Сайт города
СВАТОВО




Герої Соціалістичної Праці Сватівщини



Звеличені працею

Після війни було вщент розорено сільське господарство. Нічим було ні обробляти землю, ні засівати поля. До того ж у 1946 році сталася значна посуха і в країні утворився великий голод, який своїм чорним крилом зачепив мільйони людей у селах і містах. Щоб вижити країні вкрай потрібно було зерно, овочі, технічні та інші культури.

У лютому 1947 р. відбувся Пленум ЦК ВКП(б), який розглянув питання «Про заходи піднесення сільського господарства в післявоєнний період» Пленум зобов’язав партійні і радянські організації відновити протягом трьох років - 1947, 1948, рр. довоєнний рівень виробництва зерна і перевершити довоєнний рівень виробництва бавовни, льону-довгунця і цукрових буряків, різко збільшити виробництво картоплі, овочів, олійних та інших культур. А 29 березня 1947 р. було прийнято Указ Президії Верховної Ради СРСР « Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці і нагородження орденами і медалями СРСР колгоспників, працівників МТС і радгоспів за одержання високих урожаїв пшениці, жита, кукурудзи, цукрових буряків та бавовни. У цьому указі встановлювалося, що бригадирам і ланковим рільничих бригад колгоспів і радгосппів, головам колгоспів, керуючим відділками, директорам, старшим агрономам і старшим механікам радгоспів за одержання врожаю пшениці і жита на неполивних землях не менше 30 центнерів з гектара кукурудзи не менше 70 центнер, цукрових буряків не менше 600 центнерів, присвоюється звання Героя Соціалістичної Праці.

Кожна епоха народжує своїх героїв. І це дійсно так. У цей важкий післявоєнний час сватівська земля зростила багато передовиків сільськогосподарського виробництва, які добилися високих результатів у вирощуванні зерна і різних сільськогосподарських культур. І серед них ланкові колгоспу ім. 20-річчя Жовтня м.Сватове Попова А.М. і Бакай Г.О., які в складних умовах 1948 року одержали урожай пшениці по своїм ланкам відповідно по 31,3 і 30,6 центнерів з кожного гектара. Ланкова радгоспу №10 Бєлік Г.П. із своєю ланкою одержала по 30 центнерів з гектара. За цей визначний трудовий подвиг Анастасії Макарівні Поповій, Ганні Олександрівні Бакай і Ганні Павлівні Бєлік у 1949 р. було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.

За одержання у 1947 році в цілому по відділку №1 радгоспу «Червоноармієць» Білокуракінського району врожаю пшениці по 31,9 центнерів з гектара було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці Йосипу Яковичу Палійову, котрий у квітні 1949 року переїхав до Сватівського району і назавжди пов’язав з ним своє життя.

Традиційно для вирощування кукурудзи, соняшника та інших просапних культур застосовувалася надзвичайно громіздка і непродуктивна ручна прополка цих культур. І для її проведення в обов’язковому порядку залучалися всі колгоспники, робітники та старші школярі. На початку 60-х років ХХ ст. найбільш досвідчені механізатори почали застосовувати нові технології і вирощувати просапні культури без застосування ручної праці. Знатний кукурузовод України, ланковий комплексної механізованої ланки радгоспу «Дружда» Рибальченко Іван Степанович першим у районі кинув заклик вирощувати кукурудзу на зерно на великих площах без затрат ручної праці і підвищити врожайність цієї цінної культури до 50-70 центнерів з гектара. І на протязі багатьох років він одержував на сваїх великих плантаціях найвищі врожаї кукурудзи та інших культур.

Високі і сталі врожаї сільгоспкультур без застосування ручної праці одержувала на протязі багатьох років тракторна бригада №3 колгоспу «Прогрес» під керівництвом знатного хлібороба Феня Василя Андрійовича. У ювілейному 1967 році за підсумками соціалістичного змагання у районі за звання бригади високої культури землеробства ця бригада булла визнана переможцем і їй було присвоєно звання «Бригада високої культури землеробства».

За видатну новаторську діяльність і одержання високих і сталих врожаїв на протязі багатьох років у 1966 році Івану Степановичу Рибальчену і в 1971 році Василю Андрійовичу Феню було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.

Для різкого збільшення виробництва м’яса в районі потрібно було перш за все розвивати свинарство, як найбільш скоростиглу галузь тваринництва. А для цього потрібно було різко підвищити приплод поросят від кожної свиноматки. Ініціатором значного підвищення приплоду поросят виступила свинарка колгоспу «Більшовик» (с.Преображенне) Цвітенко Параска Семенівна, яка на протязі багатьох років мала найкращі результати по приплоду поросят на кожну свиноматку не тільки в районі й області, а й по всій Україні.

За видатні заслуги в розвитку свинарства Парасковії Семенівні Цвітенко у 1958 році було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

На початку 60-х років у колгоспах і радгоспах району було значно покращено матеріально-технічну базу молочно-товарних ферм. Були побудовані нові типові приміщення, оснащені механізмами і мехдойками. Незважаючи на кращі технічні можливості, доярки району по-старому обслуговували по 13-15 корів і не хотіли збільшувати свої групи, а це значно здорожувало молочну продукцію і гальмувало підвищення її якості. Ініціатором збільшення кількості корів в групах виступив дояр радгоспу «Дружба» Фоменко Дмитро Іванович. За прикладом свого колеги по фермі М.Г.Світочного він спочатку набрав групу корів в 50 голів і не зменшив надій на кожну фуражну корову. А згодом набрав группу корів в 100 голів і поступово довів надій молока на кожну корову до 3 тисяч кілограмів. Це був найкращий показник по облассті.

За відатні заслуги в розвитку тваринництва і значне перевиконання своїх соціалістичних зобов’язань у 1966 році Дмитру Івановичу Фоменку було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

За значний вклад у розвиток залізничного транспорту в 1959 році майстру цеха по ремонту паровозів Василю Яковичу Кравцову було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Незважаючи на різні професії, місця проживання, сімейний стан, характери і фізичні особливості, всі Герої Соціалістичної праці Сватівщини мали багато спільних рис і особливостей. Перш за все, вони були непересічними, яскравими особистостями, і в той же час вони були надзвичайно скромними і працьовитими людбми, які з великою любов’ю і високою відповідальністю відносилися до свєї роботи.

Не маючи (як і більшість людей їхнього покоління) спеціальної освіти, вони наполегливою працею і допитливим селянським розумом старанно оволодівали передовими науковими досягненнямиі передовим досвідом роботи новаторів виробництва. І в той же час вони, виходячи з місцевих умов, шукали і застосовували свої передові методи роботи.

Всі вони були ініціативними працівниками, мали лідерські якості і велику силу волі, і тому завжди були попереду, завжди серед переможців змагання, і всі свої сили, весь свій час, віддавали своїй роботі.

Добиваючись значних успіхів у роботі, вони завжди вважали своїм обов’язком допомогати і передавати свій досвід роботи і свої здобутки соїм колегам, щоб ці здобутки слугували багатьом людям і приносили користь суспільству.

Маючи такі прекрасні людські якості всі Герої Соціалістичної Праці району проявили видатну новаторську діяльніст і виявили виняткові заслуги перед державою, сприяли піднесенню і розвитку господарства району, і безперечно, здійснили видатний трудовий подвиг і тому всім їм було присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.

Всі вони мали високий авторитет і користувалися великою повагою серед колег і жителів району. Вони завжди обиралися до президій різних зборів, активів, пленумів і конференцій. А знатна свинарка області П.С.Цвітенко обиралася делегатом ХХІ з’їзду КП України і ХХІІ з’їзду КПРС, депутатом Верховної. Ради УРСР. Односельці і жителі району довіряли Героям бути їхніми депутатами у сільських, міській і районній Радах.

Їхня високопродуктивна трудова і активна громадська діяльність залишила помітний яскравий слід в історії нашого району і в пам’яті сватівчан. Вони завжди будуть для нас прикладом для наслідування і завжди надихатимуть нинишнє і прийдешнє покоління сватівчан на нові трудові звершення, на нові трудові подвиги.

Л.М. Королько
Герої Соціалістичної Праці Сватівщини

>>> Наступний розділ >>>