюди з області. При чому комп'ютери непогані. Досить сучасні Сілерони з плоскими моніторами. Отож, і оператори комп'ютерного набору, і учні, котрі набувають інші професії, можуть користуватися благами цивілізації, які у нашій сільській глибинці ще залишаються розкішшю, а не необхідністю. Хоча, звісно, для такого училища одного кабінету замало.

Кримська практика
Про набір учнів на наступний навчальний рік в училищі уже думають сьогодні. На жаль, населення району щороку зменшується. Не може це не позначатися і на кількості учнів. Тому в ПТУ №114 відкриваються нові спеціальності, які б могли приваблювати випускників шкіл. Зараз вирішується питання про проходження практики майбутніми кухарями на узбережжі Криму. Сподіваються, що знайдуться охочі отримати по-домашньому і професію перукаря. До речі, середня стипендія в училищі складає 100грн.
Викладацький склад училища запевняє, що учні тут не тільки навчаються, а й мають усі можливості для всебічного розвитку. Великий спортивний зал, будинок культури - у розпорядженні підлітків. Різноманітні позаурочні заходи, робота гуртків - це теж не вигадка. І. М. Зуб переконує, що роз-повсюджений міф про те, що училищним дітям нічого не потрібно, не має під собою ніякого грунту. І розповіла про участь сватівських „петеушників" в різноманітних олімпіадах, конкурсах. До речі, останній здобуток - Євгенія Романюк, студентка хомівсь-кого ПТУ, стала переможницею регіонального конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика.
Ще одна важлива деталь. Багато хто сьогодні не може оплатити навчання своїх дітей у вузах, так от училище - непряма, але тверда дорога до вищих навчальних закладів. Кращі учні отримують направлення до Старобільського аграрного комбінату, а звідти до вузу. Випускники філії (електрики та бухгалтера) з „червоним дипломом" теж можуть стати студентами вузів. Словом, хомівське ПТУ - чудова можливість для тих, хто не шукає легких доріг в інститут.
Робочі професії - сьогодні дефіцит. Вірніше, не самі професії, а професійні представники цих професій. Знайти надійного, професійного слюсаря, водія, механізатора, зварника чи будівельника не так просто. А есе тому, що в суспільстві змінюється ставлення до професій, як таких взагалі. Зараз потрібні просто професіонали, не важливо у якій сфері у якій професії. Ні диплом, ні рекомендація впливових родичів, ні протирання штанів у робочий час, ні уміння здаватися ро-зумним сьогодні не врятують тих, хто стане просто непотрібним баластом чи то на державному підприємстві, чи то у приватного підприємця, чи фермера.
Стосовно цієї вимоги часу намагаються будувати роботу майстри виробничого навчання та викладачі в ПТУ №114. В усякому разі вони в цьому запевняли журналістів „СВ". А всім, хто хоче в цьому переконатися, не варто слухати різні нісенітниці про „Бомбей" (до речі, ніхто нам у Хомівці так і не зміг пояснити звідки пішла саме ця назва). Просто завітайте туди самі. Краще один раз побачити, ніж сто раз почути.

Олена Рагра

Обсудить статью в форуме



Струм... Добрий помічник чи смертельний ворог?

Специфіка електричного струму полягає в тому, що він не має запаху, кольору, звуку, невидимий для ока. Його можна знайти тільки за допомогою спеціальних приладів. У людини ж відсутні органи, завдяки яким можна виявити протікання електричного струму по проводах чи наявність потенціалу. Небезпечна ситуація виявляється занадто пізно, коли уникнути враження електричним струмом неможливо. Потерпілий не може самостійно звільнитися від дії електричного струму через приковування його до струмових частин. Наслідком такого ураження є смерть. Із доброго помічника, завдяки недбалому ставленню чи неуважності, електричний струм стає смертельним ворогом.
Згідно з Правилами техніки безпеки для захисту електричних ліній встановлюються охоронні зони - зона земельної ділянки і повітряного простору по 10 м на обидва боки від крайніх проводів, для повітряних ліній - 10 кВт., по 2 м - для повітряних ліній 0,4 кВт., для кабельних ліній ця відстань становить 1 м на обидва боки від кабелю.
В межах зон забороняється: виконувати будівельні, монтажні, вантажні та земельні роботи; планувати грунт бульдозером чи екскаватором; бурити свердловини та шурфи; встановлювати металеві телевізійні антени; садити дерева та кущі; ставити копиці соломи чи сіна; розташовувати польові стани, розпалювати вогнища чи влаштовувати стрільбища, тримати та вигулювати худобу тощо.
Згідно з правилами охорони ліній електропередач підприємства, організації та установи, а також окремі особи, по земельних ділянках яких проходять ці лінії, зобов'язані вживати всі необхідні заходи для забезпечення цілісності і нормальної експлуатації ліній електропередач і запобігати виникненню нещасних випадків.
Звертаємо увагу підприємств та установ на заборону будь-яких робіт в охоронній зоні ліній електропередач.
При виконанні цих робіт необхідно погоджувати дії з енергопостачальною організацією. Особливо це стосується кранових та екскаваторних механізмів. Часто великі пошкодження лініям завдають зелені насадження, особливо при несприятливих умовах - дощ, вітер, снігопади. І це, в першу чергу, вростання дерев в проводи, їх пориви і навіть падіння опор.
Згідно з правилами влаштування електроустановок відстань від крайніх проводів при найбільшому їх відхиленні до крони древа по горизонталі повинна бути: не менше 1 метра для повітряних ліній 0,4 кВт і не меньше 3 метрів для повітряних ліній 10 кВт. Дерева і кущі біля садиб повинні вирубувати самі мешканці, а ті, що створюють загрозу падіння на проводи та опори, вирубують з дозволу і під наглядом відповідних працівників.
Забороняється проникати через огорожу і в середину підстанцій, відкривати двері електрощитів, залазити на дахи будинків чи дерев, повз які проходять лінії електропередач. Небезпечно ви-користовувати саморобні електроприлади, особливо нагрівачі і зварювальні апарати. Заміна запобіжників „жучками" може стати причиною нещасного випадку чи пожежі, а також може бути причиною псування цінного обладнання.
Не дозволяйте дітям грати під проводами в футбол чи інші ігри, розбивати ізолятори, накидати на провід будь-які предмети, псувати проводку в приміщенні.
При виникненні пошкоджень на електроустаткуванні, обривах проводів, повітряної лінії, замиканні на трансформаторних підстанціях - забороняється наближатися до місця пошкодження ближче 8 метрів. Вам загрожує смертельна небезпека - враження електричним струмом. Спід негайно повідомити за телефоном 3-28-11 чергового диспетчера електромереж - і спеціалісти-фахівці прийдуть вас на допомогу.
Звертаємо увагу, що службові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог Правил охорони електричних мереж, а також у порушенні нормальної роботи ліній і електрообладнання, притягуються до відповідальності в установленому Законом порядку і відшкодовують збитки за свій рахунок. ПАМ'ЯТАЙТЕ! Уважність, обережність і знання та виконання елементарних правил гарантують вашу безпеку при використанні електрики. Не піддавайте себе можливості ураження електричним струмом і утримуйте від цього кроку оточуючих вас людей.

А. Рєва, заступник начальника Сватівського КРЕМ

Обсудить статью в форуме


Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22