Сайт города
СВАТОВО




Герої Соціалістичної Праці Сватівщини



Попова Анастасія Макарівна

Ланкова рільничої бригади колгоспу «20 річчя Жовтня» міста Сватове.
Попова Анастасія Макарівна Анастасія Макарівна Попова народилася 23 січня 1906 року на хуторі Ведмежиий (нині Дачний) слободи Свтової Лучки в селянській родині. Закінчила початкову школу №5 Сватової Лучки і працювала в своєму сімейному господарстві. У 1929 році разом з членами сім’ї вступила до колгоспу і до війни по-ударнрму працювала спочатку на рядових роботах, а потім її призначили ланковою рільничої бригади колгоспу «20-річчя Жовтня» м.Сватове.

З початком війни, провівши чоловіка і трьох його братів на фронт, Анастасія Макарівна разом з іншими колгоспницями змушені були виконувати подвійну роботу: працювати за себе і за чоловіків, які пішли на фронт. Тому доводилося і за плугом ходити, і косити, і молотити, і виконувати ще багото різних робіт, які раніше виконували чоловіки, та ще й доглядати за малими дітьми і немічними батьками.

Нелегко було працюати і в перші роки після звільненя району від окупації. Колгоспи вкрай були розорені і розграбовані фашистами. Не вистачало найнеобхіднішого: тягла, посівного матеріалу, тваринницьких приміщень, робочих рук. Усі польові роботи виконувалися в основному жінками, підлітками, стариками та покаліченими інвалідами. Зразу ж після звільнення району Попова, як колишня ланкова, створила нову ланку і приступила з нею до роботи у своєму колгоспі «20-річчя Жовтня». До складу ланки крім неї ввійшло ще п’ять чоловік: її неповнолітній син Віктор, сестра Ольга Пономарьова та Катерина Кравцова, Петро Бондарєв і Ніна Мицик. За ланкою закріпили земельну ділянку в 78 гектарів і доручили вирощувати майже всі культури, які вірощувалися у колгоспі. Навантаження було дуже велике, На кожного члена ланки припадало по 13 гектарів. Це зараз, коли всі роботи віконуються механізмами ці показники здаються мізерними і не вражають уяви. А на той час то було дуже велике і важке навантаження. Адже землю доводилося обробляти в основному кіньми, волами і коровами, а сіяти, полоти, косити, збирати і все інше доводилося робити вручну.

Особливо напружено ланка працювала у 1947-1948 роках, адже в країні відчувався голод і треба було зробити все можливе і неможливе, щоб виростити добрий врожай. І члени ланки не жаліючи ні сил, ні часу напруженно працювали на своїй ділянцй. На ділянку під озиму пшеницю було вивезено значну кількість перегною, який збирали не тільки біля ферм, а й по дворах колгоспників. Швидко і якісно було засіяно поле і невдовзі появилися добрі зелені сходи озимини. Взимку, навіть у великі холоди і завірюхи, багато разів віходили в поле на снігозатримання, а навесні на посівах пшениці знищували великі бур’яни.

Незважаючи на незовсім сприятливі кліматичні умови ланка Попової у 1948 році одержала добрий врожай всіх культур, які вирощували, але найбільше порадувала озима пшениця, яка на площі 24 гектарів вродила по 31,3 центнерів з кожного гектара.

Агітатор А.М.Попова проводить бесіду на фермі з тваринниками Трудовий подвиг членів ланки Попової був високо оцінений партиєю й урядом і всі члени ланки одержали різні урядові нагороди. Орден Трудового Червоного прапора одержав її 13-річний син Віктор. А ланковій П о п о в і й Анастасії Макарівні Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1949 року«За исключительные заслуги перед государством, выразившиеся в получении в 1948 году урожая пшеницы по 31,3 центнеров с гектара на площади 24 гектара» було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої медаі «Серп і Молот»

Члени ланки Попової самостійно скосили і обмолотили свій урожай. При уборці врожаю швидше і більше від усіх членів ланки працювала і веела за собою й інших сама ланкова Попова, яка в той рік встановила своєрідний рекорд колгоспу. Вона зібраза і зв’язала снопів пшениці на 60 кіп (1копа - 60 снопів), перевиконавши норму в 5 разів.

Коли колгосп «20-річчя Жовтня» приєднали до колгоспу «Заповіт Ілліча», а потім до радгоспу «Дружба» А.М.Попова працювала у радгоспі на рядових роботах до самої глибокої старості. І де б не працювала Анастасія Макарівна, яку б роботу не виконувала, вона завжди сумлінно виконуваала свої обов’язки. Її завжди відзначали ідейна переконаність, принциповість, вміння працювати з людьми, допомоати людям. Вона приймала активну участь у партійному і гомадському житті радгоспу і району, довгий час була агітатором і членом районної ради ветеранів війни і праці. Часто виступала перед школярами.

Після виходу на відпочинок Анастасія Макарівна виїхала до сина в Білорусію. Там вона й померла 28 липня 1989 року. Похована в селищі Ружани Пружанського району Брестської області Білорусії.

Л.М. Королько
Герої Соціалістичної Праці Сватівщини

>>> Наступний розділ >>>

Warning: include(/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php) [function.include]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22

Warning: include() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/_lm8ea8f138e7abf12fd3b69de62a906877/linkmoney.php' for inclusion (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/newsedu/www/www.svatovo.lg.ua/footer.php on line 22