Сайт города
СВАТОВО




"Новини СватІвщини" в интернете



"Наше дело скромное по своей наружности, но принадлежит к числу величайших дел истории"

Професійне свято освітян об'єднує усіх, хто причетний до світу дитинства: дітей, батьків, вихователів, вчителів, методистів. Сьогодні нам є що сказати про досягнуте, але ще більше існує проблем, запитань та завдань, які ставить перед нами суспільство, життя. Пріоритетним залишається питання забезпечення доступності якісної освіти як в дошкільному закладі, так і в школі.
У 2007-2008 навчальному році в районі функціонує 13 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 615 дітей. В 29 школах навчається 4411 учнів. Освітній процес забезпечують 533 педагогічних працівника, з яких 54 мають вищу кваліфікаційну категорію, 161 - першу кваліфікаційну категорію, 72 - другу . 37 педагогів мають педагогічне звання "вчитель-методист", 33 - "старший вчитель", 4 - "вихователь-методист". 40 педагогам району присвоєно почесне педагогічне звання "Відмінник педагогічної освіти", одному (Цибульник Т.В.) - "Заслужений вчитель України", одному (Кривошея Л.О.) - "Заслужений працівник освіти України". Звісно, за цими цифрами - дуже складна, сповнена творчого пошуку, щоденна праця педагогів.


 Ирина Долматова: заведующая Сватовским РайОНО Часто громадськість звинувачує школу в усіх недоліках виховання підростаючого покоління. Але школа завжди віддзеркалювала життя і проблеми сучасності. І усі проблеми суспільства переливаються в проблеми школи, проблеми виховання.
Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але процес навчання розпочинається нерідко раніше, ніж вони встигають це зрозуміти. Не даремно, на вході в Павлишську школу, де працював В.О.Сухомлинський, напис такого змісту: "Мати, пам'ятай, що ти головний педагог, головний вихователь. Від тебе залежить майбутнє суспільства".
Так, саме в сім'ї починається виховання дитини. Згодом приєднується дитячий садок, школа. Коли співпадає мета формування особистості дитини в родині та школі, тоді й виховання відбувається успішно. Тож найбільш актуальним завданням є формування культу сім'ї в суспільстві.
Час вимагає впровадження нової етики управління - партнерсько-рівноправного стилю взаємин, відмови від декларативного спілкування та дріб'язкової опіки. Сучасний керівник, котрий хоче досягти успіху в роботі колективу, в першу чергу повинен зосередитися не на процесі, а на стосунках: ставленні людей до своєї праці, ставленні один до одного, отриманні відчуття задоволення від власного внеску в загальний процес та кінцевий результат.
Не повинно бути випадкових людей і серед педагогів. По-перше, педагог не може не любити своїх вихованців. А зміст даної аксіоми полягає в тому, що виховувати та навчати дитину, яку не любиш, - праця нестерпна, та й, звісно, навряд чи принесе користь. У дитячих лікарів є правило: перед зустріччю з дитиною - зігрій руки. Вчителю завжди треба пам'ятати не тільки про тепло своїх рук, але й про тепло своєї душі.
По-друге, вчитель повинен бути Особистістю у самому високому розумінні цього слова, бо особливістю праці педагога за покликанням є - повторення у своїх вихованцях. По-третє, вчитель повинен бути професіоналом, бо лише талановитий вчитель, що крокує в ногу з життям, може виховати успішну, обізнану, впевнену в собі особистість.
Якісна підготовка педагогів, безперервне підвищення рівня професійної компетентності - запорука успішного вирішення педагогічних завдань на практиці.
Цього навчального року велика Сватівська педагогічна родина поповнилася молодими спеціалістами. 9 випускників вищих навчальних закладів роблять сьогодні свої перші кроки на педагогічній стежині. Сподіваюсь, що попри всі складнощі життя, вони не розгублять молодечий запал, віру у власні сили та бажання плекати в учнів любов до всього сущого і святого на землі, примножувати інтелектуальний потенціал країни.
Кожен навчальний рік знаменується певними досягненнями навчальних закладів та вчителів як на районному, так і на обласному рівні. Так, 1 червня грамотами та цінними подарунками за вагомі здобутки у підготовці учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах із базових дисциплін, активну участь у обласних конкурсах, фестивалях та спортивних змаганнях були нагороджені Остренко Л.І., вчитель географії Преображенської ЗОШ І-ІІ ст., Москаленко М.Є., вчитель історії Гончарівської ЗОШ І-ІІІ ст., Болховецька Н.П., вчитель російської мови та літератури Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. №6, Ямполь Г.В., тренер-викладач Сватівської районної ДЮСШ, Рибалка О.В., керівник гуртка Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, Сидоренко С.П., керівник туристичного гуртка, Принь В.М., керівник еколого-натуралістичного гуртка, Нікітін О.М., вчитель географії Ковалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Напередодні Дня працівників освіти хочу відзначити роботу Михайла Івановича Руденка, директора Нижньодуванської ДЮСШ та тренера з гирьового спорту.
Треба сказати, що в районі багато вчитилів, що є гордістю Сватівщини. Мною названа лише частина з тих, хто зробив вагомий внесок у розбудову освіти району у минулому навчальному році. Серед дошкільних навчальних закладів району слід відзначити ДНЗ "Веселка" м.Сватове (Запара В.М.) та ДНЗ "Теремок" с.Новоселівка (Тетюкова Т.М.). За активну участь у підготовці та проведенні обласного науково-методичного семінару, який проводився у квітні поточного року, була відзначена Левченко Л.Г., методист ДНЗ "Веселка". Напередодні свята особливо теплі вітання - ветеранам педагогічної праці. Саме від вас виходить багато засад, які проростають добром, щедрістю, безкорисливістю, вмінням бути потрібним іншим. Ви - наша надія у безнадійних ситуаціях, наш притулок і захист. Ми сподіваємося на вас завжди і дуже любимо вас. Бажаю вам здоров'я на довгі літа, хай не полишають вас своєю увагою, піклуванням і любов'ю дорогі і близькі вам люди, і кожен день хай буде наповнений добром, щедрістю, надією і вірою. Школа залишається назавжди у серцях своїх випускників. Особливо це відчувається через деякий час після закінчення школи. Недаремно проходять традиційні зустрічі випускників, на які з'їжджається по можливості більшість однокласників. І поруч них знаходяться вчителі.
Що б не з'являлось нове у світі, які б відкриття не відбувались, нехай збережеться у кожного повага до школи, до її добрих традицій, до самого простого, основного: до вчителя та до учня. Врешті-решт, які б методи навчання не відкривали, яке б обладнання до школи не привозили, головним, вічним і незмінним залишається в школі вчитель.

"Вы знаете, мне по-прежнему верится,
Что, если останется жить земля,
То высшим достоинством человечества
Станут когда-нибудь учителя!
Не на словах, а по вещей традиции,
Которая завтрашней жизни под стать,
Учителем надо будет родиться
И только после этого стать!"


Ірина ДОЛМАТОВА,
начальник районного відділу освіти.

Обсудить статью в форуме



Вчитель за покликанням

Напередодні професійного свята вчителів хочеться розповісти про славну людину, хорошого працівника, педагога з 48-річним стажем, активного учасника суспільного життя загальноосвітньої школи №8 Миколу Олександровича Смалька.
Дехто вважає, що трудове навчання в школі - неважливий предмет, бо з цього предмету не складають екзаменів ні в школі, ні під час вступу до вищих або середніх навчальних закладів. Але чи можна прожити життя, не вміючи забити цвяха чи пришити ґгудзика? Таких перших трудових навичок учні набувають на уроках трудового навчання. І якщо вчитель добре володіє ними, то вони будуть міцними і у його вихованців. До таких вчителів, котрі прекрасно знають свою справу, належить і Микола Олександрович. Він не відразу став викладачем трудового навчання, бо належить до покоління, яке зараз називають "діти війни", а людям цього покоління ніколи було здобувати освіту.
Спочатку було навчання у восьмирічній школі №4, потім у СШ №2, у Сватівській школі бухгалтерів, потім - праця за фахом у колгоспі "Перемога" нашого району і на ремзаводі, де за сумлінну працю був удостоєний звання "Ударник комуністичної праці", а згодом направлений на навчання до Київського автодорожнього інституту. Та через матеріальні нестатки довго там навчатися не довелося. І юнак вступає до Лисичанського педучилища на відділення "Трудове навчання", після закінчення якого 10 років працював у Куземівській восьмирічній школі. Він зрозумів, що праця вчителя - це поклик його душі, що він вже не може без гомінкої дітвори, їх допитливих очей і маленьких рученят, які тяглися до інструменту, щоб швидше оволодіти трудовими вміннями і навичками.
Старанна праця вчителя була помічена, він одержав відзнаку "Переможець соцзмагання серед вчителів області". А потім знову була рідна школа №4, а також СШ №6, де він викладав ще й креслення. Вмілий, вимогливий, але водночас і добрий педагог, Микола Олександрович швидко завоював авторитет серед вчителів району та школярів. І коли три школи - ВШ №3, ВШ №4 і СШ №8 - злилися в одну, вчитель почав працювати у новому, красивому навчальному закладі, де була типова трудова майстерня з усім необхідним обладнанням. При відкритті школи перший секретар райкому партії І. І. Забурдаєв вручив не лише символічний ключ її директору Б. В. Маніну, а й значок "Відмінник народної освіти УРСР" Миколі Олександровичу Смальку.
Протягом 25 років Микола Олександрович разом з такими ж прекрасними педагогами С. Ф. Павленком, А. І. Зубком, О. С. Дзюбою постійно дбали про вдосконалення навчально-трудового процесу, зміцнення матеріально-технічної бази - при активному сприянні дирекції школи і відділу освіти. Майстерня "по дереву і металу" для хлопців і "по домогосподарству" для дівчат завжди була і є у зразковому стані, найкращою у районі. За це школа кожного року нагороджувалась почесними грамотами і призами (наборами інструментів), вчитель - також грамотами різноманітних керівних органів - від районного відділу освіти до Міністерства освіти України.
М. О. Смалько завжди є прикладом для своїх учнів - охайний, у спецодязі, при краватці. Кожне робоче місце учня і його інструмент - пронумеровані. В майстерні панує атмосфера доброти і взаємодопомоги, взаємоповаги. Вчитель дбає і про естетичний вигляд приміщення. На базі майстерні проводяться шкільні і районні олімпіади з трудового навчання, влаштовуються виставки робіт учнів. Вихованці Миколи Олександровича завжди займають призові місця на цих олімпіадах.
Під керівництвом вчителя учні активно допомагають при виконанні робіт по підготовці школи до нового навчального року: ремонтують меблі, виготовляють необхідне приладдя для їдальні тощо. І не випадково щороку до майстерні школи №8 приїздять вчителі трудового навчання з інших шкіл району. Вони прагнуть подивитися на оформлення, перейняти все краще.
М. О. Смалько бере активну участь у суспільному житті школи - постійно обирається членом профспілкового комітету, приїздить з поздоровленнями до педагогів-ветеранів, завжди відгукується на їхні прохання про ту чи іншу допомогу. І хочеться побажати Миколі Олександровичу, цьому славетному трудівникові, прекрасному педагогу, натхнення у праці, успіхів, міцного здоров'я, щоб ніколи не стомлювалося його серце!

Антоніна ОХРІМЧУК,
ветеран педагогічної праці.

Обсудить статью в форуме



У чому краса вчительської професії

Однією із найважливіших справ в житті людини є вибір професії. Багато професій приваблюють, та треба обрати одну - ту, що найбільш до вподоби, ближче до душі. Серед сотень професій існує лише одна, без якої не могли б існувати всі інші - це професія вчителя.
Навчити читати і писати - справа не з легких, але ще важче навчити жити. А вчитель і є людиною, що вчить жити, долати труднощі, перепони, не втрачати гідності. Самі того не помічаючи, учні виходять зі школи зовсім вже не дітьми, а молодими людьми, здатними знайти своє місце в життя. Для багатьох учнів вчитель - це і вихователь, і порадник, і друг.
Вчитель... Бути ним - це повинно бути в крові, бо не кожен здатен полюбити чужу дитину, як свою рідну. Професія вчителя вимагає від людини неабияких якостей і зусиль. Треба бути справедливим, іноді й суворим. Я з повагою ставлюсь до людей, які обрали професію вчителя. Вчителі - це люди, які творять добро...
Школа - немов гомінливий вулик, сповнений дитячого галасу. Гуде, шумить, але раптом затихає після дзвоника. Тільки чути, як у класах хтось читає твори Шевченка чи пояснює закон Архімеда. Чи не в тому краса вчительської професії, що вона слугує отриманню таких потрібних у житті знань?
Вчитель... З цим словом пов'язане щось прекрасне й ніжне, тепле й ласкаве. Віднайти, відкрити в собі людину, зуміти стати нею - ось до чого прагнуть вчителі.
Я впевнена, що, обравши професію вчителя, зможу принести користь людям, державі. Це не таємниця - хто визначився у своєму виборі, знайшов справу до душі, той більше встигне зробити у житті.

Тетяна ЛИБА,
студентка ЛНПУ ім. Т. Шевченка.

Обсудить статью в форуме